Під час націоналізації російського "Сбербанку" приватні фінансові компанії заробили щонайменше 850 мільйонів гривень

Після початку ліквідації банку в лютому 2022 року, Україна не отримала контроль над облігаціями внутрішньої державної позики на 9 млрд гривень, які опинились в руках приватної структури та приносять їй дохід.

Про це йдеться в матеріалі "Дзеркала тижня".

При переведенні активів російського банку у власність української держави найнадійнішою його частиною вважалися понад 9 млрд грн, вкладені в облігації державної внутрішньої позики (ОВДП), причому у Фонд гарантування вкладів фізосіб ці цінні папери не потрапили.

Вони перебували під арештом у компанії ICU ("Інвестиційний капітал Україна"), якою керують Макар Пасенюком та Костянтин Стеценко.

При цьому арешт активів жодним чином не забороняв фінансовій компані оперувати коштами, отриманими від погашення цих паперів, заробляти відсотки та щедро преміювати керуючих директорів компанії - Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка.

"Звісно, все це було б неможливо, якби не прокурорський арешт, що фактично подарував ICU гроші, пущені в оборот", - йдеться в матеріалі.

Зокрема ICU вклала повернену Міністерством фінансів позику, (яка, як і все майно "Сберу", взагалі-то належать державі) у депозитні сертифікати Нацбанку.

"Такі собі "швидкі гроші", адже дохідність за депсертифікатами на той момент була 23% річних. За даними джерела в НБУ, заробіток на "оренді чужої квартири" вже перевалив за 850 млн грн. Якби на цих ОВДП заробляла не приватна компанія, а держава, то могла б купити мінімум 3,5 тисячі "мавіків-3", наприклад", - вказується у матеріалі на фінансову схему.

Однак верхівкою історії стало те, що частково отриманий від цих вкладень дохід 2022 року, "Авангард" спрямував на виплату винагороди кінцевим бенефіціарним власникам - Стеценку та Пасенюку.

"Ні багато ні мало - 580 млн грн на двох. Поклали грошики собі в кишені", - резюме матеріалу.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі