Краматорець з "Миротворця", якого підозрюють у звʼязках з "ДНР", став комбатом української тероборони

Хоч комбат — військова посада старшого офіцерського складу, Сергій Салаватов отримав її ще у званні лейтенанта, Лише після призначення Салаватову дали старшого лейтенанта, однак і це — не звання старшого офіцерського складу.

«путин, Донбасс ждет» і форма Іноземного легіону

Ось скриншоти за 2014 рік із соцмереж чинного командира батальйону ТрО. Це лише те, що вдалося відновити — зараз соцмережі комбата почищені.

Як пояснив Сергій Салаватов у розмові з hromadske, у 2014 році політика його не цікавила, а проросійські пости з його сторінки, мовляв, репостила колишня дружина. 

«Конкретно я там лише слухав музику в “Однокласниках”. У мене була дружина, мало хто там міг щось клацнути… Я до початку війни займався автобізнесом… У мене було багато роботи. І відволікатися на якісь настрої чи політику… мені було не до цього», — розповів нам чоловік.

Ми поспілкувалися зі знайомими родини, і їм ця версія видалася сумнівною. 

«Я можу ручатися: це неправда, що вона (колишня дружина Салаватова — ред.) проросійська, вона тільки за Україну», — стверджує одна з наших співрозмовниць. 

Увагу привертають і фотографії, які чинний комбат постив у своїх соцмережах 10 років тому. На знімках можна помітити зелений берет із кокардою Французького легіону, а конкретно 2 іноземного полку, якого у складі легіону немає вже кілька десятків років.

Ще на одній фотографії Сергій Салаватов нібито з AR-15, а ось тут — уже з СВД. За його словами, і форма, і зброя були іграшковими. Точніше не іграшковими, а страйкбольними. 

«Кожен має повне право на захоплення… Хтось горілку п’є, хтось страйкболом займається. Я страйкболом займався», — пояснив Салаватов. 

За словами фахівців, які знаються на зброї, з фото такої якості складно зробити висновки — чи це бойова СВД, чи страйкбольна, а от AR-15 справді має вигляд страйкбольної. 

Говорячи про страйкбол у Краматорську навесні 2014-го, де на той час жив Салаватов, варто нагадати, що з 12 квітня по 5 липня того року в місті тривали бойові дії — випадкового місцевого зі страйкбольною зброєю могли просто вбити. Але тоді ж, за свідченнями місцевих, так звані ополченці могли використовувати зброю, схожу на бойову.

«Після захоплення облдержадміністрації в Донецьку серед тих, хто там був, я бачив людину з пневматичною гвинтівкою. Причому не з реплікою під бойову зброю, а реально саме із пневматом. Не здивуюся, що станом на березень-квітень 2014 року це було поширеним явищем, особливо десь на периферії», — розповів hromadske очевидець захоплення Донецької ОДА. 

«Загалом дуже дивно, що в той час хтось із цивільними намірами типу страйкболу тусувався у Краматорську в однострої, та ще й зі зброєю, схожою на реальну. Вже неважливо, від кого могло прилетіти, але прилетіло б», — додав наш співрозмовник. 

Біла пляма у півтора року 

Звісно, фотографії — не кримінал. Але на тлі історії про страйкбол і проросійських постів у соцмережах постає питання: чим насправді займався Сергій Салаватов з початку 2014 року й до того, як долучився до ЗСУ. 

Тут версії різняться навіть у самого Сергія. Спершу він каже, що воював у ЗСУ від самого початку: «Після цього я в ній (у формі — ред.) ще з 2014 року воював, вона мені знадобилася в ЗСУ». Пізніше уточнює, що до 73 центру ССО його зарахували в листопаді 2015 року. 

За офіційними даними, які ми отримали, до ССО Сергій Салаватов долучився тільки наприкінці 2015-го. То що ж він робив півтора року до того? 

Поки ми розбирались у біографії комбата, до редакції надійшли дані телефонних з'єднань із 2014 року за номером, яким Салаватов досі користується (за ним ми і зв’язувалися).

Так, від травня по червень 2014 року Сергій Салаватов спілкувався з таким собі Межлумом Дамірчаном. Це співробітник так званого міністерства внутрішніх справ «ДНР», якого СБУ розшукує за створення терористичної групи. 

Ще один контакт чинного комбата — такий собі Антон Кальченко, бойовик формування самопроголошеної «ДНР» «Русіч». Крім того, Салаватов говорив з Олександром Алєксєєвим — членом «Общего собрания» у Краматорську, яке, зокрема, займалося створенням так званого «народного ополчения». Нікого з цих людей нині він не пригадує.

«Навіть не розумію, про кого ви говорите. Я ж вам повторюю: автобізнес — рихтування, зварювання, фарбування. І які клієнти могли мені дзвонити, я без поняття», — сказав чоловік.

Припустимо, що ці бойовики та пособники «ДНР» хотіли просто заїхати на СТО до Салаватова, а він їм відмовив. 

Але як пояснити те, що 12 та 13 травня 2014 року Сергій Салаватов два рази телефонував на гарячі лінії для запису в «народне ополчення» «ДНР»? Двічі йому звідти передзвонили. Про що були ті розмови, звичайно, невідомо. Факт лише в тому, що вони відбулися. 

А ось дані з російського сайту вербування бойовиків та найманців, які публікувалися ще 10 років тому. Тут і номер, і пошта Салаватова. У графі «чем могу помочь» Салаватов зазначив: «участием, работал по найму».

Крім того, у розпорядженні редакції є свідчення про те, що у 2014 році Сергій Салаватов ходив на так званий референдум — підтримувати «ДНР».

Перевірка поліграфом 

То чи воював Салаватов у так званій «ДНР»? Ми цього не знаємо напевне. Чи мав він зв'язки з бойовиками? Мав.

Ба більше, у внутрішній базі терористів, яку веде СБУ, поруч із прізвищем Салаватова стояла помітка — «пособник бойовиків». Щодо нього навіть були агентурні дані, згідно з якими теперішній комбат 10 років тому нібито пройшов табір підготовки в «ДНР» за спеціальністю «снайпер» і стояв на блокпостах бойовиків у районі Краматорська. За даними hromadske, остаточну оцінку цій інформації в СБУ не надали.

Усе це не завадило Салаватову будувати військову кар’єру в ЗСУ. Ні ССО з кінця 2015 року, ні ТрО з початку повномасштабного вторгнення не звертали увагу на ці дані, які досі потребують ретельної перевірки.

Тому 16 вересня ми звернулися до СБУ, Генштабу та командування ТрО. Це був не запит на інформацію, а саме звернення, в якому ми виклали усі відомі нам факти й попросили дати їм оцінку, провівши службову перевірку Салаватова. Зрештою, він міг бути подвійним агентом, і в такому разі цікавість журналістів насторожила б департамент контррозвідки.

24 вересня ми отримали відповідь від командування ТрО. Там повідомили, що ще 9 вересня звернулися до департаменту військової контррозвідки СБУ. 

Уже 28 вересня Салаватов сам повідомив hromadske, що успішно пройшов поліграф. Цей факт нам підтвердив командир 109 бригади ТрО Олег Шершуков. 

«Він пройшов поліграф і всі необхідні фільтраційні заходи, військова контррозвідка вчора надала рапорт. Питання про перевірку знято, пообіцяли в СБУ», — сказав комбриг. 

Наразі українське законодавство не дає чіткої відповіді, чи можуть результати поліграфа бути доказом у суді. А прямого дозволу на використання поліграфа у судовій практиці взагалі немає. 

Попри сумнівність поліграфа як методу ми розпитали у власних джерел, як відбувалась перевірка Салаватова. За їхніми словами, поліграф був, але формальний. Конкретних запитань щодо того, чи знає Салаватов згаданих нами бойовиків, про що вони спілкувалися, чому він подавав свої дані у так зване «народне ополчення» — не було. На загальні запитання про те, чи був Салаватов «ДНРівцем», він відповів «ні». 

У командуванні ТрО, відповідаючи на наш запит, зазначили, що перевірка осіб під час ухвалення кадрових рішень не входить до повноважень командирів військових частин. А це означає, що Салаватова ніхто й не мусив перевіряти, якби не наше звернення.

То що ми врешті маємо? Після того, як Салаватов нібито пройшов поліграф, його сторінку із сайту «Миротворець» просто видалили. Немає сторінки — немає проблеми?

 

Джерело

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі