Не українське свято: 23 лютого – день армії окупанта
Рейтинг користувача: 2 / 5
23 лютого в Росії чоловікам традиційно дарують шкарпетки та дешеву парфумерію, а ще – це свято російської армії, що сім років веде війну проти України і ледь не кожного дня вбиває українців.
У Радянській імперії 23 лютого було одним з головних свят та мало статус "скрєпи”". Незалежна Україна з великими складнощами, але відмовилась від такого спадку "руського миру". Для цього Росія мала напасти на нас і показати наочно – що це за "защітнікі отєчєства". Що це за свято та чому воно не є українським – читайте далі.
Історія виникнення
Вперше почала відзначати 23 лютого як "День Червоної Армії" у 1922 році. Відправною точкою стали події 23.02.1918 року, коли швидкома зібрані загони більшовиків вступили в бій з німецькою армією, що наступала на столицю – Петроград. Бої ці завершились повним фіаско – "червоноармійці" були розгромлені та почали масово тікати, дезертирство набуло катастрофічних масштабів та спровокувало істерику у очільника більшовиків Леніна. Він у статті з промовистою назвою "Важкий, але необхідний урок" констатував страшний розгром.
Болісно-ганебні повідомлення про відмову полків тримати позиції, про відмову захищати навіть Нарвську лінію, про невиконання наказу знищити все і вся при відступі; не говоримо вже про втечу, хаос, безрукість, безпорадність, нехлюйство (...) У Радянській республіці немає армії,
– Ленін про дебют "Червоної Армії" 23 лютого 1918 року.
Ганебні поразки у боях з німцями змусили більшовиків капітулювати та погодитись на перемир’я на умовах німців у Бресті. Ганьба згодом перетворилась на стратегічну перемогу, адже більшовики зберегли владу та виграли час і згодом повернули втрачене після поразки Німеччини на Західному фронті.
Ці нюанси в СРСР замовчували, а згодом взагалі переписали історію під себе – незабаром бої 23 лютого 1918 року вже подавались як перші перемоги під Псковом і Нарвою взагалі-то непереможно "Червоної Армії". І лише в кінці 1980-х почали з’являтись дослідження, в яких історики та публіцисти наважились розповісти правду. Для багатьох це було шоком.
День радянських чоловіків
Для мілітарної держави, де існував культ армії та взагалі культ війни, 23 лютого стало надзвичайно важливим днем і навіть "скрєпою". Так було 50 років, але у 1980-і день вже радянської армії еволюціонував у день радянських чоловіків і став чоловічим аналогом 8 березня – міжнародного жіночого дня.
Тоді ж став масовим ритуал подарунків для чоловіків. Оскільки люди жили небагато й вибір подарунків в умовах соціалістичної економіки був обмежений, з’явився традиційний набір на 23 лютого – шкарпетки, одеколон або крем для гоління.
Лихі 90-і
Після розвалу СРСР це "свято" як спадок перейшло до нових незалежних держав, що у своїй більшості так і залишились реліктами радянських часів. Громадяни цих держав вперто не хотіли відмовлятись від спадщини держави, якої вже нема. Злиденні 90-і стали в їх уяві не наслідком логічного фіналу радянської імперії, а невдалим експериментом нових еліт, який зруйнував "щасливе радянське життя" з ковбасою по 2-20 та пломбіром по 30 копійок. Одним з втілень цієї ностальгії довгий час залишалось 23 лютого. Так було в Росії, так було й в Україні.
Знову "скрєпа"
У "ситі 2000-і" до Росії потекли нафтодолари та держава зі столицею у Москві згадала про свої імперські амбіції. РФ почала активно вкидати шалені гроші в армію та пропаганду. Знову активізувались “скрєпи” і культ війни як органічні складові концепції "руського миру". Одним з його проявів поряд з так званим "Побєдобєсієм" стало 23 лютого – тепер під назвою "День захисників Вітчизни", російською – "Отєчєства".
Україна доволі довго йшла в російському фарватері – на українських телеканалах постійно транслювали російські військові концерти до 23 лютого, а "95 Квартал" знімав власні, пісня "Офіцери, офіцери" переможно лунала всюди – від Ужгорода до Луганська. Російська пропаганда не заперечувала, щоб в Україні й надалі вважали це “свято” днем чоловіків та всебічно цьому спряла.
23 лютого тривалий час було державним святом в Україні й називалось "Днем захисника Вітчизни". У 1991 році від нього спробували відмовитись, адже воно не мало стосунку до нової держави – днем народження сучасного українського війська є 6 грудня, втім, з "23 лютого" не боролись, а в 1999 році президент Кучма взагалі надав йому статус державного.
Лише у 2014 році – вже після нападу Росії на Україну, втрати Криму та частини Донбасу президент Порошенко скасував указ Кучми та проголосив, що День захисника України має святкуватись не на умовах окупантів і не за їх версією історії. Так Україна отримала свято своїх власних захисників – 14 жовтня, на Покрову.
Нині в умовах російської військової агресії, що триває, нема жодних підстав святкувати день окупаційної армії. А шкарпетки українські чоловіки можуть придбати собі й самі.
Джерело: 24 канал
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
Кто -то принимал присягу СССР,у него прошли лучшие годы при СССР и отмечает он не праздник оккупанта РФ-А день СОВЕТСКОЙ армии..А она Украину не оккупировала..Круты это немного другое..
так у чому дело купуйте соби шкарпетки на 14 число.
Всех настоящих мужиков с праздником!!!
А всех завистников с наступающим праздником через две недели))
А всех тех которые имели неосторожностбь родиться в СССР и служить в Советской армии -
расстреляем депортируем лишим гражданстваназовем неправильными и нехорошими и сэкономим на них средства Пенсионного фонда!