ФОПи йдуть в тінь, а експорт скорочується. Що далі чекає на українську економіку
Українська економіка почала рік з уповільнення темпів свого зростання. У січні ВВП країни набрав лише 1,5%, за оцінками Міністерства економіки, після зростання на 1,7% в грудні. Якщо цей негативний тренд не зміниться найближчими місяцями, може матеріалізуватися ціла низка ризиків — від потреби й далі нарощувати державний борг до падіння платоспроможності громадян.
Після падіння на 30% у 2022-му, коли почалася велика війна, українська економіка виросла на 5,3% у 2023-му, потім уповільнилася до 3,4% у 2024-му. На поточний рік в державному бюджеті закладене зростання ВВП лише на 2,7%. Усе свідчить про те, що три роки війни серйозно виснажили українську економіку.
За даними Національного банку, ВВП України наблизився до свого потенційного рівня. Це означає, що українська економіка нині дає максимум того, що вона може дати з тими ресурсами, які має. Без суттєвих покращень — значного припливу нових інвестицій або припинення бойових дій — економіці буде важко вийти хоча б на 4-5% зростання. Отже, економічне відновлення може затягнутися.
До того ж навіть таке невисоке січневе зростання забезпечили, наприклад, ремонти пошкодженої інфраструктури, тобто вимушені заходи, а не будівництво нових заводів чи розвідка нових родовищ корисних копалин, котрі могли б надати економіці свіжий імпульс.
«Економіка зростає не так швидко, як хотілося б, через низку причин. На частину з них ми не можемо вплинути. Воєнні ризики залишаються проблемою номер один для українських компаній: закриття шахти в Покровську є тому прикладом, — говорить Адріан Пантюхов, економіст аналітичного центру Ukraine Economic Outlook. — Ба більше, їхні наслідки мають ширший масштаб — від внутрішніх нормативів іноземних компаній, які не можуть працювати з ризиковими партнерами, до прямих наслідків війни, як-от перебої зі світлом чи проблеми з експортним коридором. Сповільнення світового попиту на тлі геополітичної невизначеності та загального економічного спаду також обмежує можливості українських компаній».
Що відбувається з українською економікою?
Однією з основних причин уповільнення економічного зростання є негативна динаміка українського експорту. Так, у січні експорт зернових та олійних культур впав на 8% — до 3,8 мільйона тонн. За оцінками Центру економічної стратегії, це 15-місячний мінімум. Поганий урожай минулого року продовжує даватися взнаки, і так може тривати ще кілька місяців, тоді як аграрна продукція — це близько 60% українського експорту.
Водночас роль агросектору для України — вкрай важлива.
«Економіка зараз великою мірою тримається на агросекторі, — говорить Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру Case Ukraine. — Тенденція така, що все залежить від внутрішнього споживання. Це виплати військовим, інші бюджетні виплати, а наше виробництво в досить слабкому вигляді зараз, дуже залежимо від погоди, тому що це ключовий фактор для агросектору».
«Через воєнні дії частина територій не може використовуватися для сільського господарства, через порушену логістику зростає собівартість та експортні витрати, що в результаті призводить до зменшення врожаїв та скорочення поголів’я тварин, — коментує Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру “Фінансовий пульс”. — І таких прикладів безліч. Крім того, є ускладнення, пов’язані з пошкодженням приміщень для зберігання врожаю та періодичними відключеннями електроенергії».
«Також зафіксовано падіння у видобувній галузі через зупинку роботи деяких шахт у Донецькій області, передусім дуже важливої шахти для металургійної галузі в Покровську», — зазначає Дмитро Чурін, голова аналітичного відділу інвесткомпанії Eavex Capital.
Українська металургія переживає дуже непрості часи. З одного боку, в січні українські металурги наростили виробництво сталі на 12% в місячному вимірі, а чавуну — на 5%. Але з іншого, це все зовсім не ті обсяги, які Україна виробляла до повномасштабного вторгнення. Якщо порівнювати з січнем 2022-го, нині виплавка сталі та чавуну приблизно втричі менша за обсягом. У галузі відбувається стагнація.
Додати негативу металургам можуть нові американські мита. Так, 10 лютого президент США Дональд Трамп підписав рішення про мита на рівні 25% на імпорт сталі та алюмінію з усього світу. Це рішення має набути чинності 12 березня. У 2024-му, за даними Центру економічної стратегії, український експорт заліза та сталі до США становив 503 мільйони доларів, або 58% загального експорту з України до Америки.
До того ж в кінці січня та на початку лютого було кілька обстрілів українських портів — Одеси, Ізмаїла та Чорноморська, — внаслідок чого зазнала пошкодження портова інфраструктура, необхідна для експорту.
Водночас зростає роль оборонного виробництва в українській економіці. Але й тут ситуація неоднозначна. За даними Міністерства стратегічних галузей промисловості, спроможності української оборонної індустрії виросли у 35 разів за три роки вторгнення: з 1 мільярда доларів у 2022-му до 35 мільярдів доларів у 2025-му. Динаміка шалена. Але є свої «але».
«Продукція військово-промислового комплексу фактично йде на знищення росіян. Тобто це не споживання, ці гроші не перетворюються на добробут в класичному розумінні», — каже Дмитро Боярчук з центру Case Ukraine.
Відповідно до даних асоціації «Технологічні сили України», приватні виробники озброєння могли у 2024-му виготовити понад 2,7 мільйона одиниць озброєння, але отримали замовлень від держави та благодійних фондів лише на 1 мільйон одиниць. Це становить лише 37% від загальної спроможності виробників торік. Відтоді ситуація не дуже змінилася.
Ще одним показником стану справ в українській економіці в січні є масове закриття ФОПів. За даними інформаційної системи YouControl, у січні 59,4 тисячі фізичних осіб-підприємців (а в цілому ФОПів в Україні — 1,7 мільйона) закрили свій підприємницький статус, що майже втричі більше за динаміку відкриття ФОПів. Це найбільший розрив між цими показниками за останній рік.
І хоч тут є свої технічні нюанси — як-от перерва в роботі державних реєстрів у грудні, що створило відкладений попит на закриття статусу ФОП, — основним фактором цього процесу є підвищення податків для підприємців.
«Масове закриття ФОПів відбувається внаслідок того, що уряд змінив систему оподаткування. Зокрема, для них ввели військовий податок у розмірі 800 гривень для 1 та 2 груп, а 3 група сплачує 1% [від доходу]», — говорить Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».
«Деякі з цих підприємців будуть продовжувати свою діяльність, але вже в тіньовому секторі, — додає експерт. — Якщо в підприємця немає якоїсь торгової точки, куди можна прийти з перевіркою, він може виготовляти та продавати свою продукцію без відповідної реєстрації».
«Частина ФОПів закрила свою діяльність, бо не всім окей новий податок з обороту [для 3 групи], адже прибутковість у ФОПів різна. Хтось буде переходити в тінь», — погоджується Дмитро Боярчук з Case Ukraine.
Аналітики інвестиційної групи ICU називають ще одну причину уповільнення української економіки — поступове скорочення дефіциту державного бюджету, тобто менші державні видатки.
«Якщо у 2024 році дефіцит держбюджету становив близько 23% ВВП, то цього року він має скоротитися до 19% ВВП. Це означає зменшення ролі державного споживання в підтримці економіки, тож цей фактор матиме негативний вплив на темпи економічного зростання», — зазначають експерти.
Які в цього наслідки?
Уповільнення української економіки має свої негативні наслідки. Ось лише один із них: у січні індекс очікувань ділової активності знизився до 41 пункту з 45,9 у грудні та залишився нижчим за нейтральний рівень (50 пунктів). Це означає, що негативні настрої переважали серед опитаних підприємств, зазначають аналітики Центру економічної стратегії.
Ось ще один приклад. Відповідно до опитування «Європейської бізнес-асоціації», нині 75% компаній працюють в повному обсязі, а минулого року таких було 78%. 24% компаній працюють з обмеженнями, 1% — не працюють узагалі.
Факторами найбільшого негативного впливу на бізнес підприємці називають нестачу кваліфікованих працівників та мобілізацію (75%), війну, окупацію територій (63%), нестабільність економіки (54%).
Ще одне дослідження «Європейської бізнес-асоціації» вказує на те, що погіршуються настрої малого бізнесу в Україні. Індекс настроїв невеликих компаній у 2024-му впав до 2,3 бала з 5 можливих, хоча ще у 2023-му індекс становив 2,5 бала. Найнижчий показник серед складників індексу отримала оцінка економічної ситуації — 1,9 бала.
До того ж збільшилася частка малого бізнесу, який оцінює стан своїх справ погано — з торішніх 39% до 51,5%. 54% підприємців вважають економічну ситуацію в країні несприятливою, 41% — катастрофічною. І якщо 22% підприємців очікують покращення протягом року, то 47% вважають, що ситуація погіршиться.
«Сповільнене зростання ВВП — це лише наслідок тривалої та виснажливої війни. Саме війна є головним фактором, що впливає на якість життя громадян, — описує ситуацію в українській економіці Діляра Мустафаєва з центру “Фінансовий пульс”. — Тривала війна не сприятиме зростанню економіки».
«Безсумнівно, скорочення обсягів ВВП негативно впливає на виконання державного бюджету, “збурює” інфляцію та девальвує національну валюту. Але є ще міжнародна допомога, яка дає змогу підтримувати державний бюджет. Зокрема, важливу роль відіграватиме реалізація ініціативи ERA від країн G7 (допомога із прибутків від заморожених російських суверенних активів)», — додає вона.
Народний депутат Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради, вважає, що гроші від ініціативи ERA — а це 50 мільярдів доларів — слід розтягнути на три роки, адже є певна невизначеність щодо того, скільки коштів у майбутньому Україна зможе залучити від своїх міжнародних партнерів. Щоб розтягнути кошти на три роки, Гетманцев пропонує ідею «військової цензури державних видатків». Це може призвести до скорочення державної підтримки економіки — закупівель, інвестицій, пільгових програм.
Чи може це спричинити зниження державної соціальної підтримки для населення? Питання відкрите.
«Сита війна впродовж перших двох років, коли нас заливали грошима, — ці гроші роздавали направо і наліво, а Кабмін та Мінсоц помпезно оголошували, що вони постійно індексують пенсії. Це була дурня, якесь шаленство. Не може країна воювати три чи чотири роки й водночас розширювати свої соціальні зобов'язання, підтримувати соціальні стандарти. Фактично ми живемо без карток продуктових — і це великий плюс», — вважає економіст Дмитро Боярчук.
«Я вважаю абсолютно несправедливим, аморальним, рівень заробітних плат держчиновників під час війни. Тому якщо ми будемо говорити про те, що обмежимо розмір заробітної плати чиновників, у яких вона в рази більша, ніж середня заробітна плата в Україні, то це був би правильний підхід, це треба робити», — додає економіст Ілля Несходовський.
Для прикладу, нині середня зарплата керівництва Нацкомісії з регулювання ринку енергетики становить 288,4 тисячі гривень на місяць, Нацкомісії з цінних паперів — 236,4 тисячі гривень, Рахункової палати — 205 тисяч гривень.
Аналітики інвестгрупи ICU радять все ж не перебільшувати вплив уповільнення економіки на її більш загальну траєкторію розвитку.
«Ризики ще більшого сповільнення економіки, ніж це закладено в бюджеті, зараз дуже помірні, тож навряд чи матимемо недовиконання планів із доходів. Так само сповільнення економіки мало позначиться на безробітті: воно й далі скорочуватиметься, адже дефіцит працівників і далі величезний. Повільніше економічне зростання дещо допоможе сповільнити темпи зростання цін через дещо слабший внутрішній попит», — кажуть експерти.
Як покращити ситуацію
Оскільки найголовнішим фактором економічних негараздів є війна, то припинення бойових дій таки може надати серйозний стимул для економіки країни.
За підрахунками інвесткомпанії Eavex Capital, завершення бойових дій прискорить відновлення економіки України до +5% у річному вимірі. Чому? Є сподівання на масштабний приплив інвестицій, та й саме собою припинення руйнувань — вкрай вагомий фактор.
«Зимова пауза у зростанні не означає втрачений рік. Прискорення можливе ближче до кінця року — як на тлі кращих врожаїв сільськогосподарської продукції, так і завдяки ширшому ефекту від зниження воєнних ризиків. Водночас економіці можна допомогти дуже просто — не заважати їй», — говорить економіст Адріан Пантюхов.
«Два ключові кроки, які необхідні: зниження податків для малого бізнесу (ФОПів) до рівня 2022–2023 років або хоча б зобов’язання зафіксувати їх на поточному рівні на чітко визначений, бажано довгий, термін; зниження регуляторного тиску: мораторій на перевірки, запровадження презумпції невинуватості для компаній з одночасним жорстким покаранням за порушення правил вільного ринку», — додає він.
Економістка Діляра Мустафаєва покладає надії на дії українського уряду: «Для стимулювання розвитку вітчизняної економіки уряд робить певні кроки. Так, діє державна стратегія “Зроблено в Україні”, що має на меті залучення інвестицій для розвитку українських виробників, збільшення виробництва продукції із високою доданою вартістю та стимулювання попиту на українські товари».
«Єдиний фактор, що міг би надати помітний імпульс для економіки, — це суттєве покращення безпекової ситуації та поява чітких перспектив завершення війни. Це допомогло б суттєво покращити споживчі настрої населення та ділові настрої бізнесу. Результат — вищий внутрішній споживчий попит та відновлення інвестицій в розширення бізнесу.
Ситуативний фактор, що може підтримати економіку цьогоріч, — можливе зростання врожаїв, якщо цьому сприятимуть погодні умови. Після торішньої посухи є хороші шанси на значне зростання урожаю олійних, овочів та фруктів», — резюмують аналітики ICU.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.