Коли уряд підніме тарифи на електроенергію для населення
Рейтинг користувача: 3 / 5
МВФ публічно не наполягає на перегляді тарифів, але ставить питання, як уряд буде покривати збитки від пільгового тарифу?
Ймовірно ціна на електроенергію для населення може бути переглянута після закінчення опалювального сезону.
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд містить 19 структурних маяків, які уряд має виконати до червня 2024 року.
Проте серед цих найважливіших критеріїв відсутні вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі, підписаному урядом та МВФ, згадується про відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу, що вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій для домогосподарств.
Чотирирічна програма розширеного фінансування EFF для України розбита на два етапи: перший етап - воєнний, він триватиме 12-18 місяців; другий - після воєнний, який буде тривати до березня 2027 року.
Ймовірно публічно питання підвищення тарифів для населення буде піднято під час реалізації програми на другому етапі.
Попри це в Офісі президента та уряді все ж розглядають варіант поступового підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
30 березня в Україні мала закінчитися дія постанови про пільгові тарифи на електроенергію для населення, однак 24 березня Кабінет міністрів вирішив продовжити її ще на місяць - до 30 квітня.
Відповідні зміни були внесені до постанови Кабміну N483 від 5 червня 2019 року "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовʼязків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії".
Наразі Міністерство енергетики та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Окрім того, підвищення тарифів на електроенергію для населення може бути розбите на кілька етапів.
Проте наразі немає остаточного рішення, як підвищувати тарифи для населення, оскільки в Офісі президента побоюються зростання соціального невдоволення на тлі економічної кризи.
Рішення залишати діючі тарифи, чи розпочати поступове підвищення, з'явиться після завершення опалювального періоду.
Як працює механізм субсидування тарифів на електроенергію для населення?
Сьогодні побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-г при споживанні до 250 кВт-г на місяць та 1,68 грн/кВт-г за весь обсяг, якщо споживають більше цієї норми.
Ці тарифи більш як в чотири рази нижчі від вартості електроенергії для бізнесу, адже різниця покривається за рахунок виручки деражвної генерації, якої проте уже не вистачає.
Субсидування ціни на електроенергію для населення відбувається по моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО), яка діє з 1 жовтня 2021 року. Відповідно до цієї моделі ПСО, "Енергоатом" та "Укгідроенерго" продають свою електроенергію на ринку за ринковими тарифами та, за рахунок отриманих доходів, компенсують постачальникам універсальних послуг (ПУП) різницю між ринковим тарифом на електроенергію та пільговим для населення.
ПУП, в свою чергу, в пропорції приблизно 50/50 мають купувати електроенергію для постачання населенню в "Енергоатому" та на ринку.
Однак, через повномасштабне вторгнення, споживання електроенергії бізнесом та промисловістю впало на 40%, але споживання населенням впало не так суттєво, орієнтовно на 20%.
Окрім того, РФ окупувала найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та Каховську ГЕС.
Таким чином впроваджена в 2021 році модель ПСО не працює, оскільки, через падіння споживання електроенергії промисловістю та руйнування енергосистеми, генерації не вистачає виручки для покриття різниці між пільговою ціною на електроенергію для населення та її вартістю.
Скільки має коштувати електроенергія для населення?
Для побутових споживачів пільговий тариф на електроенергію становить 1,44 гривні за кіловат-годину (кВт-г ) при споживанні до 250 кіловат та 1,68 гривень/кВт-г – якщо місячне споживання понад 250 кВт-г.
Водночас ринкова вартість електроенергії для населення становить приблизно 7 гривень/кВт-г, розповідає співрозмовник в уряді.
Вартість електроенергії для населення ділиться на шість складників: вартість електрики як товару, тарифи на розподіл, передачу, диспетчеризацію і постачання, а також ПДВ.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Окрім того, сьогодні енергокомпаніям потрібне додаткові десятки мільярдів гривень на відновлення зруйнованих ракетними обстрілами енергоблоків та мережевої інфраструктури перед наступним опалювальним сезоном.
В інтерв'ю БізнесЦензор керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що внаслідок російської агресії було зруйновано або пошкоджено 50% енергосистеми. Тільки компанія, яку він очолює, недоотримала близька 30% виручки, або 15-17 млрд грн.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн.
У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію (про це зокрема свідчить і відсутність в меморандумі з МВФ зобов'язання уряду переглянути тарифи для населення), але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
"Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават ми зможемо імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр", - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд містить 19 структурних маяків, які уряд має виконати до червня 2024 року.
Проте серед цих найважливіших критеріїв відсутні вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі, підписаному урядом та МВФ, згадується про відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу, що вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій для домогосподарств.
Чотирирічна програма розширеного фінансування EFF для України розбита на два етапи: перший етап - воєнний, він триватиме 12-18 місяців; другий - після воєнний, який буде тривати до березня 2027 року.
Ймовірно публічно питання підвищення тарифів для населення буде піднято під час реалізації програми на другому етапі.
Попри це в Офісі президента та уряді все ж розглядають варіант поступового підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
30 березня в Україні мала закінчитися дія постанови про пільгові тарифи на електроенергію для населення, однак 24 березня Кабінет міністрів вирішив продовжити її ще на місяць - до 30 квітня.
Відповідні зміни були внесені до постанови Кабміну N483 від 5 червня 2019 року "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовʼязків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії".
Наразі Міністерство енергетики та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Окрім того, підвищення тарифів на електроенергію для населення може бути розбите на кілька етапів.
Проте наразі немає остаточного рішення, як підвищувати тарифи для населення, оскільки в Офісі президента побоюються зростання соціального невдоволення на тлі економічної кризи.
Рішення залишати діючі тарифи, чи розпочати поступове підвищення, з'явиться після завершення опалювального періоду.
Як працює механізм субсидування тарифів на електроенергію для населення?
Сьогодні побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-г при споживанні до 250 кВт-г на місяць та 1,68 грн/кВт-г за весь обсяг, якщо споживають більше цієї норми.
Ці тарифи більш як в чотири рази нижчі від вартості електроенергії для бізнесу, адже різниця покривається за рахунок виручки деражвної генерації, якої проте уже не вистачає.
Субсидування ціни на електроенергію для населення відбувається по моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО), яка діє з 1 жовтня 2021 року. Відповідно до цієї моделі ПСО, "Енергоатом" та "Укгідроенерго" продають свою електроенергію на ринку за ринковими тарифами та, за рахунок отриманих доходів, компенсують постачальникам універсальних послуг (ПУП) різницю між ринковим тарифом на електроенергію та пільговим для населення.
ПУП, в свою чергу, в пропорції приблизно 50/50 мають купувати електроенергію для постачання населенню в "Енергоатому" та на ринку.
Однак, через повномасштабне вторгнення, споживання електроенергії бізнесом та промисловістю впало на 40%, але споживання населенням впало не так суттєво, орієнтовно на 20%.
Окрім того, РФ окупувала найбільшу в Європі Запорізьку АЕС та Каховську ГЕС.
Таким чином впроваджена в 2021 році модель ПСО не працює, оскільки, через падіння споживання електроенергії промисловістю та руйнування енергосистеми, генерації не вистачає виручки для покриття різниці між пільговою ціною на електроенергію для населення та її вартістю.
Скільки має коштувати електроенергія для населення?
Для побутових споживачів пільговий тариф на електроенергію становить 1,44 гривні за кіловат-годину (кВт-г ) при споживанні до 250 кіловат та 1,68 гривень/кВт-г – якщо місячне споживання понад 250 кВт-г.
Водночас ринкова вартість електроенергії для населення становить приблизно 7 гривень/кВт-г, розповідає співрозмовник в уряді.
Вартість електроенергії для населення ділиться на шість складників: вартість електрики як товару, тарифи на розподіл, передачу, диспетчеризацію і постачання, а також ПДВ.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Окрім того, сьогодні енергокомпаніям потрібне додаткові десятки мільярдів гривень на відновлення зруйнованих ракетними обстрілами енергоблоків та мережевої інфраструктури перед наступним опалювальним сезоном.
В інтерв'ю БізнесЦензор керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що внаслідок російської агресії було зруйновано або пошкоджено 50% енергосистеми. Тільки компанія, яку він очолює, недоотримала близька 30% виручки, або 15-17 млрд грн.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн.
У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію (про це зокрема свідчить і відсутність в меморандумі з МВФ зобов'язання уряду переглянути тарифи для населення), але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
"Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават ми зможемо імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр", - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.