Якби Гончаренко хотів допомогти ЗСУ, він знайшов би, як це зробити
Рейтинг користувача: 5 / 5
Будь-які інші захисні споруди ніяк не допоможуть протистояти ракетним ударам без ППО.
Якщо проаналізувати повідомлення очільника Донецької ОВА Вадима Філашкіна, то з них видно, що щодня в області відбувається 80-120 бойових зіткнень з ворогом, а росіяни близько 2000 разів обстрілюють позиції наших військових з різного озброєння.
За попередніми розрахунками, сума завданих збитків вже склала 4,4 мільярди гривень»,-повідомляв Вадим Філашкін.
З опублікованих свіжих цифр видно, що зараз на Донеччині понад 116 тисяч пошкоджених чи зруйнованих об’єктів різної форми власності — це, зокрема, 5715 багатоквартирних і 85825 приватних будинків, 353 школи, 341 дитячий садочок, 268 лікарняних закладів. Про це також днями повідомляв Вадим Філашкін.
Такі вони сумні дані та зведення з Донецької області за останній час та за час від повномасштабного вторгнення рф в Україну. Обласна та деякі місцеві адміністрації останнім часом активізувалися та почали закуповувати для військових дрони. Звісно, це суттєва допомога там, де вона вкрай необхідна на даний момент. Також дуже допомагають різноманітні волонтерські організації нашим воїнам на передовій. Однак ми бачимо, що ворог також активізувався та б’є по цивільним та цивільних об’єктах у відносному тилу.
Можна багато разів закликати населення евакуюватися із зони ризику. Однак, ті, хто повернувся, то вони вже побачили всі «радощі» життя за межами своїх домівок. Евакуюватися більше вони не бажають. Розуміє це ворог? Розуміє. Якщо так, то жертв після кожного такого обстрілу може бути набагато більше. Краматорську та деяким іншим містам потрібні не тільки дрони, а також системи ППО. Чомусь здається, що саме про це має казати очільник Донецької обласної військової адміністрації.
В соціальних мережах можна часто побачити не вдоволених мешканців Краматорська, які кажуть, що краще б різні суми коштів місцева адміністрація Краматорська направила на закупівлю ППО, танків, гаубиць та іншого.
Чи можуть місцеві адміністрації спрямовувати кошти на придбання всього того, що вказано вище?
Міські та обласні бюджети не мають права переказувати кошти напряму армії або купувати військові товари — зброю, танки чи боєприпаси.
Але є три варіанти, як місцева влада може допомогти оборонці, розповідає провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. Перший — це купувати товари подвійного призначення для військових частин, які базуються на території регіону, в тому числі для Територіальної оборони. Так можна придбати бронежилети, каски, військову форму, радіостанції, транспорт, ремонтувати техніку. До товарів подвійного призначення належать і безпілотники.Такі витрати й так заплановані в річних бюджетах, окремих рішень місцевої влади не потрібно.
Другий варіант схожий на благодійність. У Нацбанку відкритий спецрахунок для потреб армії, яким розпоряджається Міноборони. «Місцевим владам не заборонено переказувати кошти з місцевих бюджетів на цей рахунок, але я не знаю, чи скористався хтось цією можливістю», ― каже Бетлій.
Третій спосіб ― це відправляти субвенції в державний бюджет. Субвенція передбачає, що кошти йдуть на конкретну закупку в конкретну військову частину. За такою схемою купувати можна і зброю.
Загалом субвенції — це рух бюджетних коштів зверху вниз на конкретні цілі. Наприклад, з держбюджету до місцевих бюджетів, або з районного бюджету до сільського. Але згідно з пунктом 22-2 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в умовах воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії місцева влада може робити навпаки — відправляти кошти до держбюджету на потреби військових частин шляхом зменшення інших видатків. Отримувати такі кошти може лише конкретна військова частина.
Крім того, до Бюджетного кодексу України внесені зміни, згідно з якими в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органи місцевого самоврядування або військові адміністрації можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, а також про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2022-2023 років.
Чому місцева влада не відправляє субвенції на армію?
Переважно тому, що не знає, які конкретно потреби наразі мають військові й скільки грошей потрібно. Як пояснив «Бабелю» заступник голови Київської військової адміністрації Микола Поворозник, якщо державі не вистачає коштів на оборону, вона має повідомити про це місцеву владу, щоб та дала грошей на чіткий перелік закупок для конкретної військової частини.
Джерело:
https://law-in-war.org/misczevi-byudzhety-pid-chas-vijny-shho-varto-znaty/
Як саме міста можуть фінансувати армію?
СПОСІБ ПЕРШИЙ – ДОПОМАГАТИ ДОБРОВОЛЬЧИМ ФОРМУВАННЯМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (ДФТГ). Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати ці підрозділи харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не зброєю чи технікою, оскільки озброєння – це завдання Міноборони України.
Для виділення коштів на підтримку військових формувань депутати місцевих рад мають ухвалити цільову програму. Але перед цим треба отримати запит від військових, щоби розуміти їхні потреби. Витрачати на підтримку ДФТГ можна не тільки гроші місцевого бюджету, але й благодійну допомогу, якщо донор це дозволив.
Важливо: ідеться не про підрозділи тероборони, які є в складі Збройних сил України, а саме про ДФТГ – добровольчі формування територіальних громад, члени яких не є військовослужбовцями й можуть розірвати свій контракт тоді, коли захочуть. Допомагати так Силам тероборони ЗСУ органи місцевого самоврядування не мають права. За законом, усі види забезпечення ТрО ЗСУ, включно із зарплатами, їжею, спорядженням, лягають на Збройні сили. Для підтримки ТрО ЗСУ з місцевих бюджетів є такий спосіб.
СПОСІБ ДРУГИЙ – ПЕРЕРАХУВАТИ КОШТИ В ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ. В умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування можуть перерахувати кошти зі свого бюджету до державного у вигляді субвенції (міжбюджетного трансферту – платежу). Для цього ухвалювати місцеву програму не потрібно, але має бути звернення командування щодо потреб сил ТрО і ЗСУ.
Кошти можна перерахувати як безпосередньо в держбюджет (вони ідуть на спеціальний рахунок для витрат на потреби нацбезпеки), так і конкретній військовій частині, ТЦК, підрозділу Нацполіції тощо.
А речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що місцеві громади в межах своїх повноважень можуть також закуповувати засоби радіоелектронної боротьби для захисту від російських ракет і дронів.
Що з Києвом?
Київ надає допомогу ЗСУ через субвенцію в держбюджет, пояснює в коментарі The Village Україна депутат Київради від фракції «Голос», член бюджетної комісії Григорій Маленко. «З міського бюджету ці кошти йдуть безпосередньо на рахунки військових частин, які самостійно визначають потреби й купують найбільш необхідне», – зазначає він.
Крім того, кошти з міського бюджету спрямовували напряму Генштабу ЗСУ, Міноборони, Нацгвардії.
Джерело: https://www.village.com.ua/village/city/how-it-works-city/346935-explainer-war-budget-2024
Редактор сайту "Новини Краматорська" , Олександр Толстогузов, знов вирішив висловити свою суб'єктивну думку:
"Підбиваючи підсумок, можна сказати, що якби Гончаренко хотів допомогти ЗСУ, він знайшов би, як це зробити. А так, швидше за все, йому набагато цікавіше/вигідніше витрачати гроші на дорогі ремонти, закупівлю солі, дорогу комунальну техніку та облагородження територій. Мабуть, на його думку, під час війни все це важливіше, ніж допомога ЗСУ."
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.