"Завжди вірив у перемогу": на Алеї Слави попрощалися із захисником з Краматорська Віктором Антоненком
Рейтинг користувача: 5 / 5
В осінній день 18 вересня, коли небо низько нависло хмарами, на Алеї Слави попрощалися із захисником України Віктором Антоненком.
Віктор Антоненко народився у Краматорську 21 листопада 1983 року. Навчався у школі № 2, закінчив Краматорський технологічний технікум. До повномасштабного російського вторгнення працював на ЕМСС.
Краматорськ проводжає в останню путь Віктора Антоненка. Фото Дмитро Глушко/Kramatorsk Post«Жив роботою, часто затримувався там. Спочатку був електриком, потім став вантажником. Точніше, займався підготовкою виробів до відправки. А далі почалася війна. Вона всіх застала зненацька», — згадує брат загиблого Олег.
Віктора мобілізували на початку 2024 року. В армії він служив гранатометником. З початком Курської операції його бригаду перекинули на цей напрямок. Там він і загинув того ж року 11 жовтня.
Попрощатися з полеглим прийшли рідні та близьки. Фото Дмитро Глушко/Kramatorsk Post«Щоденні дзвінки — за будь-яких обставин. І зі мною, і з батьком зв’язок тримав до останнього. Завжди вірив у перемогу. Ми навіть домовлялися зустрітися після того, як усе закінчиться, і вшанувати пам’ять побратимів», — з сумом говорить Олег.
Віктор до сотаннього підримував зв'язок з батьком і братом. Фото Дмитро Глушко/Kramatorsk PostПісля війни Віктор найбільше мріяв одружитися і створити сім’ю.
«Знаєте, він був дуже світлою і лагідною людиною. Завжди приходив на допомогу — хто б не покликав. Я навіть не знаю людей, які могли б сказати про нього щось погане», — додає брат.
Олег також згадує, що за життя Віктор майже не мандрував Україною — бував лише на Харківщині. У дитинстві мріяв стати далекобійником, але так склалося, що завжди лишався в рідному краї. І лише під час війни побачив нові куточки своєї країни.
Віктор завжди мріяв про перемогу. Фото Дмитро Глушко/Kramatorsk PostВчора місто провело Віктора в останню путь. Ім’я ще одного захисника ляже у наш спільний літопис нагадуванням про ціну свободи й про тих, хто тримав небо над нами. Те саме небо, яке вже зранку ніби відчувало спільну скорботу за полеглим.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.