У Краматорську мешканці двох селищ майже два тижні прожили без електрики: куди вони зверталися та як виживали
Світло до них повернулося буквально вчора, а сьогодні знову зникло, тепер як в усьому місті
Майже два тижні прожили без електропостачання частина Малотаранівки, яку називають Совхоз, та сусідня Комишуваха.
- Я чула, що Донське та частково Сурове, це Дружківка, також без світла, - розповідала пані Тетяна Kramatorsk Post минулого тижня телефоном.
З Тетяною ми розмовляли телефоном. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post
Люди зібралися, щоб розповісти журналістам про свою проблему. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostОцінити скільки загалом людей залишалися без електрики жінка не могла. Казала, що на Совхозі її нема на 9 вулицях і одному провулку, тобто "точно у понад 100 будинках".
Люди були обурені, шукали виходу з ситуації. Зверталися за майже два тижні куди тільки можливо. Днями ми побували на Малотаранівці, щоб поспілкуватися з місцевими та дізнатися, як вони живуть без світла тижнями.
"Ми що - чужі серед своїх?!": що розповіли люди
Кількадесят мешканців селища зібралися на майданчику. Чоловіки та жінки різного віку голосно діляться своїм невдоволенням одне з одним та з кореспондентами Kramatorsk Post.
Інна, яка називає себе "ВПО з Краматорська", активно взялася за звернення. Написала кілька офіційних, в особисті повідомлення та телефонувала.
Інна активно взялася писати звернення щодо відстутності електропостачання. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post
Копії звернень та відповідей навіть у соцмережах Інна зберігає. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post- Ми писали Гончаренку й отримали невтішну відповідь. Писали до колцентру ДТЕК. Зверталися на гарячу лінію Уряду 1545 та на 1549 - це теж урядова «гаряча лінія», тільки з питань енергозабезпечення "СТРУМ". Заявки прийняли, сказали чекати відповіді протягом 30 днів.
Інна писала скаргу-вимогу очільнику ДонОВА Вадиму Філашкіну та дзвонила у Дружківську МВА.
У Дружківській МВА їй назвали причину відсутності електрики, але це все на словах, жодних документальних підтверджень. Оприлюднити її ми не можемо з міркувань безпеки, про які постійно говорять енергетики.
Водночас від ДТЕК жителі отримали конкретну відповідь:
- 30 листопада о 19:55 нам обіцяють відновити електропостачання. Але відповідь з такою відпискою, що "відновлювальні роботи... призупинені через небезпечні умови... резервного джерела живлення наразі немає".
Тетяна додає, що у ДТЕК спочатку сказали про ремонтні роботи до 10-го, а вже згодом до 30 листопада - "роботи ведуться".
Люди зібралися розповісти про свою проблему. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostСеред людей лунає, що для ремонту необхідні машини з РЕБами, бо об'єкт, який його потребує, перебуває у зоні ураження дронів.
Пані Інна розповідає, як ситуація з електрикою створює гуманітарну катастрофу: люди без опалення, діти без онлайн навчання, холодильники не працюють.
- Як людям з пенсією 2800 купити генератор за 25 000?
Інші додають: купити дорого, але це одне, "та він же не на повітрі працює" - потрібний бензин. А це 60 грн/л.
Під час зустрічі люди про те й голосили, що ведуться роботи чи ні, та невже не можна їх до когось під'єднати?!
До розмови долучається пан Микола. Представляється як інженер та людина, яка розуміє, про що йдеться.
- Підприємства, не працюють, половина населення виїхала. - каже він з технічними деталями. - То включіть хоч на п'ять годин на день та вимкніть.
Пан Микола пояснює технічні нюанси. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostГолоси з натовпу: Ми не проти, хай будуть вєєрні.
Запитуємо: ви згодні мати електрику за графіком? - Авжеж! - голосно відповідають кількадесят жителів, що зібралися поспілкуватися.
Пан Микола звертає увагу - раніше багато електроенергії споживав аграрне підприємство "АПК-Інвест", а зараз його немає, - відповідно "потужностей вистачає" та наводить свої розрахунки, що людям на Совхоз потрібно всього 500 кіловатів на добу.
З образою звучать закиди до зовнішнього освітлення у місті, коли люди у селищі без світла.
- А якщо через підключення Совхозу у людей упаде напруга, хай відключать електрочайники, мікрохвильовки - можна й на газу готувати, - це знову каже Інна.
Один з вуличних колодязів. Теж виручає. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostНамагаємося резюмувати почуте: підприємств, які тягнули електрику, зараз немає, тож місцевим треба небагато і має вистачити, коли їх перепід'єднають.
Жінка, що назвалася Ольгою Олександрівною, ставить питання руба:
- Дружківка - світло є, Краматорськ - є. А ми що - чужі серед своїх?!
Починають говорити кілька людей одразу, голоси перебивають одне одного. Просимо показати, як місцеві пораються без електрики. Допомогти зголосилася місцева жителька пані Світлана.
Як мешканці Совхозу виживали без світла
У Світлани на обійсті є генератор.
- Запускаємо на 2-3 години на добу. Більше собі не дозволяємо, бо й так уже дві 20 л каністри витратили, - показує дорогоцінне обладнання жінка. - А це дві тисячі гривень, - це й так нам по блату привезли.
Генератор вмикають, щоб підтримати холодильник, нагріти воду у бойлері - помитися.
В одному кадрі: бензин для генератора та дрова для котла. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostВода у будинку централізована, але для підстраховки є колодязь у дворі.
Водою з нього користуються у господарських цілях. Питну воду купують на розлив по 2 грн/л, бо від колодязної накип: "Кажуть, вона в нас технічна".
Колодязь у дворі для підстраховки. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostНеподалік від обійстя Світлани по вулиці є колодязь загального користування. На ньому дата 1985. Зроблений ще за часів керівника радгоспу "Орджонікідзе" Віктора Чучупалова, якого в цій частині Краматорська щиро згадують незлим, тихим словом.
Є у Світлани також твердопаливний котел, тобто хату топити можуть і дровами. Працює він без електрики.
Світлана показує, де у них стоїть твердопаливний котел. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post
Твердопаливний котел стоїть у технічному приміщенні. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post- Десь о третій-четвертій ми його на кілька годин розтоплюємо - і у хаті тепло. Газове опалення поки не вмикаємо. Господь милує, - морозів ще немає.
Світлана показує будинок усередині - вікна закриті дошками з міркувань безпеки.
- І так у темряві, і так.
На двір виходить її чоловік, він з нічної зміни. Просимо його запустити генератор.
Запуск генератора. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostПан Олександр розповідає, що за годину роботи той витрачає приблизно один літр бензину. Отака математика.
Далі йдемо подивитися, як у будинку, за яким доглядає Світлана, живуть ВПО, - Любов Тищенко з сином. Вони з Костянтинівки. Житло у Краматорську винайняли кілька тижнів тому, коли ще була електрика.
Любов Тищенко - ВПО з Костянтинівки. Хотіла б залишитися у Краматорську, але проблеми зі світлом відправляють далі. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk Post- Світла нема, одежа мокра, усе мокре, - бідкається старенька.
Через це збираються їхати далі - "туди, де є світло".
Добре, хоч газ є - одразу біля входу кухня і дуже пахне свіжозвареним борщем.
Котел у будинку без електрики не працює, генератора нема.
Котел без електрики не працює. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostПотроху починають відходити від стін шпалери.
- +8 усього у хаті. Ви б жили у такій температурі? - питає нас син пані Любові.
У хаті холодно. Здається, навіть холодніше, ніж на дворі.
Ці тижні вони спали одягнутими, у шапках під двома ковдрами.
- Ми думали, що тут усьо врємя будемо, - розповідає Любов Тищенко, - хата в Костянтинівці, може, жива, останється. І город тут скопали, і часник посадили. Але холодно, то й виїжджаємо.
Каже, що продуктам без холодильника - нестрашно, можна у літній кухні тримати, але "у хаті ж дубарь".
Від холода потроху відходять від стін шпалери. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostВидно, що люди збираються їхати - у великій кімнаті стоять мішки та сумки з речами. Жінка каже, що їдуть на Черкащину, син уточнює, що до Бердичева на Житомирщині.
Можна сказати, що їм навіть пощастило - машину для переїзду знайшли усього за 20 тисяч грн серед пропозицій, що сягали 40.
Повертаємося до людей, з якими спілкувалися на майданчику. Зустрічаємо деяких по дорозі. Пані Надія розповідає про свій побут.
- Дуже погано. Світла немає - немає води. У мене свердловина, воду треба качати.
Пані Надія (у сірому) ходить за водою кількасот метрів з кравчучкою. Фото — Ілля Андреєв/Kramatorsk PostУ свої 76 років вона бере кравчучку, ставить на неї шість пляшок по 5 літрів та йде кількасот метрів за водою.
Питною водою з нею ділиться сусід, коли запускає генератор.
Газовий котел вмикає ввечері перед сном. Коли є електрика, то електричний насос ганяє тепло по батареях за менших витрат газу. Без електрики виходить не так ефективно і дорожче.
Ще каже, що темрява тисне на психіку, а вона й без того у нас війною побита.
Що нам відповіли спеціалісти
Технічний директор РЕМ Віталій Колісник, на якого у розмові також посилалися жителі селища, відповів Kramatorsk Post телефоном, що він "людина, яка обслуговує електромережі й навіть не є головним у регіоні".
Він порадив звернутися до пресслужби ДТЕК, що ми й зробили вдруге за кілька днів
Перший раз - до поїздки на Совхоз. Отримали відповідь:
"На жаль, не можемо коментувати ситуацію по конкретних населених пунктах із міркувань безпеки. Перепрошую, але маємо зважати на безпекову складову".
У другому зверненні ми спитали, чи виправдані ті настрої, що з'явилися серед мешканців — наче днями можуть відбуватися спроби їх кудись під'єднати та чи змінилися озвучені терміни "до 30 листопада" на більш ранні.
І поки ми чекали на відповідь, електрика на Совхозі та у Комишувасі вчора з'явилася. Це підтвердили й у ДТЕК.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.








