Назви міняються, а офіційна брехня залишається.

Послухав та прочитав сьогодні офіційні повідомлення щодо прориву в бік Дружківки, де основний месседж "це не прорив, а просочування противника через наші бойові порядки в тил", посміхнувся з чергової комунікаційної недолугості, бо комусь за це "просочування " влуплять сурову догану, і думаю - а хочете напишу правду? Можна терпіти недосказаність, обмеження в інформації, але не відверту брехню, яка нас ні до чого доброго окрім поразки не доведе.

Отже, на картах від Золотого Колодязя на північ у бік Дружківки за день виріс десятикилометровий "писюн" та почав двоїтися, як вушки зайчика. Проходив він вздовж посадок на висотах через поля. Основна проблема ЗСУ - це взаємодія підрозділів та совкове управління. Так, попри створення корпусів ворог зміг прорватися між двома корпусами та зайти глибоко в тил.

Спочатку це були професійні ДРГ, що йшли на гострі атаки, за ними підтягувалися колишні співвітчизники з окупованих територій, які добре знали українську і нічим не відрізнялися від українських воїнів. А за ними йшла звичайна піхота, завдання якої було - накопичуватися у посадках та розширювати фланги.

Декілька груп змогли перейти трасу Добропілля-Краматорськ, взяти її під вогневий контроль, а потім поблизу населеного пункту П вирізати ножами двох фахівців РЕР, попередньо зв'язавши їх.

Далі диверсанти переодяглися у цивільний одяг, закріплюючись у покинутих будівлях та чекаючи на підкріплення. Відкатана практика з Покровська. Одна з таких груп виявила себе та вступила у бій в декількох кілометрах від Дружківки. Частково знищена.

Розуміючи патовість ситуації, деякі окупанти почали здаватися в полон. ЗСУ контратакували, але російські війська змогли закріпитися. Поки ворог не встиг підтягнути резерви та хлинути в діру, її вирішили затулити "Азовом". Пригадуєте Авдіївку, Нью-Йорк? Дежавю з панічними атаками накривають по черзі. Сумні приклади, перемішані з кров'ю та героїзмом пацанів.

Тому давайте все називати своїми іменами. Наразі станом на вечір боротьба триває, закрєпи росіян штурмують та рубають їм логістику. Але кількісно вони переважають. Для них це шанс і просто так вони його не проґавлять.

Зрозумійте правильно, стався зухвалий ПРОРИВ, бо на одну-дві ДРГ не будуть перекидувати цілу елітну бригаду. Від його успіху залежить доля Покровська, Мирнограда, а тепер і Добропілля.

А ось недооцінка противника в перемішку з брехливими доповідями наверх дають ось таку картину.