Як родини загиблих військових отримують виплати від держави. Очікування і реальність
Родичі загиблих захисників України змушені проходити сім кіл бюрократичного пекла, але домогтись належного від держави можна
Олена втратила чоловіка-прикордонника у жовтні минулого року - військовослужбовець Максим Фідря загинув поблизу Бахмута разом з іншим прикордонником з Краматорська Дмитром Семеновим. Вони намагалися врятувати пораненого побратима у складі евакуаційної групи, коли їх накрило ворожим вогнем. Тіло Максима кремували, частину праху розвіяли над Білянськими горами, частину залишили, щоб розвіяти на Осколі і в Криму після Перемоги, частину поховали на цвинтарі.
Після похорон в Олени почалися паперові тяганини, щоб отримати від держави все, що належить за полеглого чоловіка-військовослужбовця.
"П'ять місяців жаху, болю, сліз, крику, мовчання та паперів… Намотано кілометри колами пекла різних інстанцій для отримання того, що тобі встановила держава як родині загиблого воїна... В мене вже просто немає ані сил, ані бажання, ані віри, бо саме так "підтримують" родини загиблих воїнів… Розпач", - написала дружина військовослужбовця у Фейсбуці у березні.
Так вона описувала процес отримання статусу члена родини загиблого захисника України, який передбачає певні пільги. Олена каже, що це у всіх триває довго - не менше шести місяців. Конкретно у неї непорозуміння виникло, коли у краматорському Управлінні праці і соціального захисту попросили оригінал витягу з протоколу центральної військово-лікарської комісії, яка заключає, що військовослужбовець загинув саме внаслідок бойових дій. Хоча, каже, документ має залишатися у членів родини загиблих на руках.
"Вони мотивували це тим, що в постанові прописано, що потрібно цей витяг та перелік інших документів. Але якщо в інших містах вистачає надати копію витягу, то у нас кажуть: у постанові ж не прописано, що треба копію брати. І постає питання: якщо на чотирьох людей потрібно робити посвідчення [статусу члена родини загиблого захисника України], то де взяти оригінали на чотирьох людей, адже витяг дають тільки один?", - питає Олена Фідря.
Скільки чекати витяг з ЦВЛК, залежить від багатьох факторів - наприклад, як швидко передасть документи військова частина. Поки родини чекають цього витягу, потрібно збирати інші довідки - в Управлінні соцзахисту, Пенсійного фонду тощо.
"Ми стикаємось з тим, що у Донецькій області Пенсійний фонд не працює. Я приходила у Краматорську взяти довідку, мені сказали: "У нас немає печатки, ми не видаємо довідок, їдьте в іншу область". Я їздила в іншу область. Це досить незручно: що робити людям у Донецькій області? Добре мені за віком - я ще зібралася і поїхала, а як бути, наприклад, моїм батькам, яким по 80 років?", - каже вона.
Ситуація із управлінням соціального захисту вирішилась наступним чином: Олена та члени її родини зробили нотаріально завірені копії витягу, а оригінал віддали соцзахисту.
Паралельно Олена оформлює виплати родині військовослужбовця, там теж потрібно зібрати цілий стос документів. І все це триває довго.
"Потрібно багато документів, часу, але все залежить від міста і області, від частини [в якій служив чоловік]", - каже вона.
Щоб полегшити процес збору документів, на думку Олени, варто було б зробити якесь одне місце, куди родичі загиблих військових могли звертатися за довідками.
На які виплати можуть розраховувати військові та їхні родини
Про виплати для військовослужбовців, які отримали поранення, а також про виплати одноразової грошової допомоги членам родин загиблого військового чи військової Краматорськ пост розказала керівниця юридичного відділу Благодійного фонду “Волонтерське об’єднання Веста” Людмила Кормош.
Виплати родині загиблого захисника чи захисниці
Родина загиблого на війні військовослужбовця може отримати від держави одноразову компенсацію в розмірі 15 мільйонів гривень або грошову допомогу у зв'язку з загибеллю військового в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.
На отримання такої допомоги мають право рідні військових, які померли внаслідок поранення отриманого під час виконання бойового завдання або проходження військової служби.
Як пояснила Людмила Кормош, право на грошову допомогу мають:
- батьки загиблого чи загиблої; якщо їх не позбавили батьківських прав;
- чоловік або дружина;
- діти;
- утриманці (члени родини, які перебували на утриманні загиблого чи загиблої).
Грошова допомога розподіляється рівномірно між всіма членами родини загиблих захисника чи захисниці.
Але її не отримають рідні загиблого чи загиблої, якщо вони є громадянами рф, білорусі або постійно проживають на території цих країн. А також засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Документи, які необхідно подати:
- заява на виплату грошової допомоги. Вона стандартна, зазвичай її зразок розміщений в ТЦК на інформаційному стенді;
- документ, що посвідчує особу заявника (паспорт та ІПН);
- свідоцтво про смерть;
- документ, що встановлює родинні зв’язки з загиблим (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження);
- довідка про несудимість.
Цей пакет документів заявник має подати у ТЦК за місцем свого проживання.
“Не обов’язково їхати до ТЦК, з якого призивали загиблого. Наприклад, бувають випадки, коли батьки знаходяться десь на Полтавщині, дружина — на Закарпатті, а військового мобілізували у ТЦК в Луганській області. Родичам не треба шукати цей ТЦК з Луганщини, а кожен з них може піти до найближчого”, — пояснила Людмила.
За словами юристки, грошову допомогу можуть отримати також подружжя загиблого або загиблої, шлюб яких не був зареєстрований.
“Якщо прожили разом понад п’ять років, тоді через суд встановлюють цей факт. Також якщо в такому шлюбі є діти, вони записані зі слів матері, то це також встановлюється тільки через суд”, — додала Людмила.
У грудні 2023 року президент України підписав з “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги” №3515-IX. У силу він мав вступити у квітні цього року.
Згідно з ним, українські військові можуть скласти так званий “заповіт” про виплату грошової допомоги у разі загибелі.
“Але незалежно від змісту такого заповіту малолітні діти та непрацездатні члени родини загиблого гарантовано отримають 50% від тієї частки, яку мали б отримати у разі відсутності такого заповіту”, — додала юристка.
Виплати пораненим військовим
Згідно з законом, українські військові, які отримали поранення, можуть розраховувати на три види виплат:
- заробітна плата;
- одноразова допомога у зв’язку з пораненням у розмірі 100 тисяч гривень;
- допомога у зв’язку з втратою працездатності.
“Сума допомоги у зв’язку з пораненням залежить від встановленої групи інвалідності або відсотка втрати працездатності, а також умов, за яких поранення було отримане. Наприклад, якщо це сталося під час участі в бойових діях, пов'язаних із захистом Батьківщини, сума є більшою ніж при пораненні, яке отримане при проходженні військової служби”, — пояснює Людмила Кормош.
Якщо військового було поранено в бою і він отримав інвалідність, то у 2024 році може отримати виплати у розмірі:
- інвалідність I групи — близько 1 211 200 грн;
- інвалідність ІІ групи — близько 908 400 грн;
- інвалідність IІІ групи — близько 757 000 грн.
За словами Людмили, одноразову допомогу надають не лише при пораненні під час виконання бойового завдання, а й тим, хто отримав інвалідність під час проходження військової служби внаслідок захворювання, або травм. Розмір такої допомоги також залежить від встановленої групи інвалідності:
- інвалідність I групи — близько 363 000 гривень;
- інвалідність ІІ групи — близько 272 000 гривень;
- інвалідність IІІ групи — близько 211 000 гривень.
Також є виплата за поранення (контузія, травма або каліцтво) без отримання групи інвалідності, тобто за відсоток втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальною комісією (МСЕК).
Які документи необхідно зібрати військовому чи військовій?
“Після отримання поранення військового направляють до шпиталю, де він отримує лікування. Зі шпиталю - на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка встановлює, що дійсно є захворювання або поранення. І за допомогою довідки про обставини поранення (її видають у військовій частині) комісія встановлює, що поранення дійсно було отримане під час захисту Батьківщини або при проходженні військової служби”, — розказала юристка.
Після цього військовий має звернутись до МСЕК, яка встановить групу інвалідності чи ступінь втрати працездатності.
За словами Людмили, якщо МСЕК встановив інвалідність, то військовому надалі необхідно звернутись до органу соціального захисту населення, де він отримає посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
“Попередньо вони можуть забрати посвідчення учасника бойових дій. Замість посвідчення УБД дають посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, вони мають однакову юридичну силу. Єдине, вони трохи різняться по пільгах", — додає юристка.
Після цього, якщо військовослужбовця не звільни з лав ЗСУ, то для отримання виплат він має звернутись до військової частини. До заяви на отримання виплат він має додати посвідчення про інвалідність внаслідок війни та висновок МСЕК.
Якщо ж військового вже звільнили, то він з цим пакетом документів та заявою на отримання виплат звертається до ТЦК. Саме військова частина та ТЦК призначають виплату грошової допомоги.
У разі виникнення проблем з оформленням виплат можна звернутися за допомогою до "Волонтерського об’єднання Веста", яке працює у сфері справ ветеранів з 2020 року. Вони надають юридичні консультації, психологічну підтримку та проводять освітні заходи на юридичні і психологічні теми, а також щодо комунікацій з військовими та ветеранами.
“Наша організація надає юридичні консультації в онлайн режимі. Допомагаємо писати рапорти, заяви, готуємо пакет документів для оскарження рішень медичних комісій. Все це робимо безкоштовно”, — розказала Людмила Кормош.
По допомогу до “Волонтерського об’єднання Веста“ можна звернутись за телефоном 068 924 32 34 або написати повідомлення у телеграм-чат.
Олександра Папіна, Олексій Ладика
Джерело: КраматорскПост
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.