Росія перетворює Азовське море на болото з мінами
Що відбувається з водою в Азовському та Чорному морях, чи безпечно там купатися та їсти рибу й морепродукти, виловлені в їхній акваторії, а також наскільки відновилося Чорне море після руйнування Каховської ГЕС – у матеріалі проєкту "Радіо Свобода".
Маріупольська міська рада днями повідомила, що окупанти знищують природну екосистему Азовського моря та річок регіону. Море забруднюється через каналізаційні стоки, а річка Кальчик обміліла та може просто пересохнути. У результаті цих дій у морі відбувається замор риби, а на берег виносить мертвих дельфінів. Жителі Маріуполя неодноразово фіксували загиблих морських ссавців на фото та відео, але окупанти нічого не роблять – заявляють у міськраді.
Азовське море є непридатним для купання через зростання кількості планктону та медуз. Цю заяву наприкінці травня зробив призначений Росією так званий сенатор від окупованої частини Херсонської області Костянтин Басюк. За його словами, велика кількість планктону та медуз є перешкодою і для рибальства, і для розвитку туризму в регіоні.
Окупаційний чиновник сказав, що необхідно нормалізувати рівень солоності Азовського моря, бо зростання солоності й температури води є причиною поширення медуз. Басюк також зазначив, що одним із головних показників стратегії розвитку Азовського моря є створення 19 туристичних кластерів у Приазов’ї з очікуваним туристичним потоком у 15 мільйонів осіб до 2040 року.
За даними міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, за рік після руйнування Каховської ГЕС Чорне море загалом відновилося. Утім, концентрація деяких хімічних забруднювачів перебуває на гранично допустимому рівні. Йдеться про пестициди, промислові хімічні речовини, а також важкі метали: свинець, мідь і цинк.
Як зазначили у міністерстві довкілля, вчені не виключають повторного забруднення Чорного моря під час штормів, коли через скаламучення води з дна можуть піднятися токсичні речовини.
Азовське узбережжя Маріуполя: каналізаційні стоки у воді
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів «Новинам Приазов'я», що окупаційна влада не повідомляє місцевих жителів про стан води в Азовському морі.
«Немає ні слова про відбори проб. Під контролем України гідрометеостанція постійно проводила відбори проб і публікувала цю інформацію – ми знали, в якому стані вода. На сьогодні головна проблема (для узбережжя Маріуполя – ред.) – очищення каналізаційних стоків. Раніше всі стоки відстоювали, очищали й потім більш-менш чистими зливали в Азовське море. Але зараз очисні помпові станції не працюють, бо їх було повністю зруйновано. Тож усі каналізаційні стоки переповнюють очисні станції й потім потрапляють неочищеними у море», – припустив він.
Депутат зазначив, що однією із загроз для Азовського моря та екологічної ситуації в Маріуполі є об'єкти заводу «Азовсталь», зокрема накопичувач золи.
«Це – величезна територія просто біля моря, такий півострів, на якому зберігаються тисячі тонн золи. Раніше ця зола використовувалась на теплостанції «Азовсталі». Зола в накопичувачі завжди була у стані пульпи, тобто змоченою у воді, яку своєю чергою подавали помпи. Коли зола змочена у воді, вона не розноситься. Якщо тепер не працюють помпи та зола висохла за високих температур, то її вітром рознесе й у море, й по цілому місту. За рівнем забруднення то просто жах, бо до складу золи входять ртуть та важкі метали», – розповів Бородін.
Він додав, що хімічний відстійник поблизу Шлакової гори в Маріуполі також вимагає належної експлуатації. Інакше він становить екологічну загрозу для Азовського моря.
«Це – хімічне озеро, яке бетонною дамбою відгороджено від моря. Коли працював комбінат, то там помпами підтримували рівень води, щоб той не підіймався вище рівня моря. Якщо дощі збільшать рівень води у відстійнику, то хімічна рідина з важкими металами піде в море», – сказав Бородін.
«Заболоченість та міни – найбільші проблеми Азовського моря»
Доцент Українського державного університету науки та технологій Максим Сорока проаналізував супутникові знімки прибережних вод Азовського моря за десять років. Він дійшов висновку, що останні два роки спостерігається «інтенсивний пік цвітіння моря».
«Проблеми з північною акваторією Азовського моря будуть тільки загострюватися, оскільки не працюють очисні споруди в маріупольській агломерації. Відповідно зростає трофність, простою мовою – заболоченість водного масиву біля берега. Цвітіння, водорості, медузи – це все природні реакції екосистеми Азовського моря на інтенсивне забруднення. Ці явища ще раз підтверджують, що окупаційна влада насправді нічого не вирішує зі скидом стічних та зворотних вод», – пояснив науковець.
На думку Сороки, найбільшою проблемою Азовського моря є й будуть міни.
«Ще 2022 року окупанти скидали бомби куди завгодно – щось розривалося, щось не розривалося. Плюс ті катери, які вони самі затопили та які ми затопили з боєкомплектами. Є відповідний план дій (в українських науковців – ред.) з відновлення акваторії. Але все це можливо робити тільки тоді, коли відбудеться звільнення територій», – зазначив він.
Стан Чорного моря за рік після руйнування Каховської ГЕС
Старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Михайло Сон розповів «Новинам Приазов'я», що після руйнування Каховської ГЕС основні показники екосистем Чорного моря прийшли до норми впродовж трьох місяців.
«Місцями токсичність води була летальною, спостерігалися санітарні проблеми й спалах цвітіння мікроводоростей. У районі, куди прийшла каховська вода, ми втратили мільйони мідій. Але всі процеси дуже швидко нормалізувалися – наприкінці літа в нас уже відкрили пляжний сезон. Бо у нас біота в пониззі великих річок – Дніпра, Дністра та Дунаю, де завжди щось трапляється, має потужний потенціал для відновлення», – зазначає вчений.
Утім, за його прогнозами, на повне відновлення Чорного моря після катастрофи на Каховській ГЕС підуть роки.
«Море самоочищається. З іншого боку, дуже великі маси частково забруднених органічних речовин осіли в дельті, можливо, в Дніпро-Бузькому лимані. Коли навесні буде йти повінь, ці органічні речовини можуть підійматися з дна і знову потрапляти в море. Це триватиме роками», – припускає науковець.
«Чорне море – одна велика миска, у якій все «подорожує»
Лідерка екологічного руху Let’s Do It Ukraine Юлія Мархель після руйнування Каховської ГЕС займається дослідженням Чорного моря у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Активістка розказала, що торік її команда провела чотири експедиції. За їхніми підсумками, у воді виявлені токсичні речовини. Щоправда, їхня концентрація поступово знижується.
«Цинк, кадмій, калій ...– дуже багато різних речовин присутні у воді. За один раз, якщо ви з'їли (забруднені морепродукти чи рибу – ред.), або ковтнули (морську воду – ред.), або купалися – нічого не станеться, але за кілька разів речовини накопичуються у вашому організмі», – повідомляє вона.
За її оцінкою, на відновлення Чорного моря піде чимало часу.
«Чорне море, як одна велика миска, у якій все «подорожує». Деякі речовини будуть розкладатися від 12 до 70 років. Тобто ми не можемо сказати, що за рік після катастрофи все відновилося. Це неможливо фізично та природно. Ми не знаємо, що (ще –ред.) потрапило у воду, тому що ми досліджуємо тільки невелику частину акваторії, до якої маємо доступ», – зазначає активістка.
За її інформацією, за останні три роки у Чорному морі загинули понад 50 тисяч дельфінів.
«Вони померли не тільки від мін, не тільки від радіохвиль, які передають військові кораблі. Вони померли й від забрудненої води. Тварини, на превеликий жаль, не можуть швидко евакуюватися», – каже вона.
Юлія Мархель називає вплив повномасштабного вторгнення Росії на стан Азовського та Чорного морів у берегів Україні глобальною екологічною катастрофою.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцію». Російська влада також заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.