За 11 місяців виробництво металургійної продукції обвалилося на 70%
Рейтинг користувача: 5 / 5
В Україні пришвидшилося падіння виробництва як сталі, так і залізної руди.
За підсумками 11 місяців 2022 року виробництво чавуну обвалилося на 68,4%, сталі – на 68,6%, а прокату – на 70,1%. Ще гірша ситуація у листопаді: тоді було вироблено лише 313 тис. т сталі - це на 82% менше, ніж за аналогічний період 2021-го. Щомісячне виробництво залізорудної продукції восени впало більш ніж на 90% порівняно з довоєнним часом.
Про це пише ГМК Центр.
Експерти Центру зазначають: на проблеми у металургійному секторі вплинули проблеми з логістикою, перебої з постачанням електроенергії та падіння цін на продукцію на світових ринках.
Зокрема, через блокування морських портів українські виробники втратили доступ до частини ринків, а логістичні послуги виросли у ціні в 3-4 рази, що зробило українську продукцію неконкурентоздатною.
"До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізної руди, 80% чавуну і сталевої продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти заблоковані військовим флотом росіян, і основним шляхом експорту став залізничний транспорт. Водночас, з травня по вересень 2022 року "Укрзалізниця" запроваджувала 16 конвенцій на перевезення продукції ГМК, з метою зменшити черги на кордоні. Окрім того, з 1 липня поточного року залізничний оператор підвищив тарифи на вантажоперевезення на 70%, що стало вагомим чинником зростання логістичних витрат. У підсумку металургійні підприємства повідомляють про зростання витрат на транспортування продукції залізничним транспортом в Європу більше, ніж у 4 рази у порівнянні з довоєнним часом", - вказують аналітики.
Крім того, руйнування енергетичної інфраструктури через ракетні обстріли росіян спричинює відключення від електропостачання металургійних і гірничовидобувних підприємств. Так, 24 листопада ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосив про критичне обмеження споживання електроенергії та тимчасову зупинку більшості виробничих процесів до стабілізації енергозабезпечення в країні. А компанія Ferrexpo повідомила, що за підсумками жовтня-грудня 2022 року скоротила виробництво окатишів на 64,2% через вимушену зупинку потужностей внаслідок перебоїв з електропостачанням.
"Наразі існує ризик повного зупинення виробництва у галузі, що може призвести до гуманітарної катастрофи у регіонах, де працюють підприємства ГМК. У разі енергетичного колапсу, за оцінками GMK Center, у 2023 році виробництво залізорудної продукції може впасти на 88% у порівнянні з 2022-м, але у разі стабілізації енергосистеми темпи падіння можуть сповільнитися до 58%", - вказують аналітики.
Вочевидь, за підсумками 2022 року український ГМК покаже суттєве падіння виробництва та експорту. А результати роботи у 2023 напряму залежатимуть від вирішення проблем з енергопостачанням, аби підприємства могли отримувати такі обсяги електроенергії, які дали б змогу відновлювати виробництво, а також вирішення логістичних питань, зокрема, розблокування морських портів для експорту металургійної продукції.
За підсумками 11 місяців 2022 року виробництво чавуну обвалилося на 68,4%, сталі – на 68,6%, а прокату – на 70,1%. Ще гірша ситуація у листопаді: тоді було вироблено лише 313 тис. т сталі - це на 82% менше, ніж за аналогічний період 2021-го. Щомісячне виробництво залізорудної продукції восени впало більш ніж на 90% порівняно з довоєнним часом.
Про це пише ГМК Центр.
Експерти Центру зазначають: на проблеми у металургійному секторі вплинули проблеми з логістикою, перебої з постачанням електроенергії та падіння цін на продукцію на світових ринках.
Зокрема, через блокування морських портів українські виробники втратили доступ до частини ринків, а логістичні послуги виросли у ціні в 3-4 рази, що зробило українську продукцію неконкурентоздатною.
"До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізної руди, 80% чавуну і сталевої продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти заблоковані військовим флотом росіян, і основним шляхом експорту став залізничний транспорт. Водночас, з травня по вересень 2022 року "Укрзалізниця" запроваджувала 16 конвенцій на перевезення продукції ГМК, з метою зменшити черги на кордоні. Окрім того, з 1 липня поточного року залізничний оператор підвищив тарифи на вантажоперевезення на 70%, що стало вагомим чинником зростання логістичних витрат. У підсумку металургійні підприємства повідомляють про зростання витрат на транспортування продукції залізничним транспортом в Європу більше, ніж у 4 рази у порівнянні з довоєнним часом", - вказують аналітики.
Крім того, руйнування енергетичної інфраструктури через ракетні обстріли росіян спричинює відключення від електропостачання металургійних і гірничовидобувних підприємств. Так, 24 листопада ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосив про критичне обмеження споживання електроенергії та тимчасову зупинку більшості виробничих процесів до стабілізації енергозабезпечення в країні. А компанія Ferrexpo повідомила, що за підсумками жовтня-грудня 2022 року скоротила виробництво окатишів на 64,2% через вимушену зупинку потужностей внаслідок перебоїв з електропостачанням.
"Наразі існує ризик повного зупинення виробництва у галузі, що може призвести до гуманітарної катастрофи у регіонах, де працюють підприємства ГМК. У разі енергетичного колапсу, за оцінками GMK Center, у 2023 році виробництво залізорудної продукції може впасти на 88% у порівнянні з 2022-м, але у разі стабілізації енергосистеми темпи падіння можуть сповільнитися до 58%", - вказують аналітики.
Вочевидь, за підсумками 2022 року український ГМК покаже суттєве падіння виробництва та експорту. А результати роботи у 2023 напряму залежатимуть від вирішення проблем з енергопостачанням, аби підприємства могли отримувати такі обсяги електроенергії, які дали б змогу відновлювати виробництво, а також вирішення логістичних питань, зокрема, розблокування морських портів для експорту металургійної продукції.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.