Скільки доведеться сплатити за зірвану ягоду, зрізаний гриб або зламану гілку: уряд збільшив штрафи
Кабмін затвердив спеціальні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду.
23 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Постанова наробила галасу в соцмережах, перелякавши грибників, рибалок та шанувальників шашлику. Суспільство обурено тим, що нібито відтепер доведеться сплачувати величезні штрафи за відламану гілку або зрізаний грибочок.
Насправді ж відбулося ось що.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Уряду спеціальні такси встановлюються для визначення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Розмір такси може досягати:
- за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту, - від 227 до 18827 грн;
- за кожне дерево, пошкоджене до ступеня неприпинення росту, - від 75 до 5272 грн;
- за знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців може досягати 273389 грн;
- знищення або пошкодження газонів та квітників - від 91 до 320 грн;
- за самовільну заготівлю сіна або випасання худоби - від 251 до 50122 грн;
- за незаконний збір або знищення дикорослих трав'янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, другорядних лісових матеріалів - від 30 до 7595 грн;
- за незаконне добування чи знищення об'єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження максимальний розмір такси досягає 55230 грн;
- за пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об'єктів розмір шкоди обраховується виходячи із розміру такс - від 22 грн до 3204762 (за збирання торфу);
- за шкоду, заподіяну проїздом транспорту, прольотом та посадкою літальних апаратів - до 28775 грн;
- за самовільне зайняття земельних ділянок, невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, забруднення та засмічення їх територій - від 44 грн за покинуту пляшку;
- за знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків - до 16547 грн;
- за нищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, доріг та інших об'єктів - до 6531 грн.
Розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду, обчислюється з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та коефіцієнта, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду, починаючи з 1 січня 2022 р. за встановленою формулою:
Hi = (HI XI/100) x 10, де Ні — розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю;
Hп — такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно заповідному фонду за одну одиницю;
І — індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків;
10 — коефіцієнт, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Тож у постанові йдеться не про штрафи, а про визначення розміру заподіяної шкоди.
У Міндовкіллі пояснюють, що прийнята постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків.
Тобто тих територій, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. Такі об’єкти займають лише 6% території країни. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території природно-заповідного фонду. У цих випадках діють інші окремі нормативно-правові акти.
Міністерство запевняє, що документом не встановлюється жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводиться нових режимів охорони територій та не визначається, які зони можна відвідувати, а які ні.
Тож у межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди. Але тільки для власних потреб. У випадку, якщо особа займається промислом, то законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням.
Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання. Вони визначені проектами організації територій відповідних установ природно-заповідного фонду. Такі зони створюються спеціально для збереження червонокнижних тварин і рослин. Як і до цього, перебування сторонніх людей тут заборонено.
«Встановлюємо новий підхід для обчислення шкоди, яку можуть нанести природно-заповідному фонду України. За формулою розрахунку, розмір шкоди збільшується у 10 разів та щорічно буде індексуватися. Такі заходи допоможуть охороняти ці території та зберегти їх біорізноманіття», - роз’яснив в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Ухвалення нормативного документа пояснюють необхідністю оновити постанову Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. N 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», у частині введення індексації нарахувань збитків.
Чинний механізм нарахування розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, не відповідає об'єму реально завданих державі збитків та не дає змогу для ліквідації наслідків від завданої шкоди суб'єктами господарювання (при обрахуванні розміру збитків за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, за ідентичне порушення сума збитків майже втричі більша).
Також необхідно передбачити розрахунки для стягнення компенсації за перевищення лімітів використання природних ресурсів, належного виконання повноважень Держекоінспекцією, її територіальними та міжрегіональними територіальними органами в частині здійснення нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Дія постанови не поширюється на види грибів, рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
И еще один скромный вопрос - как насчет миллиново кубометров необработанного леса, который вывозят из страны по схеме как экспорт дров в виде кругляка длиной в два метра. Фактически, каждый год из страны вывозят тысячи тонн промышленной древесины под видом топливной.
Хотя - вопросов нет. Нам открытым текстом говорят -валите в Польшу на клубнику, нечего тут на грибах-ягодах родной земли карманы набивать.
Как там - памятай, чужынэць, тут господар - украинэць! Так кажется? оно и видно.
За всю историю ни разу не было выплат компенсации народу за проданный лес, газ, уголь, рыбу и т.д. которые принадлежат народу! Зато наоборот, народ платит за лес, газ, уголь, рыбу и т.д.
По моему если действие причиняет вред природе - его нужно запрещать всем без исключения!
А у нас политика лицензии, заплати и причиняй вред сколько хочешь....
Скоро будет лицензия на воровство и убийство, заплати и пожалуйста грабь и убивай!
Чиновники всегда наживались при любой возможности, так как выше их никого нет!
Выдадут себе лицензию и будут продавать!