У Краматорьку 6 вересня 2018р. Всеукраїнська акція за виборчу реформу
Рейтинг користувача: 4 / 5
6 вересня 2018 року в Києві відбудеться Всеукраїнська акція за виборчу реформу з вимогою скасувати закон Януковича та запровадити пропорційну систему з відкритими регіональними списками. Місцеві громадські і партійні організації підтримають цю акцію у Краматорську о 15:00 год. біля Донецької ОВЦА біля будівлі Донецької ОДА (вул. Олекси Тихого, 6).
Чому ця реформа така важлива для України саме зараз?
Вибори — це спосіб напряму впливати на майбутнє в Україні. Громадяни делегують своїх представників до Парламенту, тим самим визначаючи курс розвитку країни на найближчі 5 років. У 2019 році українці оберуть дев’яту Верховну Раду. Та чи буде вона новою за якістю, якщо ми обиратимемо за старою та корумпованою виборчою системою?
Зараз в Україні діє змішана виборча система. Половина депутатів обирається на мажоритарних округах, половина — за пропорційною системою з закритими списками. “Мажоритарка” — це коли ви голосуєте за одного кандидата з тих, хто балотується на вашому окрузі, і перемагає той, хто набрав найбільше голосів. Пропорційна система з закритими списками — це коли ви голосуєте тільки за партійний список, і до Парламенту потрапляють партії, що набрали понад 5% по країні. Кількість депутатів від кожної партії пропорційна до кількості набраних голосів виборців.
Змішану виборчу систему в Україні запровадили спочатку за часів Кучми, а повернули — за Януковича. Саме завдяки їй Партії регіонів вдалося зберегти свою більшість у 2012 році, і країна прискореними кроками пішла в бік корупції та авторитаризму. Особливість змішаної системи в тому, що партія влади, яка втратила довіру виборців, все одно має шанс зібрати нову більшість за рахунок мажоритарників-самовисуванців, яких вона підтримає адмінресурсом.
“Мажоритарка”: нечесна на вході, неефективна на виході
Мажоритарна система нормально працює у США та Великобританії, але в українських реаліях більше завдає шкоди, ніж забезпечує безпосередній зв’язок депутатів з виборцями. Кандидати-мажоритарники часто перемагають за допомогою прямого чи непрямого підкупу виборців: під вибори бабусі отримують пакет гречки, діти — брендовані гральні майданчики, їх батьки — відремонтовані під’їзди чи нові поштові скриньки. Часто мажоритарники прямо роздають своїм виборцям по 200-1000 гривень за голос. Це дуже дешево, адже, потрапляючи до Верховної Ради, вони отримують доступ до розподілу мільярдів бюджетних коштів і повертають собі все, що витратили під час виборів.
Порівняно зі “списочниками”, мажоритарники гірше працюють у Парламенті: у третині випадків не голосують за законопроекти, чверть з них кнопкодавить. Майже 40% депутатів-мажоритарників є фігурантами журналістських антикорупційних розслідувань, багато володіють великим чи середнім бізнесом, заради лобіювання якого вони і йдуть в політику.
Донеччину у Верховній Раді представляють 12 депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.
Загалом мажоритарники Донецької області прогуляли 42,7 % голосувань у Верховній Раді. При цьому, не брали участь у 32,2 % голосуваннях, будучи присутніми на роботі.
Рекордним прогульником парламенту з Донеччини є депутат Сергій Клюєв ( 98, 4% пропусків). Але якщо Клюєв вже кілька років переховується від правоохоронців за кордоном, то в інших депутатів причини прогулів неочевидні.
Зокрема, Донеччина має таких мажоритарників-прогульників - Юхим Звягільський (93 % прогулів) та Денис Омельянович (86,8 %). Більше половини засідань Ради прогуляв і Євгеній Гєллєр - 52,7 %.
Відповідно, нардепи з Донеччини погано беруть участь у голосуваннях. Аж 10 із 12 депутатів проігнорували більше половини голосувань.
4 депутатів із Донеччини- кнопкодави, тобто, голосують за інших депутатів за їхньою згодою або без. Зокрема, кнопкодавлять Євгеній Гєллєр (19 зафіксованих випадків), Сергій Матвієнко (2 зафіковані випадки), Максим Єфімов і Олег Недава (по 1 зафіксованому випадку на кожного депутата). Нагадаємо, що кнопокодавство - це порушення Конституції України (ст. 84).
Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 8 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, Закон про вибори народних депутатів України і Виборчий кодекс України.
3 мажоритарників з Донеччини не підтримали жодного реформаторського законопроекту, зокрема - це Євгеній Гєллєр, Юхим Звягільський та Сергій Клюєв. Водночас 5 депутатів підтримали лише Виборчий кодекс України - це Сергій Матвієнков, Денис Омельянович, Сергій Сажко, Юрій Солод та Сергій Тарута. Депутат Ігор Шкіря підтримав лише реформу поліції.
Закриті списки: партійні лідери визначають склад Парламенту
Половина депутатів Парламенту зараз обирається за закритими партійними списками. Списки називаються “закритими” не тому, що ми не знаємо, кого висуває партія, — перелік кандидатів обов’язково публікується, — а тому, що виборці не впливають на те, в якому порядку запропоновані партією кандидати пройдуть у Раду. В таких умовах партії продають “прохідні” місця у виборчих списках за мільйони доларів, щоб оплатити виборчу кампанію, а кандидати, які ці місця купили, після отримання мандату “відбивають” у Раді витрачене.
Оскільки закриті списки не мають регіональної прив’язки, 80% депутатів-списочників постійно проживають у Києві, тому погано знають проблеми регіонів. Крім того, система дозволяє партіям не працювати з виборцями напряму, адже для перемоги достатньо купити дорогу телевізійну рекламу — на парламентських виборах-2014 на неї пішло 85% офіційних витрат політичних партій.
Оптимальна альтернатива — відкриті регіональні списки
Уже десять років українські та міжнародні експерти радять нам перейти на європейську виборчу систему — пропорційну з відкритими регіональними списками. За такої системи кандидатів висувають лише партії, формуючи окремі списки для великих регіональних округів — в умовах України регіональним округом може бути, наприклад, область. Виборці голосують і за партію, і за конкретного кандидата від неї по своєму регіону, тобто впливають і на те, які саме партії потраплять до Парламенту, і хто саме від цих партій отримає депутатський мандат.
Мета такої системи — запустити конкуренцію всередині партій і спонукати їх ретельніше відбирати кандидатів. Щоб завоювати довіру та голоси виборців, кандидатам доведеться працювати в регіоні й доводити свою спроможність відстоювати інтереси виборців. Це дозволить свіжим обличчям та ідеям нарешті увійти в політичний процес, забезпечить представництво усіх регіонів у Верховній Раді та більш стабільну та прогнозовану роботу парламентської коаліції.
Змінити виборчу систему обіцяв Петро Порошенко, коли балотувався на посаду Президента України в 2014 році. “Я маю абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальний — це пропорційна система з відкритими списками”, — казав він тоді. Ухвалити новий виборчий закон з пропорційною системою та відкритими списками зобов’язалися і народні депутати чинного парламенту в Коаліційній угоді. Під цією угодою підписались 302 депутати від 5 фракцій.
Реальний крок до того, щоб провести парламентські вибори-2019 за новою системою, Верховна Рада зробила 7 листопада 2017 року. Тоді був ухвалений у першому читанні Виборчий кодекс (законопроект №3112-1), який передбачає відкриті регіональні списки для парламентських і частини місцевих виборів. Авторами проекту є депутати Олександр Черненко та Леонід Ємець, а також спікер Андрій Парубій. Проте відтоді кодекс “завис” у Комітеті з питань правової політики і правосуддя, що розглядає правки до законопроекту, яких подали аж 4 300.
Щоб нагадати депутатам про їхні зобов’язання, 6 вересня в Києві під Верховною Радою відбудуться Всеукраїнської акції “Ні!” виборам за законом Януковича” з вимогою невідкладно ухвалити кодекс у другому читанні. Саме від позиції громадян залежатиме, чи отримає Україна нові правила доступу до політики та шанс на демократичні зміни, чи залишиться в умовах олігархіно-кланового “договорняку”, який відновлюватиме себе через закриті списки та мажоритарку ще багато виборчих циклів.
ГО “Центр UA”
Город: Краматорськ
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
Закрытые списки
В торговле это развод!
А в политике тут даже не подберешь слово! Наверное жульё!