Для чого Краматорську Стратегія розвитку під час війни: пояснення МВА

28 липня Краматорська міська військова адміністрація повідомила про початок розробки Стратегії розвитку Краматорської громади.

Як тоді зазначили в МВА, ідея Стратегії охоплює, зокрема, планування майбутнього на основі існуючих потреб, підготовку проєктів для участі в програмах міжнародної підтримки, забезпечення прозорості та відкритості влади.

Ця новина викликала обурення у багатьох мешканців міста через нерозуміння головного: "Навіщо під час війни, коли Краматорськ знаходиться за 20 кілометрів від лінії фронту, так звана Стратегія розвитку?".

Журналіст Kramatorsk Post отримав пояснення від представниці МВА щодо зазначеної ініціативи та її необхідності.

Законодавча база

За словами чиновниці, Стратегія розвитку — це обов’язковий документ, передбачений Законом України "Про засади державної регіональної політики" (статті 7 та 11), який має розроблятися кожною громадою (зокрема, й тих, що тимчасово окуповані).

Стратегія під час війни, як каже чиновниця, необхідна через вимогу державних реформ, які передбачають формулу "Без плану – немає грошей". Тобто наявність стратегії це:

• обов’язкова умова для отримання коштів на публічні інвестиційні проєкти (без неї неможливо буде витратити навіть власні кошти);

• важливий фактор для залучення інвесторів;

• інструмент для визначення пріоритетів розвитку громади.

Після змін у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, всі громади, включно з тими, що в окупації, мають оновити свої стратегічні документи.

Що містить Стратегія

Розробка відбуватиметься з урахуванням трьох сценаріїв:

1. "Стійкість" (базовий) — невідкладні заходи, які можна реалізувати вже зараз.
2. "Відновлення" та "Розвиток" (позитивні) — дії для відбудови громади після руйнувань та довгострокові стратегічні кроки відповідно.
3. "Загострення конфлікту, подальше погіршення безпекової, економічної та соціальної ситуації" (негативний) — максимальне зосередження на захисті населення та мінімізації втрат.

Однак передбачається й можливість негативного сценарію — "загострення конфлікту, подальше погіршення безпекової, економічної та соціальної ситуації". В такому випадку, заходи спрямовуватимуться на максимальне зосередження на захисті населення та мінімізації втрат.

Документ розрахований до 2027 року, але окремі цілі будуть враховані й у плануванні на 2028–2034 роки.

Виклики

Серед головних проблем — дефіцит ресурсів і непередбачуваність ситуації на фронті. Через це деякі проєкти можуть бути відкладені.

"Донецька область зазнає найбільших втрат — людських, територіальних, економічних та інфраструктурних, що суттєво ускладнює планування і реалізацію стратегічних ініціатив"

Хто бере участь у розробці

До робочої групи увійшли представники міської влади, старости, громадські активісти, лідери благодійних організацій, бізнесу, медіа, а також установ, що займаються підтримкою ветеранів та людей з інвалідністю. Громадськість залучатимуть через опитування та зустрічі.

Для чого це мешканцям

Залучення громадськості до стратегічного планування — це також вимога закону, пояснила чиновниця.

"Цю норму можна виконувати реально, або формально. Ми обираємо перший шлях, бо Стратегія має спиратись на сприйнятті ситуації людьми"

Залучення мешканців до Стратегії дає розуміння, чим живе громада, що для людей є найбільш актуальним.

Фото: Konstantin Brizhnichenko