Бізнес, у нас проблеми: краматорські підприємці скаржаться, що "не вивозять" тягощів війни

Підвальне приміщення меблевого магазину, на вході стоїть секʼюріті - в таких умовах зібралися підприємці Краматорська та сусідніх міст і народні депутати, щоб обговорити проблеми місцевого бізнесу в умовах великої війни. Усередині посеред шаф-купе та іншого товару стоїть довгий стіл, за яким сидять керівники промислових підприємств, підприємств харчового бізнесу, мереж магазинів продуктів, торговці тощо. Останнім, коли зустріч вже почалася, прийшов представник Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ). 

Перед столом стоїть великий плазмовий телевізор, на який виведено зум з іншими підприємцями, які зараз не у Краматорську, а також з народною депутаткою від "ЄС" Ніною Южаніною і представниками бізнес-асоціацій - колишнім премʼєр-міністром України і головою Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом і представницею Асоціації міст України, колишньою депутаткою Верховної Ради Оксаною Продан. 

Організатори довго намагаються налаштувати все так, щоби тим, "хто у телевізорі", було чути присутніх у залі, але щось не виходить, тому підприємець і депутат міськради від "ЄС" Валерій Власенко врешті перед кожним спікером ставить свій телефон із включеним зумом.

По напружених обличчях присутніх видно, що їх долають похмурі думки. Кожен по черзі ділиться своїми проблемами, що виникли після російського повномасштабного вторгнення.

"Як платити податки, коли підприємство не працює?"

"Після початку вторгнення почалася евакуація, адміністрація області закликала всіх виїжджати і сприяла цьому. І сама обстановка була така: постійні прильоти, пошкодження підприємств і міста [російськими ракетами]. Потім зупинилася торгівля, припинилася робота наших АЗС, були проблеми з водопостачанням, електропостачанням. У підсумку працівники мого підприємства покинули місто, звільнилися і залишився тільки я, я нікуди не виїжджав", - розповідає Віктор Рубановський, заступник директора і один із засновників ТОВ "Мітроль" - підприємства, що займається оптовою торгівлею. 

Рубановський констатує, що через велику війну робота його підприємства зупинилася, і він щиро здивувався, коли дізнався, що міська адміністрація готується з ним судитися через несплату оренди за землю.

"Я думав, що це жарт, але ні. Претензія, яка прийшла до мене, із вимогою сплатити орендну плату за два роки, містила лише нагадування, що у нас є договір і ми маємо сплатити у повному обсязі. Яким чином це робити [коли підприємство не працює], звідки гроші брати?", - розводить він руками.

Підприємець Ігор Максименко, що займається роздрібною торгівлею, має схожі проблеми. До великої війни в нього працювало 55 працівників, зараз - лише пʼять. Він також "не витягує" податки, які за останні два роки зросли: Максименко порахував, що перед великою війною його підприємство сплатило 43 тисячі гривень податку на нерухомість, зараз має платити 130 тисяч, земельного податку раніше платило 300 тис. грн на рік, а зараз - 450 тисяч.

"Ми не розуміли, що всі ці податки будуть нараховуватися, незалежно від нашої комерційної діяльності. Наша комерційна діяльність на дуже низькому рівні, бо великі ризики. На сьогоднішній день ракетна загроза у Донецькій області складає 45% робочого часу. Відповідно, ми не можемо надагодити свою комерційну діяльність [повноцінно]", - каже бізнесмен.

Підприємці Краматорська минулого року піднімали питання зменшення ставок місцевих податків - і через звернення депутатів міськради (яка хоч і не працює зараз, але повноваження обранців залишаються в силі), і через публічні дописи у соцмережах, і через виступи у медіа. Валерій Власенко стверджує, що у підсумку вони "дотисли" Краматорську міську військову адміністрацію і її керівник Олександр Гончаренко підписав розпорядження про зменшення плати за землю на 50% на 2024-й рік.

"Робота, починаючи з 24-го року, нам зрозуміла, законодавча база зрозуміла. Ми намагаємось у цьому руслі працювати і виконувати. Незрозуміло питання 22-23-го років, а саме 22-го, коли із запізненням був прийнятий перелік територій можливих бойових дій, і по цьому переліку у 23-му році почалися питання його невизнання. Ці зміни у законодавстві поставили нас у скрутне становище, враховуючи суми податку на землю, який ми сплачуємо", - сказав заступник генерального директора НКМЗ з економіки і фінансів Олександр Фокін.

У грудні 2022 року Мінінтеграції України ухвалило перелік територій, на яких ведуться бойові дії або окуповані росією. Цей перелік періодично оновлюється, там населенні пункти діляться на три категорії - території можливих бойових дій, території активних бойових дій і окуповані росіянами території. Території активних бойових дій і окуповані звільняються від сплати земельного податку. Краматорськ увійшов до переліку територій можливих бойових дій, тому ця норма його не стосується. Але військові адміністрації можуть встановлювати пільгові ставки місцевих податків - і ось до цього закликали на своєму забранні представники краматорського бізнесу, у тому числі НКМЗ. 

"Питання, що хвилює наше підприємство - можливість прийняття органів місцевого самоврядування якихось пільгових ставок [податку на нерухомість] хоча б по тих обʼєктах, які постраждали [від обстрілів]", - сказав Олександр Фокін.

Тут у читача постає справедливе питання: де ж бюджету брати гроші, якщо зменшити податки для підприємців? Валерій Власенко натякнув: за його словами, підприємці Краматорська за місцевими податками заборгували 113 мільйонів гривень, при цьому місто за два роки недоотримало акцизного збору з продажу алкоголю 150 мільйонів. 

"Є звідкіля брати кошти", - сказав підприємець і депутат.

Його палко підтримав присутній на зустрічі народний депутат Володимир Мороз:

"Практично у кожному закладі на Донеччині можна купити алкоголь, якщо сказати пароль. У мене таке враження, що Донецька область перетворюється у зону чорного бізнесу. Тут [за столом] сидять люди, які хочуть платити податки, але просять, щоб їх зменшили, а є люди, які цього не хочуть, бо вони їх на платять. Вони завозять алкоголь, непідакцизні сигарети - ось де кошти для бюджетів. Якщо ми хочемо брати десь податки, якщо ми хочемо надавати допомогу нашим хлопцям, оберігати наші кордони, то ми повинні навести лад, перш за все, в отих чорних схемах".  

 

Військові користуються майном. Хто буде платити?

Керівник Краматорського комбінату дитячого харчування (ККДХ) Юрій Водолазський свій виступ назвав "криком душі". Він нагадав, що з початком великої війни у краматорських школах припинилося навчання, відповідно, припинилося і харчування школярів. Більшість працівників його підприємства евакуювалися, а у травні 2022-го року вони всі були звільнені у звʼязку з закінчення строків трудових договорів. Підприємство припинило функціонувати. При цьому шкільні харчоблоки формально залишалося в оренді комбінату.

"Без мого відома ці харчоблоки почали використовувати для приготування їжі військовим, а вся електроенергія, яка при цьому використана, лягає боргом на наше підприємство. У березні 22-го року у нас була передплата за електроенергію у розмірі 535 тисяч гривень, а у грудні 2022 року мені виставляють рахунок на пів мільйона гривень. Я був в шоці", - розповідає підприємець. 

Водолазький вийшов на відділ, який відповідає за розташування військових. За його словами, там пішли на співпрацю, були згодні укласти договори оренди з комбінатом і відшкодувати заборгованість, але попросили документ, що підтверджує права підприємства на приміщення харчоблоків. Підприємець звернувся до Управління освіти, а потім до військової адміністрації з проханням, щоб йому дали можливість укласти договір суборенди з військовими. 

"Відповідь, яку мені надали, мене просто шокувала. Влада відхрещувалась від проблеми, заперечувала свою причетність до надання дозволів [військовим] і самого користування харчоблоків, як вони виразились, "сторонніми особами". Тобто, влада сама не здійснила жодних дій для належного оформлення відносин з військовими і не дала цього зробити комбінату. Таким чином, на нас лягли величезні борги, у мене другий рік йде претензійно-судова тяганина з місцевою владою", - каже Юрій Водолазький. 

Зрештою комбінат звернувся до поліції і у квітні було відкрито кримінальне провадження за статтею "Крадіжка, здійснена у великих розмірах в умовах воєнного стану".  

Схожа проблема і у Віктора Рубановського - в перші дні великої війни на одній з земельних ділянок, що орендує його підприємство, розмістилися українські військові. 

"Я не знав, до кого звертатися, щоб оформити наші стосунки - хто сплачуватиме за електроенергію та інші комунальні послуги. Я звертався з цим питанням до керівництва міста, мені не могли підказати, з чого починати, як робляться ці договори. Це зараз вже почали складатися тристоронні договори з переліком тих потреб військових, які вони будуть відшкодовувати, але я скажу, що до цих пір мій договір знаходиться "там" на підписі, наша влада ніяким чином цього не торкається. Поки у мене немає договору на розташування підрозділу, я не можу довести, що не використовую цю земельну ділянку з комерційною метою - мені кажуть, що це мої проблеми", - скаржиться підприємець. 

Промисловці потребують підтримки держави

Максим Коротун, директор і співвласник машинобудівного заводу "Крамтехцентр", зазначив, що його підприємство стикнулося з такими ж проблемами, що і його інші колеги, але є і своя специфіка з урахуванням складності його бізнесу.

"Блокування податкових декларацій для нас у певний період часу було навіть більш небезпечним, ніж російські ракети. Нам просто заблокували податкові, замовники не сплачували за замовлення до розблокування, ми найняли додаткового бухгалтера", - ділиться підприємець.

Коротун розповів, що після початку великої війни кількість працівників "Крамтехцентра" зменшилась з 250 до 120. Завод співпрацює з такими промисловими гігантами як ДТЕК, "Метінвест", "АрселорМіттал" та іншими. Для замовників важливо, де знаходиться підприємство - з компаніями у прифронтовому Краматорську працюють неохоче через великі воєнні ризики, тому "Крамтехцентр" частину виробничих потужностей релокував до Дніпра. Там підприємство сплачує за оренду землі, сплачує своїм працівникам оренди квартир - тобто має додаткове фінансове навантаження, яке зменшує конкурентоспроможність заводу. 

"Я думаю про те, як зберегти підприємство? Бо це сфера, в якій ще мій батько, мій дід працювали, я розумію, наскільки вона складна і як легко її втратити - можна сказати, це не відновлювальний ресурс. Як дати запит, щоб зрозуміти, чи є якісь державні програми збереження бізнесу з великою доданою вартістю?", - питає Максим Коротун.

"Крамтехцентр" за два роки великої війни отримав 200 тисяч гривень по державній програмі релокованих підприємств  але в той же час використав 5 мільйонів гривень власних коштів. 

"Це якось не дуже пропорційно. Ми хотіли би зрозуміти, чи є якийсь комітет, який займається підтримкою такого виду діяльності бізнесу і як з ним увійти у взаємодію, щоб надати свої проблеми і пропозиції, щоб те, що у нас є у Краматорську, не прийшло в занепад, а працювало на користь держави", - запитує підприємець.

Із труднощами зіткнувся завод газового обладнання "Грета", що у сусідній Дружківці. Президент заводу Віктор Аннєнков розповів, що у 2021 році його підприємство сплатило понад 25 млн грн податків, у перший рік великої війни - близько 8 млн грн, але зараз воно не працює - наприкінці 2022-го року майно підприємства забрав його основний кредитор "Таскомбанк".

"Виходить зараз, що ми не господарі [свого заводу], ними став банк, і у 23-24 році податки ніякі не платились по цій причині. Власником фактично став "Таскомбанк", він нічого не робить, ми охороняємо завод, бо обладнання, яке розташоване на заводі, не можна демонтувати - воно дуже велике. Все стоїть. Ми подали в суд, зараз судимось з банком", - каже президент ПАО "Грета" Віктор Аннєнков.

Він просить допомогти розібратись у цій ситуації. "Ми хочемо відновити завод, щоб він після війни робив, як і раніше".  

Поговорили - що далі

Перший крок вирішення проблеми - це її озвучити. З цим підприємці впорались - те, про що говорилося в основному в їхніх колах, тепер знатиме більше людей. Далі треба діяти.

Після двох годин обговорень підприємці вирішили, що будуть звертатися до народних депутатів, щоб ті внесли зміни до законодавства і дозволили місцеві адміністрації звільняти від сплати податків той бізнес, що через війну не може їх платити. Також будуть намагатися через офіс президента вплинути на міську владу, щоб вона використала своє право впровадити пільги на оподаткування.

Джерело: КраматорскПост

Коментарі