Конфлікт навколо школи №12 імені Степана Чубенка: педагоги говорять про тиск, а влада про порятунок кадрів

Педагогічний колектив школи №12 імені Героя України Степана Чубенка у Краматорську просять написати заяви про перехід до іншого закладу освіти. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила Сталіна Чубенко. 

У коментарі Kramatorsk Post Сталіна розповіла, що у школі понад 400 учнів продовжують навчатися дистанційно. Педагоги мають навчальне навантаження, тому, на її думку, пошкодження будівлі не перешкоджають роботі закладу в онлайн-форматі.

«Нам треба не просто, щоб юридично на паперах була ця школа, яку ніхто не бачить. Нам треба, щоб учні нашого закладу отримували свідоцтва про закінчення ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка, щоб на конкурси ми подавали дитячі та вчительські роботи саме від ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка, щоб це ім’я знали, щоб воно звучало», — розповіла Сталіна Чубенко.

Жінка також не розуміє, чому для оптимізації мережі закладів вирішили об’єднати саме школу №12 імені Героя України Степана Чубенка з Ліцеєм №35 імені Валентина Шеймана.

«Якщо вже йдеться про оптимізацію, це можна було зробити, об’єднавши або приєднавши школу без імені. Але навіщо робити так, щоб два заклади, які носять імена — один Героя України Степана Чубенка, другий — відомого фізика Валентина Шеймана, — об’єднували саме між собою? З якою метою?», — додає вона.

За словами педагогині, ситуація впливає не лише на школу, а й на дітей, які звикли до свого закладу та його колективу. Сталіна також розповіла про тиск, який, за її словами, чинять на колектив та адміністрацію школи.

Водночас у Краматорській МВА раніше заявляли, що призупинення освітнього процесу з 1 вересня у школі №12 імені Героя України Степана Чубенка не є реорганізацією чи ліквідацією школи. Заклад залишається у мережі закладів загальної середньої освіти Краматорської громади та зберігає ім’я Героя України Степана Чубенка.

Начальник управління з питань інформаційної політики Краматорської МВА Ігор Єськов пояснив Kramatorsk Post, що такі заходи спрямовані на збереження робочих місць педагогів в умовах зменшення кількості учнів у громаді.

За його словами, до початку великої війни в школах міста було 18 800 дітей, тоді як наразі їхня кількість становить близько 8 300 і до 1 вересня може зменшитися ще більше.

«Щоб зберегти роботу вчителів згідно кількості дітей/здобувачів освіти громади та відповідно законів доводиться оптимізовувати», — пояснив Ігор Єськов.

Він додав, що до початку повномасштабної війни у Краматорській громаді було 32 школи, а наразі залишилося 15.

За словами Єськова, педагогам пропонують обирати заклади серед наявних у місті. Оскільки з 1 вересня учнів школи №12 тимчасово переводять до Ліцею №35, вчителі школи №12 можуть продовжити працювати зі своїми учнями вже у цьому закладі.

«На сьогодні 22 вчителя (включно з директором) з 23 виявили бажання викладати у 35-й школі», — повідомив він.

Щодо можливого звільнення педагогів Єськов зазначив, що з 2022 року працівників щороку у травні–червні інформують про ситуацію з наповнюваністю закладів освіти. За результатами відповідного аналізу педагоги заздалегідь знають про можливі скорочення чи оптимізацію мережі на наступний навчальний рік.

Що відомо про реорганізацію школи №12 у Краматорську

Вперше про можливу реорганізацію краматорської школи №12 імені Героя України Степана Чубенка розповіла директорка ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка Олена Мироненко, тоді вона сказала, що реорганізація пов’язана зі зменшенням кількості учнів.

Водночас 19 серпня виконавчий комітет Краматорської міської ради у відповіді на інформаційний запит «Суспільне Донбас» повідомив, що станом на 14 серпня 2026 року питання реорганізації закладів загальної середньої освіти Краматорська не розглядали.

18 серпня на Єдиному порталі місцевих петицій з’явилося звернення із закликом зберегти ім’я Героя України Степана Чубенка в назві закладу. За три дні петиція набрала необхідні для розгляду 250 голосів.

Що відомо про Степана Чубенка

У липні 2014 року 16-річного Степана викрали, коли він повертався з Києва в Краматорськ поїздом через окупований Донецьк за синьо-жовту стрічку та шарф футбольного клубу «Карпати». Хлопця катували та згодом розстріляли проросійські бойовики за проукраїнську позицію. Посмертно його нагородили орденами «Народний Герой України», «За мужність» ІІІ ступеню, медаллю «За жертовність та любов до України» та нагрудним знаком «Кров за Україну».