Субсидії в Україні: з 1 грудня багато що зміниться

У листопаді Фонд соцстрахування ще призначатиме виплати, але надаватиме їх уже Пенсійний фонд. Тобто для отримувачів упродовж цього часу нічого не зміниться, оскільки повноваження та виплатні реєстри від однієї структури до іншої передаватимуть поетапно.

Як пояснила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, по призначення субсидій люди можуть звертатися туди, куди й раніше: до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також до місцевих управлінь соцзахисту. А вже з грудня тим, кому призначають їх уперше, треба буде звертатися до Пенсійного фонду або ж, як і раніше, — до ЦНАПів.

А от тим громадянам, які отримували субсидії минулого опалювального сезону, перейматися нема чого: їм перепризначать виплати автоматично. Документи, особові справи від органів соцзахисту до Пенсійного фонду також передадуть без участі отримувачів субсидій та пільг.

Та якщо ці виплати треба перерахувати (змінилися критерії, що впливають на їх розрахунок), то в листопаді документи ще подаються, як і раніше, а з грудня потрібно буде звертатися до ЦНАПів або Пенсійного фонду. Причому жодних додаткових рахунків у банках відкривати не доведеться, оскільки всі необхідні дані про субсидіантів органи Пенсійного фонду отримають автоматично в електронному вигляді. Громадяни, як і раніше, одержуватимуть виплати на свій банківський рахунок або через пошту.

Екстериторіальність і виплати

Оскільки війна зрушила з насиджених місць мільйони людей, екстериторіальний принцип призначення допомоги має неабияке значення. Він дасть змогу забезпечити соціальною підтримкою відповідну категорію громадян незалежно від їхнього місця проживання, централізовано зберігати дані громадян, необхідні для призначення та розрахунку житлових субсидій та пільг, аби не втрачати їх в умовах окупації, а також у разі потреби оперативно коригувати. Крім того, автоматизує та прискорить процеси призначення, нарахування та виплати житлових субсидій та пільг, централізує їх фінансування, оптимізує та прискорить час проходження коштів.

Приміром, якщо з області багато людей виїхали, а також є тимчасово окуповані території, або ж частина територіальних громад перебуває в зоні ведення бойових дій або ракетних обстрілів, то, згідно з екстериторіальним принципом, людина, яка має там помешкання, а нині проживає в іншому місці, може звернутися до органів Пенсійного фонду або до Центру надання адмінпослуг щодо призначення субсидій та пільг, не прив’язуючись до територіального розташування домогосподарства.

Корективи воєнного часу

Конкретику щодо змін при наданні цього виду соціальної допомоги — а вона в кожному випадку має свої нюанси — можна почерпнути з Положення про порядок надання житлових субсидій. Скажімо, пропонується не зараховувати до середньомісячного сукупного доходу громадянам при призначенні житлової субсидії допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Не братимуть до уваги й компенсацію для відшкодування витрат, пов’язаних із облаштуванням у своєму житлі внутрішньо переміщених осіб за програмою «Прихисток».

А тим, хто втратив централізоване опалення та/або постачання природного газу й використовує побутові електроприлади для обігріву житлових приміщень, збільшать субсидії на споживання електроенергії. Йдеться про домогосподарства, що розташовані в районі ведення бойових дій або перебувають під тимчасовою окупацією. Для розрахунку їм субсидій застосовуються соціальні нормативи на комунальну послугу з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення.

Крім того, запропоновано переглянути критерії надання житлових субсидій особам, які отримують допомогу по частковому безробіттю, а також людям, які втратили роботу в період воєнного стану, передбачивши можливість призначення субсидії з урахуванням фактично отриманих доходів у розмірі допомоги по безробіттю.

Тобто після отримання статусу безробітного громадянин може претендувати на отримання виплат без надання довідки про доходи за останні 6 місяців. Для нарахування соціальної допомоги враховуватимуть розмір призначеної допомоги по безробіттю за повний місяць, що передує місяцю звернення по призначення житлової субсидії.

Виїзд за кордон не стане на заваді

Змінилося призначення субсидій і тим, хто виїхав за межі країни. Якщо раніше перебування за кордоном понад 60 днів (за винятком службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трьох років) позбавляло виплат, то нині до цього винятку додали дні перебування за кордоном під час воєнного стану в Україні та два місяці після його припинення чи скасування. Водночас соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб у період перебування їх за кордоном не розраховуються.

У будь-якому випадку не варто щось підтасовувати чи намагатися обдурити державні органи, сподіваючись, що нині не до контролю. І хоча й справді в період дії воєнного часу всі перевірки призупинено, проте відбувається верифікація та перевірка наявності двійників, аби той самий субсидіант не отримував виплати в різних областях.

У разі відмови в призначенні житлової субсидії уповноважений орган повідомляє заявнику про своє рішення протягом трьох календарних днів із дня його ухвалення. Водночас інформує про це рішення в паперовій формі з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис. У документі має бути зазначено причину відмови й порядок оскарження рішення через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або портал «Дія».

Зима — партнерка субсидій

Про те, як багато тих, кому не до снаги комунальні платежі, можемо судити з таких цифр: на початку листопада 2,4 млн домогосподарств отримували безповоротну адресну державну соціальну допомогу у вигляді житлових субсидій. Із них близько 220 тис. перебувають на тимчасово окупованих територіях або там, де органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування не мають змоги виконувати свої функції. Їм нарахування здійснюють за окремою процедурою (відповідно до постанови №215) на підставі останньої наявної інформації про отримувачів у централізованих базах даних (січень 2022 року).

Як доповів заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко на засіданні профільного парламентського комітету, по житлові субсидії щотижня додатково звертається в середньому 15–20 тис. домогосподарств. Коштів у цьогорічному бюджеті, а це 37,9 млрд грн, достатньо. На 2023 рік закладено приблизно стільки ж, що дасть змогу повноцінно й ритмічно фінансувати цю витратну статтю, запевнив високопосадовець.

І хоча прогнозують, що кількість отримувачів субсидій в опалювальний сезон може зрости до 2,5–2,8 млн, а середній розмір виплат становитиме 1700–1800 грн на місяць, у Міністерстві розвитку громад та територій заспокоюють. Мовляв, оскільки до 30 квітня 2023 року подовжено дію Положення про спеціальні обов'язки (ПСО) на ринку природного газу, згідно з яким ГК «Нафтогаз України» може продавати блакитне паливо побутовим споживачам по 7,96 грн за куб, і його ціна для виробників тепла не зміниться, то у місцевої влади нема підстав підвищувати тарифи на опалення. А саме воно в структурі платіжних документів на сплату комунальних послуг становить левову частку — 75%.

Щоправда, розрахунки НАК «Нафтогаз України» таки насторожують. За підсумками 2022 року, сума непрямих субсидій населенню за газ, наданих компанією (це різниця між ціною закупівлі та ціною його реалізації населенню на умовах спецобов'язків), становитиме приблизно 842 млрд грн, тоді як 2021 року — лише 249 млрд. І якщо «Нафтогаз» не витримає такого навантаження, то закладених у держбюджет грошей на субсидії точно не вистачить.