Як здати корупціонера та отримати 20 мільйонів гривень винагороди

 

6 вересня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило про запуск Єдиного порталу повідомлень викривачів, де громадяни можуть залишати повідомлення про факти корупції, які вони зафіксували. Винагорода - до 20 млн грн.

БізнесЦензор розбирався, як отримати статус викривача, чи гарантує він виплату винагороди та який алгоритм надання інформації про корупціонерів.

Як повідомити про корупцію?

Єдиний портал повідомлень викривачів – це спеціальний ресурс, що забезпечує надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах.

Залишити повідомлення максимально просто: треба зайти на портал та заповнити форму.

Якщо ви претендуєте на винагороду від держави, у повідомленні треба зазначити особисті дані. Можна залишити і повністю анонімне повідомлення, проте в такому разі від можливості винагороди треба одразу відмовитись.

Зрештою особа зі статусом викривача законом має право на конфіденційність (нерозголошення себе) з боку правоохоронних органів, на безоплатну правову допомогу, на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла; на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката, витрат на судовий збір тощо.

Кому писати про корупцію?

За законодавством, в держорганах, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах та організаціях, у державних цільових фондах працюють уповноважені підрозділи (уповноважені особи), що здійснюють роботу із запобігання та виявлення корупції.

Такі підрозділи (особи) обов’язково мають бути і на підприємствах, де державна/комунальна частка перевищує 50%, а середньооблікова чисельність працюючих перевищує 50 осіб, обсяг валового доходу від реалізації перевищує 70 млн грн.

А також в юрособах, що є учасниками процедури закупівлі, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуг та/або робіт дорівнює або перевищує 20 млн грн.

Інформація викривачів – співробітників таких організацій з Порталу НАЗК оперативно надсилається таким уповноваженим особам, а також до спеціального суб’єкта у сфері протидії корупції (НАЗК, НАБУ, Нацполіції, органів прокуратури).

Як зазначається на сайті НАЗК, впродовж 180 робочих днів з дня запуску Порталу до його мережі буде підключено понад 92 тисячі організацій.

На першому етапі - впродовж 30 робочих днів – до Порталу будуть підключені НАЗК, НАБУ, Офіс Генпрокурора, Національна поліція та ДБР.

Впродовж 60 днів – міністерства, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, обласні державні (військові) адміністрації.

Впродовж 90 робочих днів з дати запуску Порталу до нього будуть підключені Апарат ВРУ, Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента, апарати (секретаріати) РНБО, ЦВК, Рахункової палати, КСУ, державні компанії тощо.

Далі – обласні, міські, сільські та селищні ради.

Яка передбачена винагорода за повідомлення?

Згідно статті 130-1 Кримінально процесуального кодексу України, викривачу корупції може виплачуватись винагорода у випадку:

коли грошовий розмір предмета правопорушення або завдані державі збитки у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час вчинення правопорушення ( наразі він складає 2684 грн), тобто збитки мають становити не менше 13,42 млн грн.

У такому випадку викривач може претендувати на 10% від грошового розміру "предмета корупційного злочину" або 10% від обсягів завданих державі збитків, що можуть складати не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.

Наприклад, якщо корупційний злочин мав місце у 2023 році, коли мінімальна зарплата становить 6 700 грн, максимально допустимий розмір виплати викривачу сягає 20 млн грн.

Хто може офіційно стати викривачем?

Законодавство в Україні містить два визначення хто такий викривач. Одне зазначене в Законі про запобігання корупції, інше - у Кримінально процесуальному кодексі України (КПК).

Викривач за Законом про запобігання корупції - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень (БізнесЦензор роз’яснював чим відрізняються ці правопорушення тут) , (…)у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Тобто потенційний викривач обов’язково має бути пов’язаний з корупціонером трудовою чи професійною діяльністю.

Наприклад, адвокат може стати викривачем іншого адвоката, що за хабар добивається бажаного судового рішення, чи поліцейський повідомити про корупційні дії іншого співробітника Нацполіції, чи кандидат на конкурсну посаду до органів держвлади про члена конкурсної комісії, учасник закупівель про організатора торгів тощо.

У Роз’ясненнях НАЗК щодо правового статусу викривача наводиться такий приклад:

Міністерство через систему Prozzoro здійснило закупівлю автомобілів Mitsubishi Outlander на сумму 20 млн гривень. Директор ТОВ "Емір", який брав участь у цій процедурі закупівлі, звернувся до органів прокуратури із повідомленням про корупційне правопорушення, де зазначив, зокрема, що він не виграв тендер через підкуп переможцем тендеру посадової особи Міністерства, яка безпосередньо розглядала тендерні пропозиції. Прокурор на підставі вказаної заяви вніс відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Чи можна вважати директора ТОВ "Емір" викривачем у цій ситуації?

У цій ситуації директор ТОВ "Емір" набув статус викривача у зв’язку зі здійсненим ним повідомленням.

Зокрема, інформація стала йому відома у зв’язку з участю у процедурі публічних закупівель, повідомлення стосувалося корупційного кримінального правопорушення (відповідно до примітки до ст. 45 КК України правопорушення, передбачене ст. 368 цього Кодексу, вважається корупційним кримінальним правопорушенням).

За КПК України викривач – це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування, тобто до правоохоронних органів.

Варто зазначити, що право на винагороду має лише викривач у кримінальній справі. При адміністративних правопорушеннях (покарання за які здебільшого обмежуються штрафами), такої можливості немає.

Кримінальна відповідальність настає внаслідок двох груп корупційних правопорушень:

Перша - кримінальні правопорушення, які вважають корупційними лише за умови їх вчинення через зловживання службовим становищем.

До неї належать:

▪ стаття 191 КК Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,

▪ стаття 262. КК Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

▪ стаття 308 КК Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

▪ стаття 312 КК Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

▪ стаття 313 КК Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

▪ стаття 320 КК Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

▪ стаття 357 КК Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

▪ стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

Друга – безумовно корупційні правопорушення:

▪ стаття 354 КК Підкуп працівника підприємства, установи чи організації

▪ стаття 364 КК Зловживання владою або службовим становищем

▪ стаття 364/1 КК Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

​▪ стаття 365/2 КК Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

▪ стаття 368 /2 КК Незаконне збагачення

▪ стаття 368 КК Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Покарання за цими статтями варіюються від штрафу (без зазначення його нижньої межі ) до позбавлення волі строком до 15 років.

Якщо ж заявник повідомив про кримінальний злочин, що на думку слідчого не стосується антикорупційного законодавства, він не може розраховувати на статус викривача.

Наприклад, крадіжку майна роз’яснення НАЗК трактують таким чином:

До РДА Донецької області надійшло повідомлення про вчинення працівником адміністративно-господарського забезпечення цієї РДА кримінального правопорушення, пов’язаного із привласненням майна РДА.

За вказаною заявою слідчий зареєстрував кримінальне провадження в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Чи буде вважатися особа викривачем у цій ситуації? У цьому випадку особа, яка здійснила повідомлення, не буде вважатися викривачем, оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, не є корупційним (згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368 – 3692 цього Кодексу).

Якщо ж слідчий визнав заявника викривачем по справі, він протягом доби з моменту відкриття провадження вносить дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомляє НАЗК про початок розслідування корупційного злочину за участю викривача.

Копія повідомлення до НАЗК надається викривачу і власне є підтвердженням його офіційного статусу викривача у справі.

Як зазначила БізнесЦензору керівниця відділу інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас, рішення про визнання чи невизнання заявника у справі викривачем є дискрецією слідчого, тобто питанням, яке він вирішує на власний розсуд. І тут на нього ніхто не може впливати.

Хто визначає розмір винагороди?

Питання, чи має право конкретний викривач на винагороду визначає суд. І якщо на думку суду викривач таке право має, суд визначає розмір винагороди з урахуванням критеріїв, що визначені в статті 130-1 КПК України :

персональність інформації викривача - інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, у тому числі інформація, отримана від третіх осіб, не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, крім випадку, якщо викривач є джерелом такої інформації, а також не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел;

важливість інформації - повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню.

У разі відсутності хоча б одного із цих двох критеріїв суд може відмовити у виплаті винагороди.

За законом право на винагороду не має особа, яка:

- повідомила про злочин у рамках угоди зі слідством у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила;

- повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення у межах своїх службових повноважень.

Приклад від НАЗК, коли заявник не може бути викривачем через службові обов’язки:

До уповноваженої особи районної державної адміністрації звернулась з повідомленням провідний спеціаліст відділу економіки Борисенко В., в якому зазначила, що вона випадково дізналася, що у відділі економіки працюють родичі – Семенко В. (керівник відділу) є батьком Василишиної О. (головний спеціаліст цього самого відділу).

Семенко В. постійно відпускає Василишин О. в робочий час, а вона всім каже, що біжить за дитиною в школу.

Крім того, в повідомленні вказано, що у Василишин О. є власний бутік на ринку і вона біжить приймати товар. У повідомленні Борисенко В. зазначила, що це є зловживання службовим становищем і потрібно передати її повідомлення про корупцію до НАБУ.

За фактами, викладеними у повідомленні, уповноважена особа районної державної адміністрації звернулася до Національного агентства. Чи є уповноважена особа викривачем у цій ситуації? В описаній ситуації уповноважена особа не буде вважатися викривачем, оскільки отримала повідомлення через внутрішній канал та повинна розглянути його відповідно до своїх посадових обов’язків.

Викривач має право оскаржувати рішення суду щодо виплати йому винагороди. Для захисту персональних даних до викривача можуть застосовуватись заходи безпеки, наприклад, проводитись закритий судовий розгляд.