Краматорськ у Незалежній Україні: від кризи 90-х до викликів війни
Як місто долало кризи, оновлювало простори, пережило окупацію й продовжує жити попри війну
Сьогодні Україна святкує 34-ту річницю своєї Незалежності. Для Краматорська ці роки стали епохою неймовірних трансформацій: від болісної кризи 90-х та повільного відродження у 2000-х до нового столичного статусу і страшних шрамів війни. Це історія про те, як місто заводів стало символом незламності українського Донбасу.
Kramatorsk Post пропонує згадати шлях Краматорська у невеличкому огляді.
"Лихі 90-ті": десятиліття виживання
Здобуття незалежності Краматорськ, як і вся країна, зустрів у розпалі важкої економічної кризи. Розрив старих зв'язків вдарив по промислових гігантах — НКМЗ, СКМЗ, "Енергомашспецсталі". Затримки зарплат, які часом видавали продукцією, стали нормою. Життя, що завжди оберталося навколо заводської стабільності, похитнулося.
Перелом настав лише у 1997 році, а відносну стабілізацію промисловість відчула у 1998-1999 роках. Але саме в цей час проявився характер краматорців. Поки заводи намагалися вижити, найактивніші мешканці брали справу у свої руки. Місто наповнилося кіосками, ринками, а згодом тут зародився унікальний ювелірний бізнес, який перетворив Краматорськ на один із центрів галузі на сході України.
Робітники заводу "Донмет", 1996 рік / Фото: з матеріалу Pro100Media
Будівля "Ювелірсервісу" / Фото: з матеріалу Pro100Media"Нульові": подих стабільності
Нове тисячоліття принесло довгоочікуване полегшення. Вже з перших його років містяни відчули перші ознаки економічного підйому. Завдяки модернізації та пошуку нових ринків, флагмани промисловості — НКМЗ, КМЗ ім. Куйбишева, ЕМСС, М'ясопереробний завод та інші — знову стали нарощувати виробництво. Експорт продукції зріс більш ніж на третину.
Це дозволило міській владі, яку тоді очолював Віктор Кривошеєв, ліквідувати борги по зарплатах та пенсіях і почати вкладати гроші в місто. Але головними ознаками нової епохи для людей стали не цифри звітів. Це був час, коли на вулицях з'являлося все більше автівок, а справжньою подією для родин стали походи до перших мережевих супермаркетів — "Еко-маркету", "Арбату", "BILLA" а згодом і "Амстору".
Місто почало жити не лише роботою: відкривалися нові кафе, розважальні заклади. Водночас цей період став часом зміцнення позицій Партії регіонів, що на довгі роки визначило політичний ландшафт Краматорська.
"Амстор" в 2009 році / Фото: Modest, photogoroda.com
Супермаркет "Арбат" в ЦУМі / Фото: з матеріалу Kramatorsk Post
Супермаркет "BILLA", 2009 рік / Фото: Modest, photogoroda.com
Супермаркет "Еко-Маркет", 2009 рік / Фото: Modest, photogoroda.co
Кінотеатр "Родина" (рос.) в 2008 році / Фото: Artemco
Боулінг-клуб "Strike", один з найпопулярніших розважальних закладів міста в "нульових" / Фото: Наталья Роянова, Google Maps
Не проходило повз міського життя і спорт, а якщо говорити про найпопулярніший з нього — футбол. Саме тому варто окремо згадати про кілька епізодів (трохи пізнішого за нульові роки часу) місцевого футбольного клубу "Авангард".
В 2012 році команда вийшла до Першої ліги — другого за рангом дивізіону в українському футболі. В той же період, у вересні 2012, на краматорському стадіоні "Прапор" відбувся матч Кубка України проти луганської "Зорі", яка виступала в Прем'єр-лізі. Матч закінчився з рахунком 1:1, тому переможця довелося визначати в серії пенальті, в якій узяв гору "Авангард", пройшовши до наступного раунду. Це був один з найвизначніших моментів для футболу міста. Згадати, як це було — за посиланням.
Серія пенальті в матчі "Авангард" Краматорськ - "Зоря" Луганськ, вересень 2012 / Фото: скриншот з відео "Східний Проєкт""Десяті роки": новий статус, здобутий у боях
Складне випробування чекало на Краматорськ навесні 2014 року. У квітні російські гібридні формування за підтримки місцевих сепаратистів захопили владу в місті. Почався період беззаконня, розграбування бізнесу та страху. Весь цей час невеликі загони ЗСУ героїчно тримали оборону на міському аеродромі.
З квітня по липень 2014 Краматорськ перебував під окупацією проросійського угруповування "ДНР" / Фото: Артем Гетьман5 липня 2014 року українські військові звільнили місто. Ця дата стала для Краматорська другим, справжнім Днем народження.
Українські військові звільняють Краматорськ, 5 липня 2014 / Фото: Valery FiruchПісля окупації Донецька Краматорськ отримав новий статус — тимчасового адміністративного центру Донецької області. Це дало місту неймовірний поштовх до розвитку. Сюди переїхали ОДА, університети, тисячі переселенців.
Краматорськ перетворився на "вітрину відновлення Донбасу": були реконструйовані залізничний вокзал, стадіон "Блюмінг", Сад Бернацького, парки "Ювілейний", Пушкіна (з 2023 року Family Park) та сквери.
Оновлений залізничний вокзал в Краматорську / Фото: Артем Гетьман
Стадіон "Блюмінг" після реконструкції / Фото: СК "Блюмінг", Facebook
Парк "Пушкіна" (з 2023 Family Park) / Фото: "Східний Проєкт"
Сад Бернацького, літо 2024 / Фото: Фото: Sergei Sergeyev, Facebook
Сквер в центрі міста / Фото: Sergei Sergeyev, Facebook
Парк "Ювілейний" після реконструкції / Фото: Vlada Guzova, FacebookОкремої уваги заслуговує історія центральної Площі Миру. В квітні 2015 року, ще до закону про декомунізацію, містяни звалили з постаменту пам'ятник Леніну.
Повалений в Краматорську "вождь пролетаріату" / Фото: Новини ДонбасуНаступні кілька років вигляд площі в цілому, окрім Леніна та деяких окремих інсталяцій, залишався незмінним. Але в першій половині 2018 року почалася реконструкція. Через кілька місяців, 23 вересня, в 150-річний ювілей міста, оновлена площа ще до повного завершення реконструкції зібрала тисячі людей на концерті зірки 80-х C.C. Catch.
Зірка 80-х С.С Catch виступила в Краматорську на День міста 23 вересня 2018 / Фото: "Східний Проєкт"
Тисячі краматорців на концерті на оновленій площі Миру / Фото: Александр КозловЩе однією великою подією для міста в ті часи стало будівництво та відкриття в 2019 році найбільшої в Україні мережі торгівельних центрів "Епіцентр".
Відкриття "Епіцентру" в Краматорську, 2019 рік / Фото: скриншот з відео "Епіцентр К", YouTubeВсе це та багато іншого було демонстрацією мирного, українського життя. Однак про близькість війни нагадував страшний ракетний обстріл міста 10 лютого 2015 року, який забрав життя 17 людей.
Обстріл Краматорська 10 лютого 2015 року / Фото: Pro100MediaНаші дні: велика війна
З початком повномасштабного вторгнення для Краматорська розпочався найтрагічніший етап його історії. Місто перетворилося на прифронтову фортецю, гуманітарний хаб та ціль для нещадних російських ударів.
Одним з символів нелюдяної жорстокості російської армії стала трагедія 8 квітня 2022 року, коли ракета "Точка-У" вдарила по залізничному вокзалу, вбивши 61 людину, що чекала на евакуацію. Серед загиблих — семеро дітей.
Наслідки російського обстрілу вокзалу в Краматорську, 8 квітня 2022 / Фото: ВВСЩе одним страшним шрамом став удар по піцерії в центрі міста в червні 2023 року, внаслідок чого загинули 13 людей, чотири з яких — діти.
Наслідки удару по "РІА-піца" 27 червня 2023 / Фото: Національна поліціяПопри щоденну небезпеку, Краматорськ живе. Працюють комунальники, лікарі, волонтери. Місто тримається, демонструючи неймовірну стійкість.
Площа Миру в Краматорську, літо 2019 / Фото: Sergei SergeyevЗа 34 роки Незалежності України Краматорськ пройшов шлях від промислового центру в глибокій кризі до європейського міста, а тепер — до форпосту, який своєю мужністю доводить: український Донбас був, є і буде. І його історія — це невід'ємна частина історії Незалежної України.
Фото на обкладинці: Vlada Guzova, Facebook
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.