МОН cтворило пам’ятку «Харчування в закладах освіти – права батьків»

Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках. Що саме дозволено контролювати батькам і яким за регламентом має бути харчування – викладено в  пам’ятці МОН.

У зв’язку з тим, що в ряді закладів освіти персонал перешкоджає доступу батьків вихованців/учнів до місць приготування та прийому їжі, не дозволяє зважити порцію чи перевірити її температуру, Міністерство освіти у співпраці з ГО «Батьки SOS» створило та виклало на власному офіційному сайті пам’ятку про права батьків у цій сфері, повідомляє vseosvita.ua.

Необхідним доповненням до нижченаведеної пам’ятки також є чинні офіційні нормативи, пов’язані зі шкільним харчуванням:

Наказ МОН «Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»

Наказ МОЗ «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії»

Харчування у закладах освіти – права батьків

Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках.  Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов'язково зняти верхній одяг).

Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:

• меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у  виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;

• примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;

• книга відгуків та побажань;

• інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;

• якщо у закладі освіти  є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку,  консерванти;

• повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.

• У їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).

• У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно  санітарних норм у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.

Питний режим

Велике значення в організації харчування дітей має питний режим. Для його забезпечення:

• мають бути обладнані питні фонтанчики, якщо для пиття використовують сиру воду, що відповідає ДСТУ 2874-82 "Вода питна";

• у разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип'ячену;

Завітавши у їдальню закладу освіти радимо батькам звернути увагу на  зовнішній вигляд працівників: 

• усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;

• на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності  у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов'язків.

Батьки у їдальні закладу освіти можуть:

• спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;

• перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;

• купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;

• зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.

Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування - батьки можуть створити комісію з організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.

Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно пройти медичний огляд  і отримати особову медичну книжку.

Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно  зафіксувати виявлені недолік. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації. яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.

Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:

• територіальні органи Держпродспоживслужби;

• органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;

• органи управління освітою.

Організацію харчування у ДНЗ здійснюють  відповідно до спільного Наказу МОЗ та МОН від 17.04.2006 №298/227Про затвердження Інструкції з організації харчування  дітей у дошкільних навчальних закладах 

Відповідальним за виконання та дотримання норм харчування у садочках є:

• керівник закладу та засновник закладу.

У дитячому садочку  обов’язок та контроль дотримання затверджених норм харчування покладено на медичну сестру.

Режим харчування  затверджується    керівником    закладу та залежить від режиму роботи.  Їжу необхідно  видавати   дітям   у   суворо    визначений    час,  4-5  разів на добу з інтервалами у 3-4 години.

Завезення продуктів   харчування   і  продовольчої  сировини  повинні залежати від терміну їх реалізації  та кількості дітей,  які  відвідують  заклад,  при  цьому  частота завезення  повинна  становити  2-3  рази  на  тиждень  (м'ясні страви готуються - 4 рази, сирні та рибні - 2-3 рази на тиждень);

Консерви    м'ясні,    рибні   та   овочеві   можуть використовуватися  як  виняток у разі відсутності м'яса, риби, свіжих  овочів,  але  тільки  після  їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні  консерви  без  додавання  олії,  томату,  оцту.

Ураховуючи   можливі  перебої  у  постачанні  продуктів  харчування,  у  дошкільному  навчальному  закладі   повинен   бути  двотижневий  запас рибних,  м'ясних консервів,  молочних продуктів  тривалого терміну зберігання,  фруктів. Запас овочів у дошкільному  навчальному  закладі  повинен бути не більше ніж на 20 діб; круп, бобових - 30 діб.

Меню – розклад у ДНЗ: складається щоденно  та  окремо  для  двох  вікових груп - дітей  віком  до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до  затверджених   норм   харчування

Видача готових страв дозволяється тільки  після  зняття  проби медпрацівником (лікар,  медсестра,  дієтсестра), у разі  його  відсутності - іншою особою.

Нагадаємо, що революція у шкільних їдальнях розпочалась із збірника рецептур Євгена Клопотенка. Його проєкт Cult Food нині об’єднує понад 2 000 шкіл України.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі