Маркировка на яйцах: что написано и почему так мало информации?
Одной из основных целей маркировки пищевой продукции является информирование потребителя о продукте, который они потенциально будут покупать или использовать. Рассмотрим как маркируют за рубежом и в Украине один из самых популярных пищевых продуктов - яйца.
Але подеколи не вся важлива інформація про товар доноситься до споживача, адже дані є не обов’язковими за локальними нормативами з маркування або/та ігноровані виробником.
В Україні безпосередньо на яйці має бути вказано про групу та категорію одиниці (для дієтичних яєць ще й дату знесення).
Позначення категорій:
- відбірні яйця – В;
- вищої категорії (75+гр) – 0;
- першої категорії (65-74,9 г) – 1;
- другої категорії (45-54,9 г) – 2;
- дрібні (35-44,9 г) – М3.
Бренди, вільно пишуть на упаковках з яйцями "домашні", "від бабусі", "від щасливої курки", хоч насправді це не так.
Категорії дієтичних та столових яєць позначають:
- добірна – "Д",
- перша – "1",
- друга – "2".
Тобто з інформації "з яйця" споживач дізнається про розмір продукту.
На упакуванні товару за Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів виробники мають зазначити:
1) назву;
2) склад;
3) кількість окремих інгредієнтів (класу інгредієнтів);
4) кількість у встановлених одиницях виміру;
5) часові характеристики придатності;
6) умови зберігання;
7) умови та рекомендації використання;
8) найменування та місце знаходження і телефон виробника або гарячої лінії, фактична адреса потужностей, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місце знаходження і телефон імпортера;
9) найменування та місце знаходження і телефон підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник;
10) номер партії виробництва;
11) інформацію про генетично модифіковані організми в складі харчового продукту;
12) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упакуванні або розфасовані в Україні, якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача;
13) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність) виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту;
14) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;
15) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).
Ніякої інформації про те, як утримають курей, чим годують птахів немає, хоча саме така інформація надає прозорість виробнику та розповідає про якість виробництва.
Метод утримання тварин прямо впливає на рівень страждань, болю та фізичного/ментального здоров’я.
Тобто надає інформацію про те, в яких умовах перебували кури, що несли яйця від певного виробника.
Також в технічному регламенті зазначено:
У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає", що, на жаль, не виконується українськими виробниками яєць та яєчної продукції.
Бренди, вільно пишуть на упаковках з яйцями "домашні", "від бабусі", "від щасливої курки" та використовують зображення курей в ідеальному стані, що гуляють по травичці, хоча самі використовують найжорстокіший метод інтенсивного виробництва – утримання курей у батарейних клітках.
Кури усе своє життя утримуються у тісних закритих клітках розміру паперу А4, без можливостей рухатись (навіть не те що виходити на вулицю) через що в пташки виникають сильні проблеми з фізичним та психічним станом, наприклад, випадіння матки, полами кінцівок та прояви агресії та канібалізму.
Саме через це в країнах з вищим рівнем захищеності споживачів, вказувати інформацію про методи утримання тварин на виробництвах, є необхідною вимогою за нормативами країни.
Наприклад, в США через те, що яйця обов’язково мають бути помитими перед продажем та мати чисту оболонку, маркування на шкарлупу не наноситься.
Але усю інформацію виробник позначає на упаковці:
- назва та категорія продукції (А, АА),
- ідентифікаційний номер продукції від Міністерства сільського господарства США,
- кількість одиниць продукції в упаковці,
- розмір яєць (Jumbo, Extra Large, Large, Medium, Small, or Pee Wee),
- контакти та адреса юридичної особи/підприємства, що виробляє продукцію,
- інструкції зі зберігання,
- поживна (харчова) цінність яйця,
- методи утримання тварини (безкліткове, вільний вигул).
В ЄС окрім обов’язкового маркування на упакуванні існує також обов’язкове маркування безпосередньо на яйці.
На оболонці яйця виробнику потрібно вказувати:
- код країни виробника,
- код виробника та метод виробництва продукції.
Метод виробництва надає споживачу інформацію про добробут тварин на виробництві:
- 0 – органічне виробництво,
- 1 – вільний вигул,
- 2 – безкліткове виробництво,
- 3 – кліткове виробництво.
Наприклад, код 3UK12345 показує, що яйце було вироблене методом кліткового утримання птиці ("3"), вироблене в Англії (UK/ United Kingdom), на виробництві, яке зареєстровано під кодом 12345 (код надається виробнику інспекторами з маркетингу яєць Агентства здоров'я тварин та рослин – Animal and Plant Health Agency egg marketing inspectors (APHA EMI).
В країнах ЄС батарейні клітки, які є найпопулярнішим методом утримання курей в українському яєчному виробництві, з 2012 року заборонені.
Тому "3" позначає використання виробником "європейських" (збагачених) кліток, що дещо відрізняються складовою та розміром на 1 курку від кліток батарейного типу.
В Австрії та Швейцарії використання кліток будь-якого типу в яєчному виробництві заборонено, а в інших країнах ЄС поступово порушується питання аналогічного законопроєкту вже для усіх країн Союзу.
Саме через такі тенденції виробники яєць в ЄС змінюють свої системи утримання тварин.
За даними Otwarte Klatki, споживачі у Польщі все рідше купують яйця, які виробляються методом утримання курей в клітках.
83,4% виробників яєць у 2019 році зауважили, зацікавлення виробників до альтернативних методів утримання курей-несучок збільшується.
А на питання, чи планують вони (виробники яєць та яєчної продукції) інвестувати в безкліткові методи утримання, 25% відповіло "так" і 41,6% вже розпочали інвестиції у 2019 році.
На коробці має бути вказано:
- назва продукту (наприклад, "яйце"),
- кількість яєць в упаковці,
- назва та адреса виробника,
- код пакувальника/виробника,
- категорія якості ("А" для ритейлу),
- вагова категорія,
- метод виробництва ("0", "1", "2", "3"),
- дату до якої потрібно вжити яйце (максимум 28 днів від дати висадження), інструкцію зберігання,
- пояснення змісту кодів на яйцях.
Тенденції з позначення методу виробництва яєць починають виходити за межі США та Європейського Союзу.
Організація Proyecto ALA опублікувала новину, що 20 липня, вперше в Колумбії прийняли законопроєкт, спрямований на забезпечення доступу споживачів яєць до інформації про їх походження. Згідно з ним, виробники та дистриб'ютори маркуватимуть яйця та пакування відповідно до системи, в якій вони були отримані. Це дозволить споживачам зрозуміти, як виробляється яйце та в якому психічному та фізичному стані утримується тварини.
В Україні до 2022 року мають бути прийняті адаптовані Директиви ЄС про утримання тварин на виробництвах. Одна з директив забороняє використання найжорстокішого методу утримання – батарейних кліток у виробництві яєць.
Більш того, політична та виробнича орієнтованість України на Європу з часом вплине на локальне маркування продукції, адже норми Європи – бажані норми й для України.
Источник: Українська правда.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі