Каток, басейн, Сад Бернацького: яка доля спіткала ці та інші інфраструктурні об'єкти в Краматорську під час війни
Рейтинг користувача: 5 / 5
В них вкладалися великі гроші до повномасштабного вторгнення, а що далі?
Війна поставила на паузу багато великих інфраструктурних проєктів у Краматорську - від реконструкції міських об’єктів культури та спорту до будівництва житлових комплексів. Громадськість цікавиться, скільки грошей на них було витрачено, які у влади на них плани, і чи є хоч у якихось з цих проєктів реальні перспективи продовження.
Ми розділили дванадцять таких проєктів на кілька груп, де про кожен розповідаємо, що було зроблено та даємо коментарі відповідальних за них установ, яка доля спіткала кожен з проєктів під час великої війни.
Спортивні об'єкти
Каток у Краматорську
Перший аукціон на будівництво льодової арени у Краматорську виграла компанія Крамміськбуд у 2016 році з сумою 54 189 924 грн (початково - 56 108 391 грн). Станом на листопад 2019-го на будівництво було витрачено 45,5 млн. грн.
А 11 листопада 2019 року відбувся ще один аукціон щодо будівництва арени з очікуваною вартістю лота 72 779 707,20 грн. Крамміськбуд запропонував виконати роботи на 10 тисяч гривень дешевше за цю суму.
Роботи над зведенням льодової арени тривали кілька роківТаким чином, загальна вартість льодової арени зрештою зросла з 54 до 114 млн грн.
Офіційне відкриття льодової арени у Краматорську планували на 1 лютого 2021 року, та відбулося воно 5 березня 2021 року. Будівництво тривало з 2016 по 2020 роки. Арену передали на баланс КП «Міст».
Льодова арена у Краматорську встигла прийняти кілька ігор хокейного чемпіонату перед великою війною.
Вона створювалася для занять краматорців хокеєм та фігурним катанням, та для ігор ХК «Краматорськ». Щодо останнього колишній директор клубу Карен Заргарян розповів Kramatorsk Post, що «Як юридична особа ХК «Краматорськ», тобто як громадська організація, на сьогодні існує, але фактично жодної діяльності вона не виконує... Зараз питання хокею у Краматорську неактуальне».
ХК "Краматорськ" у грі проти ХК "Маріуполь"У КП «МІСТ» нам відповіли, що наразі споруда цілодобово охороняється службою охорони підприємства. В разі припинення бойових дій подальша експлуатація споруди за призначенням можлива після проведення експертного обстеження.
Басейн Н2О у Краматорську
Про зведення нового басейну у Краматорську почали говорити, як і про льодову арену, ще у 2016 році, а будувати почали у 2017-му.
У вересні 2017 року тендер на його будівництво виграла фірма БМД та Ко, яка була готова звести басейн до літа 2018 року за 46,8 мільйона гривень. Але тоді будівництво зупинилося на котловані.
Розробником проєкту була київська компанія ТОВ АТМ, яке отримало за цю роботу 1,387 млн гривень двома платежами – 416 та 971 тис. гривень.
Так басейн мав виглядати за проєктом.
За даними обласного Департаменту капітального будівництва, БМД та Ко отримало 2 945 300 гривень. Реєстр казначейських платежів дає дещо інші дані: 7 та 3 млн. у квітні 2018 року та 956 тис. – 28 грудня 2018 р. У самій же компанії на спробу видання Kramatorsk Post уточнити ці розбіжності у даних, прозвучали запевнення, що «зайві» гроші вони повернули.
18 березня 2019 року Департамент капітального будівництва Донецької ОДА провів аукціон, на якому вкотре розіграв будівництво басейну у тодішньому Парку Пушкіна, нині Сімейному.
Таким бачився басейн усередині.
Цей лот було оцінено організатором у 72 267 926 гривень. На нього претендували дві будівельні компанії із сусідньої Дружківки: ТОВ ВАДІ 2012 та «Будівельна група Єдиний будівельний стандарт», а виграла перша з них.
Басейн мали відкрити 31 грудня 2020 року. Прохідна здатність мала складати 1 тис. осіб на день, а працювати він мав з раннього ранку і до пізнього вечора.
Але в березні 2021 року будівництво басейна ще не завершилося. На той час міська влада казала про вересень того ж року, як про дату завершення будівництва.
Станом на липень 2021-го пресцентр ОДА повідомляв, що "спорудження фізкультурно-оздоровчого комплексу «H2O-Classic» у Краматорську добігає кінця", – там проводилися роботи з гідроізоляції навколо басейну.
30 грудня 2021 року сайт ДонОДА повідомив, що у Краматорську завершено будівництво басейну H2O-Classic.
Втім, на відміну від льодової арени, басейн так і не був відкритий.
Так виглядає басейн у серпні 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk Post
На наш запит до Департаменту капітального будівництва ДонОДА щодо стану будівлі та обладнання та чи можливо буде запустити басейн в експлуатацію у разі настання сприятливих умов відповіді на момент виходу цього матеріалу ми так і не отримали.
Житлові мікрорайони
Мікрорайон «Європейський»
У березні 2021 року у Краматорську підписали Меморандум між міською владою, командою архітекторів BURO і представниками Агентства розвитку та інновацій "Наш Краматорськ" про будівництво унікального кварталу з європейським зонуванням. Фінансування мало відбуватися за рахунок міжнароднихі інвестицій та грантів.
Співзасновники Агентства розвитку та інновацій – колишній народний депутат Максим Єфімов та Едуард Мкртчан.
Як розповідав тоді Едуард Мкртчан, площа житла у мікрорайоні мала становити 100 тис. квадратних метрів, проєктна документація очікувалась до липня 2021, а наприкінці того ж року очікували на початок будівництва.
Відомо, що мікрорайон мав розташовуватися на території площею 18 га між вулицями Софіївська, Левка Лук'яненка (Бородіно) та Аджарською. Тобто на місці, яке краматорці називають «Чечнею».
Приблизно тут має бути "Європейський"Однією з цілей побудови мікрорайону «Європейський» Мкртчан називав реінтеграцію внутрішніх переселенців. Для цього було досягнуто домовленостей з Міжнародною організацією з міграції, яка мала інвестувати €7 млн у 250 нових квартир для переселенців. Місто ж мало створити фонд службового житла.
Едуард Мкртчан також розповідав про підписання Меморандуму про співпрацю між Краматорською міськрадою і Донецьким регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Це мало зробити нові квартири доступними для молоді.
1 вересня 2021 року сайт Краматорської міської ради повідомив, що Міжнародна організація з міграції Агентства ООН з питань міграції завершила роботи з геологічних вишукувань для будівництва перших двох будинків мікрорайону «Європейський» та продовжує розробку проєктної документації.
Як мав би виглядати "Європейський". Фото з сайту КМРУ листопаді 2021 стало відомо, що Краматорськ із міського бюджету заплатить 5,49 млн грн за розробку проєкту забудови мікрорайону "Європейський". Створення концепції та передпроєктну розробку оплатив Мкртчан.
Тоді ж, у листопаді, депутати Краматорської міської ради передали земельну ділянку в оренду Міжнародній організації з міграції (МОМ). У рішенні депутатів йшлося, що ділянку передають в оренду МОМ терміном на три роки. Цільове призначення ділянки - будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Після завершення будівництва житло мали передати у комунальну власність.
У технічному завданні на проєктування йшлося, що площа земельної ділянки під забудову складатиме 27 га. На цій території мали розміститися близько 2760 квартир та 1380 паркомісць для автомобілів.
Але до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року будівництво району так і не розпочалося.
У Краматорській міській військовій адміністрації (далі КМВА) нам розповіли, що у 2021 році Управлінням капітального будівництва та перспективного розвитку міста Краматорської міської ради було укладено договір на виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об’єкту «Комплексна забудова житлового мікрорайону «Європейський» з багатоквартирними житловими будинками з вбудовано-прибудинковими приміщеннями у межах вул. Софіївська та вул. Бородіно у місті Краматорськ, Донецької області» на повний комплекс проєктних робіт.
Щодо стану мікрорайону у КМВА додали, що на момент повномасштабного вторгнення були виконані та оплачені за бюджетні кошти два етапи робіт за вказаним договором, а саме: «Інженерно-геологічні вишукування» та «Проєктні роботи, стадія Ескізний проект».
До початку військової агресії зацікавленість в участі в реалізації проєкту проявляли, крім Міжнародної організації з міграції (International Organization for Migration), також і приватні інвестори.
А у листопаді 2023 року стало відомо, що влада Краматорська готується до післявоєнної відбудови та знову шукає інвесторів для будівництва нового мікрорайону.
Тут колись мають збудувати "Європейський", серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostНа форумі з відбудови України ReBuild Ukraine у Варшаві у 2023 році його проєкт презентувала Краматорська міськрада. На цьому заході представники міста намагалися знайти фінансових, технологічних або інвестиційних партнерів для майбутньої реалізації проєкту.
Станом на осінь минулого року вартість всього проєкту становила 65 630 075 доларів США.
Будинки на пустирі
Наприкінці грудня 2019 року тодішній очільник Донецької області Павло Кириленко заявив, що у Краматорську побудують нову багатоповерхівку на 121 квартиру: 11 однокімнатних, 11 трикімнатних, 99 двокімнатних. З 12 поверхів – 11 житлових та 1 технічний під офіси та адміністративні приміщення.
У цьому будинку мали отримати виключно службове житло держслужбовці, правоохоронці та інші категорії внутрішньо переміщених осіб.
Так би мав виглядати будинок на пустиріУсі роботи, включно з благоустроєм прилеглої території, мали завершитися до кінця 2022 року.
Харківська компанія ПАТ "Трест Житлобуд-1" виграла тендери на 184 млн гривень на будівництво 12-поверхового цього житлового будинку на перетині вулиць Дружби та Марії Приймаченко.
А так він вигглядає, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostСтаном на початок великої війни більшу частину з 11 поверхів уже побудували.
Ця ж сама будівельна компанія мала звести ще щонайменше одну багатоповерхівку у Краматорську.
У червні 2021 року стало відомо зі слів голови правління ПАТ "Трест Житлобуд-1" Валерія Арутюнова, що спочатку компанія збудує на перехресті вул. Ювілейної та проспекту Незалежності (тоді ще Двірцевої) трипід'їзний житловий 10-поверховий будинок за свої кошти, після чого квартири мали б уже продаватися, зокрема й за іпотечною програмою.
А вже у листопаді 2021-го у Краматорську відкрився офіс з продажу квартир у ЖК "Двірцевий квартал", будівництвом якого (першої багатоповерхівки) займалося краматорський філіал "Трест ЖИЛСТРОЙ-1" – «Крамжилстрой».
Міській голова Олександр Гончаренко під час відкриття офісу з продажу квартир, листопад 2021. Фото - Kramatorsk PostУ 10-поверховому будинку мало бути 133 квартири площею від 47 до 157 кв. м, а на верхніх поверхах планувалися дворівневі квартири.
Будинок мав бути укомплектований дитячими, спортивними майданчиками, зонами відпочинку, місткими паркуваннями, ландшафтним дизайном, сортуванням побутових відходів.
Перед початком повномасштабного вторгнення кілька поверхів уже встигли звести.
Щодо того, які саме роботи були виконані до початку великої війни, на яку суму та що залишається зробити, достеменно невідомо, позаяк будівництво багатоповерхівки на перехресті вул. Ювілейної та просп. Незалежності здійснювалось за кошти приватних інвесторів.
Велика війна зупинила будівництво, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostОбласна лікарня
У грудні 2020 року обласну лікарню у Краматорську мали бажання будувати компанія «ERSA İNŞAAT» із Туреччини, київська «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН» та «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД», зареєстрована у Вишгороді Київської області, яка й виграла тендер 2 лютого 2021 року.
Макет обласної лікарні у Краматорську. Фото пресслужби Донецької ОДАНа той час очікувана вартість першої черги будівництва обласної лікарні у Краматорську становила 2,54 мільярда гривень (саме ця ціна зазначена у тендері). Але «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» запропонувала виконати роботи за 2 млрд 474 млн 555 тис. грн, що на 11,7 млн грн менше від остаточної пропозиції конкурента – київської «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН».
Павло Кириленко зі свого боку зазначив, що для реалізації першої черги будівництва потрібно майже 172 мільйони доларів (4,9 млрд грн за тодішнім курсом).
Майбутня обласна багатопрофільна лікарня мала розташовуватися на вул. Кришталевій у мікрорайоні Лазурний. У лікарні планували сім корпусів, перехід, пральню, патолого-анатомічне відділення, харчоблок, залу засідань, сховище, проїзди, доріжки, фонтан, амфітеатр, освітлення, мережу поливу, дитячі та спортивні майданчики, підземний паркінг, гараж, газову котельню, огорожу, ліфти, систему лікувального газопостачання, ескалатори, інженерні мережі, протипожежні системи, зв’язок, комп’ютерний клас, відеоспостереження, контроль доступу та інше.
Згідно з тендерної документації, перша черга будівництва лікарні мала завершитися не пізніше червня 2023 року.
Тут мала бути обласна лікарня, але поки залишається котлован та паркан. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostРоботи зі зведення лікарні розпочалися, але з відомих причин не пішли далі котловану та паркану навколо будмайданчика.
У запиті до Департаменту капітального будівництва ДонОДА ми поцікавилися, які роботи були виконані до початку великої війни та на яку суму, а також чи готові будуть підрядники завершити будівництво за настання сприятливих для цього умов. На момент виходу цього матеріалу відповіді ми не отримали.
Центр надання адміністративних послуг
Вперше про зведення Центру надання адміністративних послуг у Краматорську у липні 2016-го заявив тодішній нардеп Максим Єфімов на прес-брифінгу «Як відбувається організація ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) на Донеччині».
Від первинної ідеї відкрити ЦНАП у вже готовому будинку відмовилися. Було вирішено будувати нове приміщення. За основу взяли проєкт італійського архітектора, за яким було побудовано аналогічний центр у Бахмуті.
Таким ЦНАП виглядав у проєктіАукціон на будівництво мав відбутися 15 травня 2019 року. Вартість лота – 56 764 250 гривень. Побудувати ЦНАП мали до 20 грудня 2020 року.
Зрештою будівництво розпочали в районі будинку № 16 на вул. Паркова (верхня з 4-х 14-поверхівок уздовж парку Ювілейний) на ділянці площею 0,6262 га. Заради цього вирубали дерева у парку Ювілейному.
Вирубана ділянка під майбутній ЦНАП
На початок 2020-го був підготовлений фундамент. Підрядником виступило ТОВ «Автоінтерстрой» з Краматорська, яке виграло вищезгаданий аукціон, запропонувавши 56 714 217,55 грн. Навесні 2020 року будівництво йшло повним ходом, як видно з фото директора фірми-підрядника Костянтина Селезньова, що були зроблені у травні того року.
Станом на серпень 2024 будівля ЦНАП по вул. Парковій виглядає принаймні ззовні майже завершеною. Але адміністративні послуги краматорці продовжують поки що отримувати по вул. Богдана Хмельницького, 8.
ЦНАП у серпні 2024. Фото - Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostНа теперішній час підрядні роботи з будівництва будівлі ЦНАП по вул. Паркова в районі будинку № 16 виконані орієнтовно на 90 %. Об’єкт перебуває в стані незавершеного будівництва. Договір на виконання підрядних робіт по цьому об’єкту є чинним.
М’ясокомбінат
Тему відродження хлібно-ковбасної слави підняв напередодні виборів у 2019 році тодішній нардеп Максим Єфімов. Далі передвиборчих заяв справа не пішла.
Ми нагадаємо, про що тоді йшлося, але перед тим трохи історії. Краматорський м'ясопереробний завод (КМПЗ) почав працювати у 1950 році, мав до 80 точок продажу продукції у місті та поставляв її до 60 інших міст.
У 2012 році м'ясопереробний завод у Краматорську законсервували. Проте приміщення КМПЗ, на відміну від хлібокомбінату, що раніше знаходився поруч, а тепер зруйнований, повністю збережені.
Влітку 2019-го штаб Єфімова повідомляв, що на КМПЗ почали демонтувати старе обладнання та ремонтувати комунікації. На підготовлених таким чином площах мала бути встановлена «новітня німецька технологічна лінія з переробки та випуску широкого асортименту м'ясних виробів"т
Сировину оновлений КМПЗ мав би отримувати з птахокомплексів в Олександрівці, Шабельківці, Дмитрівці та зі Слов'янського м'ясокомбінату.
І треба зазначити, що на птахокомплексі у Дмитривці з січня 2019 вирощували білу пекінську качку. Продукцію тоді виробляв Слов'янський м'ясокомбінат, а йшла вона до Києва та Одеси з перспективою експорту у разі запуску Краматорського м'ясокомбінату.
Водночас в Олександрівці планували вирощувати індичок.
Плани були великі. Вже навіть готували землю для передачі в оренду для ТОВ Всеукраїнська аграрно-інвестиційна компанія» (скорочено – ТОВ ВАІК).
Станом на літо 2019-го у ТОВ ВАЇК та КМПЗ власниками були українець Олександр Михайлович Костенко та громадянин Німеччини Йоханес Джуліус Хекер.
Здавалося, а до чого тут Максим Єфімов? Але нагадаємо - саме він заявив про відродження КМПЗ у своїй передвиборчій агітації.
Пройшли понад два роки. Восени 2021, за кілька місяців до початку великої війни, КМПЗ так і не запрацював.
Підприємство у Слов'янську працювало, а вкладення у КМПЗ та його розвиток планувалися наступним етапом, - як вийде на повну потужність та буде розкручено виробництво сировини – качок.
Однак останні кілька років, а особливо з початком коронавірусної епопеї, справи пішли кепсько: купівельний попит впав, рівень витрат зріс, а інвестори помітно охололи до свого нового придбання в Краматорську.
«Можливо, реалізація проєкту буде відкладена на більш віддалені терміни», – розповідав тоді Максим Єфімов, який тепер більше не народний депутат від Краматорська.
Щодо ідеї відновлення м’ясокомбінату ми спочатку спитали у міської військової адміністрації. Там нам нічого не відповіли. Тоді ми звернулися до Агенції розвитку та інновацій «Наш Краматорськ», громадської організації, через яку Максим Єфімов представляв різноманітні проєкти. Втім, відповіді від Агенції ми також і не отримали.
Адміністративний корпус СКМЗ, який (поки що?) не став медуніверситетом
У грудні 2019 року на Старокраматорському машинобудівному заводі (СКМЗ) через масові скорочення залишалося близько 100 з 650 робітників. Про це тоді Kramatorsk Post на умовах анонімності розповіли працівники підприємства.
А вже влітку 2021 Краматорські депутати попередньо визначилися, яку будівлю хочуть купити для Донецького медичного університету.
Так виглядав інженерний корупс СКМЗ до великої війниЗрештою Депутати Краматорської міськради дозволили придбати у Старокраматорського машинобудівного заводу (СКМЗ) три об'єкти нерухомості - частину ПК ім. Бикова, стадіон «Авангард» та адміністративну будівлю заводу.
Згідно з ухваленими рішеннями:
- театральна частина палацу культури ім. Бикова мала коштувати міському бюджету 12 млн 627 тис. 400 грн,
- спортивний комплекс «Авангард» - 12 млн 641 тис. 700 грн,
- адміністративна будівля СКМЗ - 45 млн 124 тис. 800 грн.
І якщо з ПК Бикова та стадіоном ще якось зрозуміло - місто викупило частину палацу, якою не володіло, а стадіон купили «з метою створення повноцінних умов для занять спортом та проведення спортивних змагань високого рівня», то з інженерним корпусом СКМЗ не так однозначно.
Тодішній ректор Донецького національного медичного університету Петро Кондратенко зазначив, що в університета ніхто не спитав, чи хочуть викладачі та студенти навчатись у колишній будівлі СКМЗ. На початку жовтня 2021 року у спілкуванні з Post ректор вишу підтвердив свої невдоволення. А також розповів, що до вересня він не бачив будівлю взагалі.
Тоді ж у фейсбуці краматорці, жваво обговорюючи цю тему, неодноразово висловлювали думку, що мерія та міськрада просто підіграють нардепу Максиму Єфімову, який таким чином начебто вирішив вигідно позбавитись непотрібних активів (нагадаємо, Єфімов був співвласником структур, які володіють заводом СКМЗ).
Мер Краматорська Олександр Гончаренко стверджував, що будівля СКМЗ була узгоджена з попереднім керівництвом ДНМУ (в.о. ректора пані Маєю Єрмолаєвою) та мала б вмістити якомога більше студентів вишу, який орендував тоді приміщення в Краматорську, Дружківці, Слов'янську, Лимані, Маріуполі, Кропивницькому.
Так мав виглядати новий корпус для ДНМУ
Наприкінці жовтня 2021 року адміністрація медуніверситету погодилася розмістити навчальний корпус у колишній будівлі СКМЗ. Місто мало передати університету в оренду гуртожиток для студентів по вул. Великодній (Рибінській), 160а та завершити там ремонт у 2024 році.
Також очікувалося поселення 17 сімей ВПО науково-педагогічних співробітників у службове житло по вул. Абая, 4 (колишня школа № 34, з якої зробили житло для переселенців). Гуртожиток відкрили у листопаді 2021.
Цей будинок мав стати службовим житлом для викладачів ДНМУНа сьогодні ДНМУ працює у Кропивницькому, де ще до великої війни мав філіал неподалік від центру міста.
Ми двічі зверталися до ДНМУ з запитами, чи готовий цей виш у разі настання сприятливих умов повернутися до Краматорська та прийняти запропонований містом у 2021 році навчальний корпус та гуртожитки. Але відповіді так і не отримали.
Заклади культури, парки
БК «Будівельник»
Зведення БК «Будівельник» завершили у 1962 році, а тому він давно потребував ремонту як ззовні, так і всередині. Проєкт реконструкції палацу презентували у виконкомі міста ще у жовтні 2016 року. Він коштував міському бюджету 718 тисяч гривень. Фінансування капітального ремонту мало відбутися за допомогою коштів, виділених на відновлення Донбасу.
Роботи з реконструкції розпочалися 17 січня 2018 року. Спочатку у будівлі мали замінити систему опалення, вентиляції та електропроводку. Передбачалися перекриття даху, ремонт концертної зали, переобладнання сцени, встановлення нових вікон, ремонти санвузлів.
Тендер на реконструкцію палацу виграла ТОВ «Будівельна компанія Крамміськбуд», яка запропонувала найменшу суму для ремонту у сумі 33 893 310 млн грн. Згідно з документацією, роботи мали завершитися за 7-8 місяців, тобто ще у 2018 році.
Через непередбачені раптові обставини роботи застопорилися, а проект двічі прямував на коригування і дорожчав.
У липні 2020-го черговий тендер на реконструкцію палацу вартістю 108,6 млн гривень виграла краматорська компанія «Стройуком». За цю ціну компанія мала відремонтувати БК «Будівельник» до 31 березня 2021 року. Але цього не сталося.
Реалізація проєкту подорожчала зокрема через виявлене замокання ґрунту під БК, «розповзання» будівлі, а також зростання зарплати в будівельній галузі втричі. Так у липні 2020 року пояснював зростання вартості Максим Копил, директор будівельної кампанії «Аріс», головний інженер проєкту. Тоді ж він додав, що сподівається, що підрядник вкладеться у цю ціну.
Паспорт об’єкта, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/ Kramatorsk PostІ тільки паспорт об’єкта, який зберігся на паркані навпроти головного входу до багатостраждального БК, нагадує, що ремонт мав завершитися у грудні 2022 року.
Станом на зараз підрядні роботи по об’єкту «Реконструкція, модернізація та благоустрій території МПК «Будівельник» по вул. Маяковського, буд. 9 у м. Краматорську Донецької області» (коригування) на теперішній час виконані орієнтовно на 70%. Залишаються незавершеними оздоблювальні роботи та роботи з благоустрою території МПК «Будівельник».
На теперішній час термін дії договору на виконання підрядних робіт по цьому об’єкту закінчився.
БК "Будівельник" з боку вул. Героїв Небесної сотні, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostЦентр позашкільної роботи
Красивий, але технічно не повністю прорахований проєкт на реконструкцію Центру позашкільної роботи (ЦПР), який за звичкою досі називають "домом піонерів", розробили ще у 2016 році. А перший договір на реконструкцію ЦПР уклали ще 2017 року.
Підрядник розпочав роботи, але зіткнувшись із проблемами та недоліками, відмовився його виконувати. Близько 100 тис. гривень було витрачено лише на коригування самого проєкту.
Центр позашкільної роботи, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostНовий договір був укладений у листопаді з підрядником на суму 11,6 млн гривень.
У результаті будинок все ж таки трохи підремонтували, – принаймні не дали ЦВР залишитися без покрівлі на зиму. Коли ж ремонт закінчать, достеменно невідомо. За умовами тендеру, закінчення робіт планували на 31 грудня 2020 року.
Проте ще на початку січня 2020 року наш журналіст зробив припущення, що роботи називаються із застереженням «1-й пусковий комплекс» не просто так. Тобто це буде ще не кінець, і навряд чи на початку 2021 року туди могли повернутися одразу всі гуртки та секції.
Так і вийшло. В грудні 2020 року у будівлі ЦПР тривали будівельні роботи та були проблеми з опаленням.
Паралельно тривала друга черга ремонту, яка передбачала переважно внутрішні роботи - встановлення сантехніки, покриття підлоги та стін, фарбування і т. д. Тендер відбувся 21 квітня 2020 року, його виграла компанія РСП Дніпро. Вартість робіт - 6,59 млн грн, це вже гроші з міського бюджету, а замовник робіт – міське Управління капітального будівництва.
За кошти місцевого бюджету м. Краматорська були виконані роботи з розробки проєктно-кошторисної документації на загальну суму 3 806 15,23 грн.
Також за кошти місцевого бюджету м. Краматорська були виконані роботи по об’єкту «Капітальний ремонт будівлі Центру позашкільної роботи за адресою: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова 12-а (коригування), ІІ пусковий комплекс» на загальну суму 8 917 941,13 грн., і роботи по об’єкту «Капітальний ремонт з улаштуванням системи пожежної сигналізації та керування евакуюванням в будівлі «Центр позашкільної роботи» на суму 1 538 294,72 грн.
Центр культури та дозвілля ім. Бикова
Театральна частина Центру культури та дозвілля ім. Бикова коштувала міському бюджету 12 млн 627 тис. 400 грн згідно з рішенням депутатів Краматорської міськради.
Депутати дозволили придбати у Старокраматорського машинобудівного заводу (СКМЗ) три об'єкти нерухомості – частину ПК ім. Бикова, стадіон «Авангард» та адміністративну будівлю заводу на сесії 27 серпня 2021 року.
З купівлею театральної частини ЦКД ім. Бикова повністю перейшов у власність міста. До цього його частина перебувала у власності міста, а інша після розпаду СРСР опинилася у власності СКМЗ. Після викупу у заводу другої частини обидві будівлі палацу культури планували об'єднати та зробити там сучасний центр дозвілля.
ЦКД ім. Бикова у серпні 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostНезадовго перед тим, що у липні 2021-го Управління капітального будівництва та перспективного розвитку міста оголосило тендер на розробку проєкту реконструкції, який мав бути готовий до кінця травня 2022 року.
Реконструкція передбачала утеплення зовнішніх стін, реконструкцію внутрішніх конструкцій, перекриттів, перепланування окремих просторів та залів, утеплення, ремонт та заміну комунікацій та інші роботи.
При цьому завдання містило вимогу зберегти теперішній архітектурний вигляд театральної частини будівлі, а саме – пілястри, балясини та інші елементи.
Також планували розглянути можливість зробити додаткову світлопроникну надбудову до будівлі, щоб облаштувати там обсерваторію, планетарій та зимовий сад (він же конференц-зал). Проєкт мав передбачати також благоустрій прилеглої території.
Проєкт ЦКД з планетарієм
Лот називався «Реконструкція будівлі КЗ "Центр культури та дозвілля ім. Леоніда Бикова Краматорської міської ради» з благоустроєм прилеглої території за адресою: м. Краматорськ, Донецька обл., вул. Шкільна, 9-Д. 2 черга» та мав коштувати 1,49 млн гривень.
Станом на кінець жовтня 2021 року проєкт реконструкції палацу культури Бикова був готовий. Документ розробляла краматорська компанія «Прогрес-Цивільпроект», яка виграла відповідний тендер вартістю 1,488 млн грн.
Підрядні будівельні роботи по цьому об’єкту не розпочинались. Проте за кошти місцевого бюджету м. Краматорська була розроблена проєктно-кошторисна документація (на три черги).
Вартість її розробки – 3 217 961,19 грн.
Сад Бернацького
Сад Бернацького – чи не найбільший інфраструктурний проєкт у Краматорську. Проєкт, у якого є початок, але поки не видно кінця.
Його реконструкція почалася понад вісім років тому, коли закинутий парк Леніна отримав друге дихання.
Станом на березень 2021 року на реконструкцію цього парку розіграли тендерів на суму близько 200 мільйонів гривень. 61 мільйон витратили на розчищення русел та зміцнення берегів Казенного Торця та Другої Біленької.
Сад Бернацького, серпень 2024. Фото – Ярослав Хмарський/Kramatorsk PostВеличезні витрати ще у 2019 році викликали заочну дискусію між тодішнім президентом НКМЗ Георгієм Скударем та тодішнім же нардепом Максимом Єфімовим. Вони обмінялися роликами в ютубі. Перший говорив про відкати, які збільшують вартість усіх робіт у місті:
"Парк Бернацького. Адже я точно пам'ятаю, 29 мільйонів - вартість тих робіт, які там планувалися. Вже пішло 200 мільйонів. І?.. Плавальний басейн, парк Пушкіна, - та за що не візьмися, скрізь відкати".
На що Максим Єфімов відповів з підкресленою повагою:
«Якщо говорити про парк Бернацького, то з 200 мільйонів, які були оголошені, витрачено всього 66. Так, коли він буде збудований, коли буде введено 3 та 2 чергу, буде парк динозаврів, буде картодром, буде найкрасивіший парк у Донецькій області, можливо він і коштуватиме 200. Але я думаю, буде значно дешевшим».
У відповіді на це Скудар сказав, що називав саме цифри очікуваних витрат на парк, і, на його думку, сам Єфімов своїми словами їх підтвердив.
107 338 997,42 грн – на таку суму бюджетних коштів у Саду Бернацького були у повному обсязі виконані роботи. Про це нам повідомили у Краматорській МВА. По яких об’єктах у Саду Бернацького це зроблено, ми розповімо в окремому матеріалі, позаяк список доволі великий.
Додамо лише, що у відповідь на наш запит у МВА також зазначили, що також в Саду Бернацького знаходиться декілька незавершених об’єктів, будівництво яких було призупинено у зв’язку з російським повномасштабним вторгненням, і роботи по яким планується завершити при настанні сприятливих умов.
Стосовно відновлення/завершення робіт ми запитували по кожному з інфраструктурних об’єктів, про які згадується у цьому матеріали. Але плани щодо завершення міська адміністрація озвучила лише для Саду Бернацького.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
когда я лично жила в другое время, вся эта братия казалась такой потешной, а сегодня смотрю и вижу как режиссер время угадал, все персонажи местные.
Що тут скажешь....
Очень Глупо иметь развалины в центре города в виде Хлебозавода ,колбасного цех,холодильника несколько интернатов,выше рынка Маяковского пустырь,развалины Хрущевок-просятся менять и т д и строить далеко Европейский микрорайон на околице куда надо свет ,воду,коммуникации,п отом оттуда будут гонять транспорт ( а это загрязнение воздуха ,ресурс дорого ,лишние автобусы и авто на трассе)..когда то в районе холодильника было много оптовых баз и просили дорогу короткую сразу с трассы на холодильник-НЕТ!!!!О БОЙДУТСЯ и тысячи машин сотни фур и грузовиков ездили в обьезд.
Просили пруд на Станкострое сделать проточным чтоб не стояла вонючая вода и можно было купаться-ОБОЙДУТСЯ!!
Странный выбор больницы-есть больничный городок на Новом свете -там легко приезжий найдет больницу,там удобные развязки дорог и т д ..
Строят СУПЕР -Больницу-а три больничных городка будут второсортными развалинами?
Для переселенцев выбрали такой район что они не рады НОВОСТРОЙКЕ И ПРОКЛИНАЮТ кто их туда заслал
Бернацкий без пляжа-зачем такое место отдыха?Зря потраченные миллиарды если в городе негде купаться