"Украина для людей": 370 миллионов государственных поддержки - для двух донецких семей

Ціка­во, як­би та­ке ста­ло­ся в Австрії, де пе­ре­важ­но меш­кає ро­ди­на пер­шо­го віце-прем'єра Андрія Клюєва та йо­го бра­та-де­пу­та­та, які наслідки це ма­ло би для уря­дов­ця?

За по­са­до­ви­ми обов'яз­ка­ми Андрій Клюєв, згідно з по­ста­но­вою уря­ду від 17 трав­ня 2010, очо­лює та­ку собі "Комісію з ко­ор­ди­нації здійс­нен­ня за­ходів, пов'яза­них з ре­алізацією інве­стиційних про­ектів".

Це - до­рад­чий постійно діючий ор­ган Кабіне­ту міністрів. І са­ме на засідан­нях Комісії ухва­лю­ють­ся рішен­ня, яким са­ме про­ек­там на­да­ти дер­жав­ну до­по­мо­гу за ра­ху­нок ко­штів Стабілізаційно­го фон­ду держ­бюж­де­ту.

В бюд­жеті 2010 ро­ку на підт­рим­ку інве­стиційних про­ектів пе­ред­ба­че­но 1 мільярд гри­вень. Май­же по­ло­ви­на цих гро­шей діста­ла­ся двом до­не­ць­ким ро­ди­нам.

Рішен­ня комісії Клюєва ре­алізо­вує Дер­жавне агент­ство інве­стицій та роз­вит­ку - підкон­троль­ний пер­шо­му віце-прем'єру ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди.

Клюєву вда­ло­ся ство­ри­ти за­мкне­ний цикл ухва­лен­ня рішень з на­дан­ня "дер­жав­ної підтримки" бізнес-про­ек­там, ко­ли він про­лобіював на керівни­ка Держінве­стицій свою лю­ди­ну - Олек­сандра Та­ра­на.

Не­що­дав­но, 26 жо­втня відбу­ло­ся засідан­ня комісії Клюєва, про яке ви не знай­де­те згад­ки у пресі. Так са­мо за­кри­тою інфор­мацією був по­ря­док ден­ний зборів.

Про­тя­гом тиж­ня "Українсь­ка правда" щод­ня кон­так­ту­ва­ла з прес-сек­ре­та­рем Клюєва і керівни­ком прес-служ­би Дер­жав­но­го агент­ства інве­стицій, од­нак во­ни не мог­ли повідо­ми­ти жод­ну інфор­мацію.

Ли­ше ко­ли ав­тор цих рядків на­пи­сав, як прес-служ­ба Дер­жав­но­го агент­ства інве­стицій нех­тує своїми пря­ми­ми обов'яз­ка­ми, ми на­ре­шті от­ри­ма­ли відповідь.

Од­нак нам так і не повідо­ми­ли на наші за­пи­тан­ня про те, які рішен­ня бу­ли ухва­лені.

Відповідь по-суті бу­ла ду­же ма­лозмістов­ною: "26 жо­втня 2010 ро­ку у бу­дин­ку уря­ду відбу­ло­ся засідан­ня ко­ор­ди­наційної комісії. Рішен­ня на вка­заній ко­ор­ди­наційній комісії прий­ма­ли­ся од­но­го­лос­но всіма при­сутніми членами".

Що там ста­ло­ся, "Українсь­ка правда" дізна­ла­ся за­в­дя­ки дже­ре­лам, які бу­ли при­сутні на засіданні.

На роз­гляд комісії Клюєва бу­ло ви­не­се­но чо­ти­ри "інно­ваційних та інве­стиційних проекти", які пре­тен­ду­ва­ли на от­ри­ман­ня дер­жав­ної підт­рим­ки.

До­по­мо­га дер­жа­ви по­ля­га­ла в то­му, що за ко­шти бюд­же­ту ма­ло бу­ти по­га­ше­но відсот­ки за ко­ри­сту­ван­ня кре­ди­та­ми, які взя­ли фірми, що ви­су­ну­ли­ся на кон­курс.

До­по­мо­га Близ­ню­ку 

На засіданні комісії Клюєва бу­ло виріше­но на­да­ти та­ку бюд­жет­ну підт­рим­ку двом про­ек­там.

172 мільй­о­на гри­вень - са­ме стільки от­ри­мав кра­ма­торсь­кий за­вод "Енергомашспецсталь".

Наз­ва про­ек­ту - "Про­гра­ма ре­кон­струкції і мо­дернізації тех­но­логічних про­цесів та ви­роб­ни­чих потужностей".

Дер­жа­ва по­го­ди­ла­ся ком­пен­су­ва­ти за­во­ду "Енергомашспецсталь" ви­пла­ти за ко­ри­сту­ван­ня кре­ди­том у розмірі 172 мільй­онів гри­вень, здійс­нені період 2008-2010 років.

Па­ра­док­саль­но, що влас­ни­ком цьо­го за­во­ду, який звер­тається по до­по­мо­гу з дер­жав­но­го бюд­же­ту України, був і за­ли­шається... іно­зем­ний інве­стор.

Так, ще три ро­ку то­му за­во­дом во­лоділи ком­панії з Бри­тансь­ких Віргінсь­ких ост­ровів, Кіпру та Белізу - дер­жа­ви в цен­тральній Аме­риці, яка раніше на­зи­ва­ла­ся Бри­тансь­кий Гон­ду­рас.

Потім відбу­ла­ся струк­ту­ри­зація акціонер­но­го капіта­лу. За остан­ньою офіційною інфор­мацією, 24,4% кра­ма­торсь­ко­го за­во­ду на­ле­жить кіпрській ком­панії Jugon Holding Limited. Інший ве­ли­кий ма­кет - 54,4% - зна­хо­дить­ся у влас­ності та­кож кіпрсь­кої фірми Ukrainian Metalurgical Plants M.S. Ltd.

Са­ме та­кий склад акціонерів зафіксо­ва­ний у Дер­жавній комісії цінних па­перів і фон­до­во­го рин­ку:

При чо­му кіпрсь­ка фірма, су­дя­чи з на­зви, має яв­но українсь­ке коріння, а справжні гос­по­дарі за­хо­ва­ли­ся за іно­зем­ни­ми вивіска­ми.

Уяв­лен­ня, хто є влас­ни­ком за­во­ду, дає прізви­ще го­ло­ви спо­сте­реж­ної ра­ди "Енергомашспецсталь". Це - де­пу­тат До­не­ць­кої об­лас­ної ра­ди Сергій Близ­нюк, син гу­бер­на­то­ра До­не­ць­кої об­ласті Ана­толія Близ­ню­ка.

От­же, що ми маємо. "Енергомашспецсталь" - при­ват­ний за­вод, яким фор­маль­но во­лодіють іно­земні ком­панії, а ре­аль­но - українці, які виріши­ли про­пи­са­ти акціоне­ра­ми оф­шорні фірми - на­пев­но, з ме­тою мінімізації по­датків. Влас­ни­ком за­во­ду є син гу­бер­на­то­ра До­не­ць­кої об­ласті, а от­ри­мує за­вод підт­рим­ку бюд­же­ту рішен­ням комісії на чолі з іншим до­не­ць­ким діячем Андрієм Клюєвим.

При чо­му Клюєв і Близ­нюк пліч-о-пліч з 1998 по 2002 рік пра­ц­ю­ва­ли за­ступ­ни­ка­ми гу­бер­на­то­ра До­не­ць­кої об­ласті Вікто­ра Яну­ко­ви­ча. Після то­го, як їх шеф пе­рей­шов на по­са­ду прем'єра, Клюєв став йо­го за­ступ­ни­ком, а Близ­нюк за­ли­ши­вся на гос­по­дарстві ке­ру­ва­ти об­ластю.

До­по­мо­га Клюєву

Але найбільшу до­по­мо­гу дер­жа­ви комісія Клюєва виріши­ла на­да­ти за­порізь­ко­му "За­во­ду напівпровідників" - в розмірі 200 мільй­онів гри­вень.

Ця підт­рим­ка йо­му на­дається в "для ре­алізації інно­ваційно­го про­ек­ту "Ство­рен­ня вер­ти­каль­но-інте­гро­ва­ної ком­панії з ви­роб­ництва фо­то­галь­ванічної про­дукції". На 200 мільй­онів їм бу­де ком­пен­со­ва­но су­му відсот­ко­вих ста­вок за ко­ри­сту­ван­ня кре­ди­том.

А те­пер - найцікавіше. Влас­ни­ком "За­во­ду напівпровідників" та­кож є не­ре­зи­дент. Це - австрійсь­ка ком­панія Activ Solar GmbH, що во­лодіє 75% акцій підприємства.

Українській бюд­жет до­по­ма­гає австрійсь­ко­му бізне­су - чи не аб­сурд? Ні, то­му що "віденсь­кий інвестор" ли­ше за на­звою австрійсь­кий.

"За­вод напівпровідників" вхо­дить у бізнес-імперію... пер­шо­го віце-прем'єра Андрія Клюєва. Як вип­ли­ває з австрійсь­ко­го сай­ту Activ Solar GmbH, українсь­ке пред­став­ниц­тво фірми зна­хо­дить­ся у Києві за адре­сою ву­ли­ця Різни­ць­ка, 3.

Ця ве­лич­на будівля - штаб-квар­ти­ра братів Клюєвих. Тут же за­реєстро­ва­но ком­панію "Укрпідшипник" та інші їхні підприємства. Хо­ча Клюєв-стар­ший пра­цює віце-прем'єром 46-мільй­он­ної України, йо­го кабінет за­ли­ши­вся на Різни­цькій. На­про­ти - ро­бо­чий офіс йо­го бра­та-де­пу­та­та від Партії регіонів Сергія Клюєва.

Інши­ми сло­ва­ми, що ви­хо­дить? До­по­мо­гу від дер­жа­ви в розмірі 200 мільй­онів гри­вень от­ри­мує підприємство Андрія Клюєва - при чо­му підт­рим­ка на­дається за рішен­ням уря­до­вої комісії, яку... та­кож очо­лює Андрій Клюєв.

Як­що це не кон­флікт інте­ресів, то що?

Гро­шо­ва до­по­мо­га дер­жа­ви потрібна Клюєву для роз­бу­до­ви влас­но­го бізне­су зі спо­руд­жен­ня елек­тро­станцій со­няч­них ба­та­рей у Кри­му.

І це - не пер­ший ви­па­док, ко­ли дер­жа­ва сприяє бізне­су Клюєва.

Власне, самі кре­ди­ти, які бюд­жет до­по­мо­же йо­му по­га­си­ти, бу­ли взяті... та­кож в дер­жав­но­му "Укрексімбанку".

Хо­ча Клюєв є од­ним з лідерів Партії регіонів, він за­вжди на­ма­гав­ся три­ма­ти теплі сто­сун­ки з опо­зицією. Не бу­ло сек­ре­том і те, що Юлія Ти­мо­шен­ко са­ме з Клюєвим ве­ла пе­ре­го­во­ри про ство­рен­ня "ши­ро­кої ко­аліції".

У бе­резні 2009 ро­ку дер­жав­ний "Укрексімбанк" уклав уго­ду з "За­вод напівпровідників" на кре­ди­ту­ван­ня в розмірі 150 мільй­онів євро - май­же 1,7 мільяр­да гри­вень на той час. Гроші бу­ли на­дані під фінан­с­у­ван­ня про­ектів Клюєва в ме­жах ви­роб­ництва со­няч­них ба­та­рей.

До­говір кре­ди­ту­ван­ня бу­ло укла­де­но під за­ста­ву май­но­вих прав за уго­да­ми купівлі об­лад­нан­ня - різно­манітних "си­стем оса­д­жен­ня полікремнію", "ви­па­рю­вачів", "стар­то­вих нагрівачів" та "уста­но­вок з ви­роб­ництва кон­ден­са­ту сіланів".

При всій ви­сокій тех­но­логічності цих аг­ре­гатів, за­ста­ву важ­ко бу­ло вва­жа­ти ліквідною. Адже, в разі не­спро­мож­ності кре­ди­то­ра по­вер­ну­ти гроші, ре­алізу­ва­ти ці га­рантії не­мож­ли­во. Це - не квар­ти­ри і не бізнес-не­ру­хомість, яку мож­на про­да­ти на рин­ку.

Про­ект - да­ле­ко не поз­бав­ле­ний ри­зи­ку. Тим не мен­ше, дер­жав­ний банк по­го­ди­вся профінан­с­у­ва­ти Клюєва на 150 мільй­онів євро під 13,5-15% річних.

Ще через рік, у 2010-му, після пе­ре­моги Яну­ко­ви­ча, Клюєв став про­яв­ля­ти зацікав­леність у кон­тролі над "Укрексімбанком".

Зо­кре­ма, хо­ди­ли чут­ки, що го­ло­вою правління цьо­го бан­ку стане Де­нис Кірєєв - член на­гля­до­вої ра­ди, при­зна­че­ний в 2007 році за про­текцією Клюєва.

Од­нак до­ве­сти за­ми­слене до кінця не вда­ло­ся. Кірєєв за­ли­ши­вся очи­ма Клюєва в на­гля­довій раді. А пи­тан­ня сво­го кре­ди­ту він вирішив у інший спосіб - через очо­лю­ва­ну ним же Комісію з ко­ор­ди­нації за­ходів, пов'яза­них з ре­алізацією інве­стиційних про­ектів.

Тож по­ки ви­хо­дить так, що дер­жа­ва на­да­ла Клюєву без­про­цент­ний кре­дит для роз­бу­до­ви йо­го бізне­су.

Крок но­мер два

Од­нак це не всі пла­ни Клюєва з роз­бу­до­ви влас­но­го бізне­су за ма­теріаль­ної до­по­мо­ги українсь­ких гро­ма­дян.

У роз­по­ряд­женні "Українсь­кої правди" є лист-по­год­жен­ня Міністер­ства еко­номіки від 2 ли­сто­па­да 2010 ро­ку, яким на­дається до­звіл ціло­му бу­ке­ту спорідне­них фірм з май­же од­на­ко­ви­ми на­зва­ми - "Оріол Солар", "Оузіл Солар", "Оспрій Солар", "Омао Солар" - бра­ти участь у кре­ди­ту­ванні під дер­жавні га­рантії.

Всі во­ни ма­ють бу­ду­ва­ти со­нячні елек­тро­станції в селі Охотніко­ве Саксь­ко­го рай­о­ну Кри­му.

Міне­ко­номіки да­ло до­звіл, хо­ча, на­при­клад, "Оріол Солар" бу­ла зас­но­ва­на ли­ше в травні 2010 ро­ку та жод­ної діяль­ності не здійс­нює.

Як ска­за­но в листі Міністерстві еко­номіки, для ре­алізації про­ек­ту "Оріол Солар" пла­нує за­лу­чи­ти 875 мільй­онів гри­вень, що скла­дає 99,6% вар­тості про­ек­ту.

Са­ма фірма має ста­тут­ний капітал в розмірі 7 ти­сяч гри­вень, а на 99,9% зас­нов­ни­ком зна­чить­ся кіпрсь­кий оф­шор.

Хто є справжнім влас­ни­ком цих фірм, вка­зує один факт - за уго­дою від 28 ли­сто­па­да 2010 ро­ку ТОВ "Ак­тив Солар" (та­кож за­реєстро­ва­на в офісі Клюєва на ву­лиці Різни­цькій, 3) має на­да­ти безвідсот­ко­ву фінан­со­ву до­по­мо­гу фірмі "Оріол Солар".

Навіть як­що при­пу­сти­ти, що фірма не є фіктив­ною, а кінце­вим влас­ни­ком є ро­ди­на Клюєвих, але за­га­лом це вигля­дає аб­сурд­но: уряд своїм напівпо­рожнім бюд­же­том підт­ри­мує тих, хто ви­ко­ри­сто­вує оф­шорні схе­ми. Що не­ми­ну­че при­зво­дить до втрат то­го ж та­ки держ­бюд­же­ту.

Мен­ше з тим, очікується, що ці фірми ма­ють бу­ти про­кре­ди­то­вані за ко­шти Дер­жав­ної інно­ваційної фінан­со­во-кре­дит­ної уста­но­ви та Дер­жав­ної інве­стиційної ком­панії, які бу­дуть за­лу­ча­ти ре­сур­си під дер­жавні га­рантії. Зга­дані уста­но­ви пе­ре­бу­ва­ють у підпо­ряд­ку­ванні Дер­жа­ген­ства з пи­тань інве­стицій тат роз­вит­ку.

Са­ме то­му для Клюєва бу­ло важ­ли­вим при­зна­чи­ти свою лю­ди­ну ке­ру­ва­ти цим на­прям­ком.

Як вип­ли­ває з офіційної біографії, Олек­сандр Та­ран до ро­бо­ти го­ло­вою в Держінве­стицій, про­тя­гом 2009-2010 років "обіймав керівні по­са­ди у Фе­де­рації проф­спілок України".

Фе­де­рація проф­спілок - це ще один об'єкт інте­ре­су Клюєва. У 2009 році проф­спілки очо­лив інший регіонал - де­пу­тат Ва­силь Ха­ра. Після зміни вла­ди там по­чав ро­з­роб­ля­ти­ся план вход­жен­ня ак­тивів Фе­де­рації проф­спілок до капіта­лу клюєвсь­ко­го "Ак­тив-банку".

У підсум­ку це все мог­ло закінчи­ти­ся по­гли­нан­ням са­на­торіїв бізнес-струк­ту­ра­ми Клюєва.

На підтвер­джен­ня інте­ресів Клюєва у Фе­де­рації проф­спілок до на­гля­до­вої ра­ди "Ак­тив-банку" увійшли троє ло­яль­них до Ха­ри проф­спілко­вих керівни­ки, а ФПУ пе­рей­ш­ла на об­слу­го­ву­ван­ня до бан­ку Клюєва.

За­раз, після обран­ня Яну­ко­ви­ча пре­зи­ден­том України, клюєвсь­кий де­сант з Фе­де­рації проф­спілок ви­са­ди­вся у Дер­жа­гентстві з пи­тань інве­стицій та роз­вит­ку. Окрім Та­ра­на, з си­сте­ми Фе­де­рації проф­спілок на по­са­ду за­ступ­ни­ка го­ло­ви Дер­жа­гент­ства пе­рей­шов Юрій Ка­ра­ул, який у 2009-2010 пра­ц­ю­вав на­чаль­ни­ком фінан­со­во­го управління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

P.S.

В про­цесі підго­тов­ки цьо­го ма­теріалу "Українсь­ка правда" на­пра­ви­ла за­пи­ти Андрію Клюєву та йо­го бра­ту Сергію, не­од­но­ра­зо­во зв'язу­ва­ла­ся з реч­ни­ком пер­шо­го віце-прем'єра, од­нак відповіді по суті не от­ри­ма­ла.

Хо­ча наші звер­нен­ня бу­ли адре­со­вані бра­там Клюєвим, замість них до "Українсь­кої правди" за­те­ле­фо­ну­вав де­пу­тат від Партії регіонів Олек­сандр Єдін.

Єдін за­явив, що комісія Клюєва ухва­ли­ла рішен­ня про дер­жав­ну підт­рим­ку "За­во­ду напівпровідників" тільки за­в­дя­ки то­му, що в 2009 році уряд Юлії Ти­мо­шен­ко на­дав цьо­му про­ек­ту ста­тус "інно­ваційного".

При цьо­му Єдін ска­зав, що не Клюєв, а він є влас­ни­ком за­порізь­ко­го "За­во­ду напівпровідників".

"Їхня до­по­мо­га більше політич­на, ніж практична", - ска­зав Єдін.

Вод­но­час він не зміг по­яс­ни­ти, чо­му пред­став­ниц­тво австрійсь­кої ком­панії Activ Solar GmbH, яка зна­чить­ся кінце­вим акціоне­ром "За­во­ду напівпровідників", розта­шо­ва­на в київсь­ко­му офісі Андрія і Сергія Клюєвих?

І чо­му у Відні ком­панія Activ Solar GmbH за­реєстро­ва­на за тією ж адре­сою Віпплінгер­штрас­се, 35, за якою та­кож за­реєстро­ва­на ком­панія Slav AG, що є влас­ни­ком 92,8% клюєвсь­ко­го "Ак­тив-банку"?

Або чо­му га­ран­том за по­зи­ка­ми, які брав "За­вод напівпровідників", ви­сту­па­ла стра­хо­ва ком­панія Клюєвих "Ак­тив-Страхування".

За­га­лом, схе­ма зв'яз­ку Клюєва з "За­во­дом напівпровідників" до­волі про­зо­ра:

Су­дя­чи з усьо­го, Єдін є про­сто управ­ля­ю­чим парт­не­ром Клюєва в роз­бу­дові бізне­су со­няч­ної енер­ге­ти­ки.

На еле­мен­тарне за­пи­тан­ня, чи, мо­же, Клюєв має опціон на ви­куп цьо­го бізне­су, Єдін ска­зав: "Є речі, про які я не мо­жу говорити".