До санкційного переліку потрапило ще одне підприємство з Краматорська
Рейтинг користувача: 4 / 5
У Краматорську можуть націоналізувати два заводи, які належать росії та її резидентам.
Під націоналізацію у Краматорську може потрапити ще одне підприємство. Раніше видання повідомляло про те, що під націоналізацію може потрапити «Енергомашспецсталь». На початку жовтня про це повідомляла народна депутатка, заступниця голови Комітету ВР із питань економічного розвитку Роксолана Підласа.
Тоді вона зауважувала, що ознайомлена зі списком об’єктів, до якого увійшли такі відомі підприємства як «Енергомашспецсталь» у Краматорську, що на 92% належить офшорній кіпрській компанії, яку контролює «Росатом».
Згодом з’ясувалось, що до переліку 903 об’єктів, що підлягають націоналізації, увійшло ще одне підприємство з Краматорська. Мова йде про ЦШК «Пушка». Перелік об'єктів ще 5 серпня схвалив уряд України. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
«Перелік був схвалений і в середині серпня переданий у РНБО. Але досі невідомо, що далі з цими санкціями, і чи увійдуть вони у фінальний список. Чекаємо, коли ж нарешті будуть опубліковані»,-повідомив народний депутат України.
Для того, щоб прослідкувати, чи встиг хтось «вистрибнути» зі списків Кабміну, чи ні, скинув у коментарі додатки з повним переліком цих об’єктів під санкції.
Роксолана Підласа повідомляла, що на найближчому засіданні Верховна Рада розгляне питання щодо націоналізації активів росії в Україні. Однак, з того моменту ВР України вже кілька разів збиралась на засідання, але питання націоналізації російських активів на них так і не розглядалося.
Варто додати, що згідно з інформації, яка опублікована народним депутатом Ярославом Железняком, «Енергомашспецсталь» на 92,6% належить офшорній кіпрській компанії, яку контролює російська державна корпорація «Росатом», а акціями ЦШК «Пушка» володіє російський державний банк «Сбєрбанк Росії».
Нагадаємо, що ЦШК «Пушка» зачинився у Краматорську з 1 жовтня 2015 року. З 2009 року завод «Пушка» став філією АТ «Євроцемент Україна» (Балаклея), кінцевими власниками якого є росіяни. З того часу завод у Краматорську почав працювати лише на привізній сировині (клінкері), на «Пушці» його мололи та розфасовували. Всього на «Пушці» працювало 127 осіб.
Варто зазначити і те, що, однією з версій закриття заводу була суто політична.
Лідер профспілки підприємства Анатолій Рудейський припускав у 2015 році, що це може бути нерентабельність виробництва, однак наводив приклад одного з основних конкурентів «Пушки», амвросіївський цементний завод, який, тимчасово перебуваючи на непідконтрольних Україні територіях, продовжує свою діяльність. Тому не виключав, що у ситуації відіграв роль і політичний чинник.
ДОВІДКА
Цементний завод «Пушка» російсько-бельгійського товариства розпочав роботу у 1912 році. Його перша продукція була призначена для будівництва Санкт-Петербурзького заводу зброї, звідси і назва.
З 1972 – цементно-шиферний комбінат, з 1995 «Краматорський цементний завод – Пушка».
З цементу комбінату побудовано більшість житлових будинків та виробничих корпусів підприємств Краматорська, області, республіки.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов`язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
Працював на агрессора