Український агросектор в комі

Крім того, експортери втратили найдешевший шлях на зовнішні ринки – море. Наземні та річкові альтернативи за поточних низьких цін на агропродукцію не дозволяли фермерам заробляти.

Як наслідок втратили аграрії не лише з областей, що перебувають під постійними обстрілами чи окупацією, а й інші регіони. Який сенс збирати врожай, якщо його потім не вивезти і не продати?

Особливо це стосується кукурудзи, значна частина якої залишилася зимувати в полях через низькі ціни для збуту та дорогу сушку збіжжя. Ці фактори зробили збирання врожаю невигідним для фермерів. Проблем додали відключення електроенергії, які виводили з ладу обладнання.

Протилежна й унікальна ситуація спостерігалася лише з гречкою, урожай якої у 2022 році зріс на 39%. На це було три причини.

Перша – невеликі, порівняно з пшеницею чи кукурудзою, обсяги вирощування. Друга – гречка є внутрішньою культурою, реалізація якої не залежить від можливостей експорту. Третя – традиційне недовиробництво в попередні роки, коли половину об’ємів власного споживання Україна імпортувала переважно з Росії через Казахстан.

Під час війни ці фактори поєдналися, тож аграрії вирішили зробили ставку на гречку. Особливо в цьому відзначилися фермери Чернівецької та Полтавської областей, де приріст становив шість та чотири рази відповідно.

Овочі

Овочів у 2022 році в Україні зібрали на 24,4% менше, ніж у 2021 році. В абсолютних цифрах це втрата 2,4 млн тонн продукції, половина з яких – томати. Урожай помідорів упав удвічі, тому що їх найбільше вирощували на Херсонщині. До великої війни звідти походив кожен четвертий український томат.

Картоплярство, яке зосереджене в інших регіонах, майже не постраждало: зменшення становило статистичну похибку: лише 2% до показників 2021 року.

Компенсувати втрачені об'єми виробництва Херсонщини допомогли Черкаська (+5%) та Одеська (+15%) області. Причина полягає в тяжінні овочівництва до води, пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. На Одещині є зрошувальні системи, завдяки яким можна поливати поля, а на Черкащині – вихід до Дніпра.

Іншим фактором є переорієнтація аграріїв.

По-перше, в умовах, коли на внутрішньому ринку утворився дефіцит овочів, чимало виробників переорієнтували частину своїх сільгоспземель на овочівництво, адже це можливість заробити.

По-друге, додалася пропозиція від релокованих підприємств з постраждалих регіонів, каже Марчук. Хоча такі підприємства часто не мають доступу до великих обсягів землі, тож вплив цих виробництв обмежений.

Неочікуваний приріст показала Сумська область, яка була частково окупованою навесні, межує з РФ і потерпає від ворожих обстрілів. Регіон наростив виробництво капусти, картоплі та інших овочів.

На думку Марчука, на це є дві причини: релоковані з Харківщини підприємства та переорієнтація земель на культури, збут яких можливий на внутрішньому ринку через проблеми з експортною логістикою.

Загалом потенціал регіонів для овочівництва ще не вичерпаний. Проте замінити обсяги з півдня країни за два-три роки буде неможливо, адже крім вирощування овочів необхідно побудувати інфраструктуру для зберігання та сортування.

Фрукти

Фрукти теж вимушено мігрували з традиційних регіонів їх вирощування. У 2022 році Черкащина та Кіровоградщина наростили врожаї на 30% та 26% відповідно. Також більше фруктів стали вирощувати на Львівщині (+9%).

Серед областей є нові лідери за окремими продуктами. Так, на Миколаївщині зібрали майже вдвічі більше винограду, ніж за рік до цього, що зробило область другою найбільш виноградною в Україні. Черкаська область увірвалася в десятку регіонів за вирощуванням вишні.

Хоча у 2022 році внутрішнє вирощування фруктів загалом скоротилося на 10,2%, деякі плоди постраждали більше. Якщо винограду зібрали лише на 2% менше, то яблук – на 12%, а полуниці – на 13%.

Садівництво, як і овочівництво, залежить від постійного доступу до води, тож фермери релокувалися в регіони, де є джерела для поливу та ринки збуту продукції.