Російська артилерія б’є по Краматорську — це наказ, а не прорив: ситуація навколо міста
Чому російська артилерія б’є по місту саме зараз, яку тактику застосовує армія РФ і що кажуть військові та аналітики про можливий наступ на «Кріпосний пояс» Донеччини
З кінця лютого 2026 року російські війська систематично обстрілюють Краматорськ артилерією. З 26 лютого по 7 березня зафіксували щонайменше 17 артилерійських ударів.
Внаслідок обстрілів пошкоджені шість приватних домогосподарств і понад десяток житлових будинків, зокрема дві багатоповерхівки, магазин, два кафе, СТО, дитячий будинок, дитячий садок та об’єкт критичної інфраструктури. Також пошкоджені одинадцять автомобілів. Загалом унаслідок атак загинули троє людей, ще четверо поранені.
Росіяни могли застосовувати артилерію по Краматорську ще півроку тому
Речник 11 армійського корпусу Дмитро Запорожець в інтерв’ю для Kramatorsk Post пояснив, що обстріли Краматорська зі ствольної артилерії калібру 152 мм пов’язані не з раптовим наближенням лінії фронту, а передусім із політичним рішенням та виконанням відповідного наказу.
Технічна можливість завдавати таких ударів у російських військ існувала ще півроку тому. Втім, активно застосовувати артилерію по місту почали лише зараз.
Обстріли Краматорська зі ствольної артилерії — це, в першу чергу, психологічний вплив на цивільне населення
За словами Запорожця, саме тому російські війська переважно обстрілюють околиці міста — такі удари мають на меті спровокувати відтік цивільного населення. Водночас масованих обстрілів житлових багатоповерхівок наразі не фіксують.
Російські війська можуть завдавати ударів з двох основних напрямків: Краматорський — на відстані до 30 км та район Серебрянського лісництва (Слов’янський напрямок) — приблизно до 40 км. Ускладнює ураження цих позицій глибоке вкопування артилерійських систем і природне маскування в лісництві, через що техніку важко виявити навіть засобами розвідки.
Росіяни хочуть перерізати трасу Слов’янськ — Ізюм
Дмитро Запорожець описав поетапну тактику, яку застосовують російські війська під час наступальних дій:
-
Перший ешелон — масований штурм піхотою.
-
Другий ешелон — оператори БПЛА, які заходять у вцілілі багатоповерхівки для коригування та ударів по логістиці.
-
Третій ешелон — підтягування ствольної артилерії та важкої техніки.
За словами речника, Росія не полишає спроб реалізувати задум прориву у напрямку Барвінкового, щоб перерізати стратегічну трасу Слов’янськ — Ізюм. Ймовірна мета таких дій — оточення Краматорської агломерації та створення великого кільця, так званого «котла». Втім, наразі ці спроби наштовхуються на щільну оборону українських сил, зокрема підрозділів безпілотних систем, які стримують просування противника.
Стратегічна траса Слов’янськ — Ізюм. Фото - скриншот DeepStateНа Краматорському напрямку зараз перебуває цілий танковий підрозділ російських військ із новими машинами, який очікує на суху погоду для активніших дій.
Крім того, тривала відсутність на полі бою багів, мотоциклів і квадроциклів, за словами речника, може свідчити не про їх нестачу, а про накопичення техніки та резервів. За оцінками військових, їх можуть готувати для масованого ривка навесні.
Водночас, росіяни посилили повітряну розвідку за допомогою дронів типів «Zala» та «Орлан». Вони залітають глибоко в тил не лише за Краматорськ, а й у напрямку Лозової, а зі збільшенням тривалості світлового дня інтенсивність таких польотів зростає. Військові вважають, що це сигнал про активнішу розвідку та підготовку нових цілей.
За даними ISW, російські війська, ймовірно, розпочали артилерійську та безпілотну підготовку поля бою до очікуваного весняно-літнього наступу 2026 року проти українського «Кріпосного поясу» на Донеччині.
«Кріпосний пояс» — комплекс укріплених міст, що складають основу української оборони на Донеччині з 2014 року.
За даними ISW, артилерійські удари по Біленькій від 26–27 лютого 2026 року знаменують початок підготовки Росії до наступальної кампанії. Після завершення цієї підготовки російська армія планує розпочати наземну фазу операції, зазначають аналітики.
За умови підтримки України Росія не зможе захопити Донеччину — аналіз Інституту вивчення війни (ISW)
В коментарі РБК-Україна аналітики ISW Джессіка Собієскі та Дженні Олмстед зазначили, що українські оборонні сили зможуть утримувати Донеччину принаймні до 2027 року за умови, що міжнародні партнери продовжать надавати підтримку.
За словами дослідниць, у Москві регулярно просувають версію про швидкий прорив української оборони та захоплення всієї Донеччини або як цілеспрямований блеф, або через спотворене уявлення про реальний стан на полі бою. Паралельно з дипломатичними переговорами Росія все більше перебільшує власні «успіхи» на фронті.
У вересні 2025 року російські війська почали проникнення в Костянтинівку, використовуючи тактику обхідних операцій і поступового нарощування сил за українськими лініями оборони, щоб уникнути традиційних фронтальних штурмів, які раніше виявилися неефективними.
Динаміка просування російських військ у Костянтинівці: 30 вересня 2025 року та 10 березня 2026 року. Фото - скриншот DeepStateНезначні успіхи у східній частині Костянтинівки демонструють складність завдання: повне захоплення укріпленого міста потребує значних ресурсів. За таких умов, навряд чи російським військам вдасться захопити всю Донеччину і так званий «Кріпосний пояс» раніше 2027 або 2028 року, за умови, що міжнародні партнери України й надалі надаватимуть їй підтримку.
Пріоритети Росії на 2026 рік: захоплення «Кріпосного поясу»
За даними ISW, у 2026 році російські війська зосередять основні зусилля на захопленні «Кріпосного поясу» і можуть спробувати оточити його. Останнім часом російські сили почали просуватися в напрямку Лимана та Сіверська. Контроль над цими містами, за оцінками експертів, потрібен для подальшого наступу на Слов’янськ.
Також, як зазначили аналітики, Росія може рухатися і на південну частину «Кріпосного поясу», зокрема в районі Костянтинівки.
Російські війська, за даними експертів, ймовірно, продовжуватимуть наступ на кількох напрямках одночасно, щоб тримати стратегічну ініціативу та тиснути на українські сили по всій лінії фронту. Водночас їхнє просування, швидше за все, залишатиметься повільним через складнощі ведення одночасних наступальних операцій у кількох місцях.
Скільки часу Росії знадобиться для наступу на Донеччині
За оцінками аналітиків ISW, російські війська можуть захопити залишок 22% території Донецької області, який зараз контролює Україна, приблизно до серпня 2027 року. Росіяни досі не стикалися з великими та добре укріпленими містами на кшталт Слов’янська та Краматорська. З 2022 року росіяни не показали здатності швидко оточувати або захоплювати такі міста.
Військова кампанія Росії на Донеччині, за словами аналітиків, особливо проти «Кріпосного поясу», буде складною та дорогою. Втрати під час операції за Покровськ свідчать про обмежені ресурси російської армії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.








