Карта бойових дій за період 17-24 липня: Торецьк чи Покровськ – куди піде головний наступ росіян

Хоча на Харківщині інтенсивність боїв і зросла на 30%, а окупанти готують резерви для нового наступу, однак наразі ситуація на цьому напрямку фронту не має жодних суттєвих змін. Окремі позиції та вулиці у Вовчанську та Глибокому переходили з рук у руки впродовж останніх днів.

  

Часів Яр: оточити чи бити в лоб

Упродовж тижня рашисти знову намагалися пробитися на північ від Часового Яру, щоб перетнути там канал Сіверського Дінця та вийти на перспективи оточення міста на цьому напрямку. Їм вдалося витіснити Сили оборони з лівобережної частини села Калинівка й підійти до того місця, де канал заходить під землю – це потенційне місце прориву нашої оборони, бо тут не потрібно форсувати водойму.

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Окрім того, вони пробилися на 2 км на захід від Богданівки в напрямку Григорівки. Остання також розташована на лівому березі каналу. Ймовірно, плануючи захопити село, ворог хоче розтягнути лінію захисту вздовж каналу, щоб збільшити кількість місць потенційного форсування. У самому Часовому Яру є ще 2 ділянки, де канал заходить під землю – саме на них зараз зосереджена найбільша увага зс РФ.

Водночас далі на південь рашисти так і не можуть зламати оборону ЗСУ в Кліщіївці та Андріївці. Утримування цих двох сіл суттєво ускладнює реалізацію планів ворога як на фронті Часового Яру, так і на сусідньому – Торецькому.

  

Торецьк – місце головної битви за Донеччину

Росіяни розуміють, що в разі захоплення Торецька зможуть значно ускладнити оборону всіх інших міст Донеччини: Часового Яру, Костянтинівки та Покровська, адже Торецьк зараз закриває шлях до обхідних шляхів на них. Тому поступово росіяни стягують сюди все більше ресурсів, а бої довкола міста з кожним тижнем стають усе інтенсивнішими. Наразі ворог захоплює східні та південні околиці Торецька, підбираючись до наших укріплених позицій. Зокрема, впродовж тижня, окупанти зайняли частину району Південне, а також просунулися в районі Залізне, підійшовши впритул до однієї з магістральних доріг міста – вулиці Центральної, яка з’єднує Торецьк із Нью-Йорком.

Водночас враховуючи ландшафт, велику кількість водойм і териконів, значну промзону та вибудувані за роки захисні позиції Сил оборони, битва за місто буде схожою до битв за Бахмут, Авдіївку чи Часів Яр та обіцяє бути тривалою.

 

Фото: Еспресо.Захід

Чи врятує Байден Нью-Йорк?

Байден пообіцяв останні місяці роботи президентом присвятити війні в Україні. Мабуть, йому було б варто звернути увагу на селище Нью-Йорк, яке саме в ці дні потерпає від російських штурмів. Це могло б стати справою його честі – не дати ворогу захопити місто Нью-Йорк.

Наразі ж окупанти розширили зону свого контролю в південній частині селища, просунулись у бік сусіднього села Пантелеймонівки. Окрім того, вони навіть зуміли форсувати річку Кривий Торець у центральному районі вздовж залізниці. Це доволі загрозливо для оборони Нью-Йорка, втім селище має ще чимало сюрпризів для окупантів. Тому наразі просування росіян углиб міста суттєво сповільнилося і вони зосередилися на захопленні околиць. Імовірно, найближчим часом підуть на з’єднання із силами, що штурмують район Південне в Торецьку. Втім для цього їм доведеться форсувати принаймні дві річки, що не буде легкою прогулянкою.

 

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Покровськ – ключова ціль росіян. Чи ні?

Попри те, що на Покровському напрямку відбувається найбільше боїв, їхня кількість протягом кількох тижнів зменшується пропорційно до того, як збільшується на сусідньому, Торецькому, напрямку. Отже, в умовах браку ресурсів росіяни змушені вибирати, який саме напрямок зробити головним для концентрації своїх зусиль. Це рішення буде особливо критичним для них у серпні, коли ЗСУ отримають ще більше боєприпасів і, ймовірно, й F-16, а отже, чарівна паличка КАБів перестане працювати так ефективно, як зараз. Тому ворог надзвичайно поспішає. Торецький фронт, разом із сусіднім Курахівським є єдиним відтинком, де росіяни наступають із використанням бронетехніки. У південній частині фронті практично не відбулося змін, хоча немає сумніву, що незабаром окупати повністю відкинуть ЗСУ на правий берег річки Вовча. Наразі Сили оборони захищають південну частину села Новоселівка Перша, тоді як північну вже зайняли рашисти.

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Однак більш драматичні події відбуваються північніше, в районі сіл Лозуватське та Прогрес, де була розташована укріплена лінія нашої оборони. Зс РФ зуміли пробитися близько 1,5 км уздовж залізниці в долині між витоками річок Вовчої та Казенного Торця й окупувати обидва села, що були нашими укріпрайонами. Тим часом наступ на Воздвиженку в напрямку на перерізання траси Т-0504 Покровськ – Костянтинівка дещо пригальмував. Вочевидь, окупанти чекають, поки зможуть прикрити з флангів вістря свого наступу, щоб самим не опинитися в оточенні.

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Курахівський напрямок і Красногорівка

Наступаючи від Мар’їнки значними силами на Георгіївку, росіяни втратили понад 30 одиниць бронетехніки та повністю провалили штурм. А от у Красногорівці ситуація не така добра: ми поступово втрачаємо місто, вулицю за вулицею. Наразі ворог окупував близько 75% Красногорівки, а Сили оборони утримують тільки її північно-західну частину.  

 

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Загроза оточення Вугледара

На цьому напрямку росіяни знову пробилися на 1,5 км у напрямку однієї із двох ключових доріг на Вугледар. Вони наблизилися до неї на відстань у 2,5 км, що вже небезпечно для логістики. Крім того, ще більше розширили зону свого контролю на схід від окупованого Микільського та наближаються і до самого Вугледара. Хоча цей наступ просувається дуже повільно, але все ж за рік рашисти пройшли половину відстані до східних околиць міста. Очевидно, що й тут вони не відмовляються від свого класичного плану – охопити Вугледар з кількох боків перед вирішальним штурмом.  

Удари по Росії та Криму

ЗСУ спільно з СБУ та ГУР продовжили завдавати точкових ударів по болючих місцях окупантів, зосередившись на аеродромах, енергетиці та морській інфраструктурі. Зокрема, після "бавовни" на аеродромі Міллерово в Ростовській області знищено ремонтну частину та склад палива, та немає доказів про знищення літаків. На іншому аеродромі Ростовської області, Морозовську, знищили позиції ППО С-300/400, ремонтну частину, паливний склад, пошкодили злітно-посадкову смугу, а також вдарили в місце розташування винищувачів. На аеродромі у Приморсько-Ахтарську, що в Краснодарському краї, сталися загоряння на злітній смузі. Врешті удар по Луганському аеродрому вразив РЛС і ППО, яка охороняла об’єкт. Більшість деталей про ці удари буде відомо згодом, але очевидно, що ППО росіян не може стримати наших дронів, а ці об’єкти стають щоразу вразливішими. Відтак росіяни будуть змушені передислоковувати звідти ударну авіацію.

Фото: Еспресо. Карта бойових дій за 17-24 липня

Утретє цього року наші БПЛА вразили НПЗ в Туапсе, після чого там виникла масштабна пожежа. Окрім того, в порту Кавказ дрони влучили в пором "Славянин". Кілька днів тому ЗСУ оголосили, що останній патрульний катер Чорноморського флоту Росії вийшов із Севастополя до портів на східному узбережжі. А тим часом Сили оборони знищують усі можливі морські цілі в Криму. Зокрема, після масованого удару ракетами і дронами по інфраструктурі в озері Донузлав знищено штаб пункту управління, склад боєприпасів і техніки, електропідстанцію та вогневі позиції росіян.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Джерело