Терміни служби у війську: яких рішень очікують військовослужбовці та що пропонує держава

"Без чітких термінів служби не буде нормальної мобілізації", "Люди не можуть весь час воювати. Навіть залізо псується" — на п'ятому році широкомасштабного вторгнення військовослужбовці та їхні родини чекають від держави на прозорі та зрозумілі правила призову й демобілізації. Доки цього немає, мобілізовані військовослужбовці сприймають службу в Силах безпеки й оборони як дорогу в один кінець.

Натомість для контрактників держава створює нову систему служби з чіткими термінами. А нещодавно Міністерство культури заявило про те, що спільно з Міноборони пропонуватиме творчі відпустки мобілізованим митцям для роботи над культурними проєктами.

Усе це викликає низку запитань у військових та їхніх родин і водночас не дає відповіді на ключове: коли ті, хто боронить Україну на фронті не перший рік, зможуть демобілізуватися? "Рубрика" розібралася, які рішення пропонують Офіс військового омбудсмена та військовослужбовці.

Служу Україні до…

Із 2014 року триває російсько-українська війна. У Силах безпеки й оборони наразі служить понад 1,2 млн осіб, а Україна досі не напрацювала чіткого алгоритму призову та демобілізації військовослужбовців. Періодично ця тема виринає на порядку денному в Міноборони та в Офісі Президента України, однак дієвих рішень немає.

Упродовж 2026 року було кілька спроб зрушити справу з місця.

• У травні Володимир Зеленський заявив про зміну підходів до комплектування та управління особовим складом у Силах безпеки й оборони в межах військової реформи. Контрактники матимуть терміни служби 10, 14 або 24 місяці, завдяки чому у 2026 році мало б розпочатися поетапне звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше.
• У червні в Міноборони презентували нову контрактну систему, яка враховуватиме тривалість служби та участь у бойових діях за принципом: що більше військовий відслужив, то більше часу матиме на відновлення.
• У липні Міноборони підготувало додаткове пояснення, як саме діятиме нова система контрактів. Якщо, наприклад, військовий служить із 2022 року, у 2026-му підписує 10-місячний піхотно-штурмовий контракт і п'ять місяців виконує бойові завдання, то після завершення контракту він отримає 3 роки і 9 місяців відстрочки.
• У вересні Кабмін видав офіційне розпорядження, згідно з яким Міністерство оборони має до грудня 2026 року підготувати та подати на розгляд уряду законопроєкт про демобілізацію для контрактників, який законодавчо закріпить чіткі строки військової служби.

Проєкт закону має встановити чіткі терміни служби за допомогою нової контрактної системи. Військовослужбовці отримають право на звільнення після завершення дії їхнього контракту (якщо вони не мають бажання продовжувати службу) після оголошення демобілізації або відповідного указу Президента. Також законопроєкт передбачатиме окремий механізм звільнення для тих, хто був призваний за мобілізацією під час воєнного стану, у строки, які визначатиме указ Президента.

Тим часом в Офісі військового омбудсмана на запит "Рубрики" прокоментували, що до нього не надходили скарги від військовослужбовців щодо тривалості військової служби або невизначеності строків звільнення з військової служби.

Однак на сайті Офісу йдеться, що в жовтні надійшло 2186 скарг, із яких:

• 8% стосувалося звільнень із військової служби;
• 5% — тривалого перебування на позиціях без ротацій.

Так чи так, ці проблеми пов'язані з браком людей у війську та відсутністю демобілізації.

Петиції, пікети, розголос

За останні роки на сайті Кабінету Міністрів та Офісу Президента з'явилися десятки петицій про демобілізацію. Автори звернень вимагають надати право на добровільне звільнення після 12, 18, 24 або 36 місяців служби. У відповідях на петиції, які набирали понад 25 тисяч голосів, Президент зазвичай зазначав, що питання комплексного врегулювання термінів служби та розробки відповідних законопроєктів доручено Кабміну, зокрема Міністерству оборони.

Щоб нагадувати про необхідність розв'язання цієї проблеми, в різних містах України періодично проводять тематичні мітинги. Наприклад, одна з ініціатив, "Чіткі терміни служби", до якої входять рідні військових та небайдужі громадяни, 1 жовтня провела чергову акцію у Львові. У День захисників та захисниць активісти вкотре нагадали, що військові потребують не лише поваги та подяки за службу, але й дотримання їхніх прав, зокрема на демобілізацію.

 

Ветеранка та письменниця Аліна Сарнацька зауважує, що неодноразово публічно заявляла про чіткі терміни служби: вони, як і мобілізація, мають бути визначені абсолютно для всіх військовослужбовців.

"Людей, які воюють із 2022 року, давно пора замінити й дати їм можливість звільнитися. Порахуйте, скільки вам потрібно людей для заміни, проведіть жорстку мобілізацію і припиніть закріпачувати людей, щоб зберегти голоси на примарних виборах.

Вулицями мають ходити ветерани зі своїми сімʼями й бути прикладом для інших. Якщо люди бачитимуть позитивні історії ветеранів, які відслужили й повернулися до сімей, які розповідають героїчні історії та носять ордени, це змінить ставлення до служби. А замість ветеранів уже давно мають служити наступні мобілізовані", — додала ветеранка.

За її словами, людям складно ухвалити для себе рішення піти служити на невизначений строк. Так само громадяни мають розуміти:

• хто буде служити, хто ні й чому;
• як відбувається мобілізація, яке навчання передбачене, як потрапити в обраний підрозділ, як мобілізуватися на конкретну посаду і як попередньо отримати корисний військовий фах;
• ті, хто ухиляється від мобілізації, мусять знати, що ціна за такий вчинок дуже висока.

Чого очікують військовослужбовці?

Військовослужбовець Ігор Луценко зазначає, що насамперед проблема демобілізації має повернутися до порядку денного. Однак у Верховній Раді ще немає актуальних законопроєктів на цю тему. Замість мобілізації проводять "бусифікацію", додає він, ухилянтів не притягають до відповідальності, а жертвами такого підходу, тобто повного усунення держави від своєї функції у цій сфері, стали люди, які зараз служать.

"Ініціатива Міністерства культури з творчими відпустками для митців — це, звісно, добре. Та вона, швидше за все, заглохне, бо неясно, за яким принципом відбиратимуть людей, які мають право на творчу відпустку: чи треба для цього отримати, умовно, Нобелівську премію з літератури, чи стати популярним співаком. Ця ідея ще раз нам нагадує, що взагалі-то людей треба не лише заганяти в армію, але й із неї відпускати. Адже більшість громадян ще не в армії, а це несправедливо, тому що одні служать довічно, а інші взагалі ні", — додав Ігор Луценко.

Щодо інших військовослужбовців — має бути простий підхід: усі придатні до служби служать по черзі. За словами Ігоря Луценка, нині ситуація на полі бою дає можливість ротувати людей із тилу на фронт і з фронту в тил, тобто зі служби й на службу.

"На жаль, найбільше страждають добросовісні люди, які пішли служити добровільно або за повісткою, і які не втекли за кордон. Так не має бути. Для цього треба міняти всю систему мобілізації, а як це зробити спокійно в умовах воєнного стану — не знаю", — ділиться військовослужбовець.

Що пропонує Офіс військового омбудсмена

В Офісі військового обмудсмена нагадали, що питання строків військової служби врегульовує стаття 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а підстави для звільнення з військової служби визначає стаття 26 цього ж Закону.

Однак у ньому не передбачені конкретні терміни служби для мобілізованих під час воєнного стану. Служба може тривати до оголошення рішення про демобілізацію або визначатися відповідно до строків, установлених для контрактної служби. Так само в законі немає підстав для звільнення мобілізованих лише через те, що вони прослужили певну кількість років або місяців.

Підставами для звільнення можуть бути:

• досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• стан здоров'я — висновок ВЛК про непридатність до служби або тимчасову непридатність із повторним оглядом через 6–12 місяців;
• наявність інвалідності — якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу;
• сімейні обставини або інші поважні причини за умови небажання продовжувати службу;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі;
• звільнення з полону — якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу.

"Питання законодавчого визначення чітких строків проходження військової служби потребують комплексного опрацювання з урахуванням позицій органів військового управління, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших державних органів, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань", — додали в Офісі військового обмудсмена.

Раніше військова омбудсманка Ольга Решетилова коментувала "Українській правді", що демобілізація можлива за умови мобілізації населення, котре наразі уникає служби. За підрахунками Міноборони, поповнити військо може ще 1,6 мільйона осіб. Як додала Решетилова, тим, хто прийде у військо, мають озвучити чіткі терміни служби у два-три роки.

"В основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська, — зазначала раніше Ольга Решетилова. — Водночас ми дуже багато говоримо про відповідальність держави й мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим і трохи забула, що 12 років Україна перебуває в стані війни".

За словами омбудсманки, треба спільно шукати шляхи правильної комунікації з тією частиною суспільства, яка самоусунулася від захисту держави.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі