Хитро законсервоване ошуканство: чому, щоб обрати "Сардину" у магазині, треба знати латину та повторити біологію

Латвійці в Балтійському морі ловлять рибу, якої в холодному морі бути не може і закручують її в банки спеціально для України. На їхніх етикетках тим часом є велика назва цінної риби "Сардина"  і дрібнесенький напис "clupea harengus", що з мертвої латини перекладається як банальний оселедець.

Про те, що насправді кладуть у бляшанки і чому рибне розслідування ТСН.Тижня - може стати причиною міжнародного скандалу - 19 грудня йшлося у рубриці "Штрих-код навиворіт".

ДРІБНИМ ШРИФТОМ

Насамперед, коли покупець шукаєте  рибу, звертає увагу на назву і ціну. Коли вона в банці  і написано  великими літерами "Сардина" - у споживача є повне право цьому вірити.   І лише потім, якщо ви дуже прискіпливий споживач – ви прочитаєте те, що написано дрібним шрифтом - "clupea harengus".

Але саме у тих дрібних літерах заховане ошуканство.

Виявляється, що "clupea harengus" - латинська назва звичайного  оселедця, який на  звороті банки дивним чином тішить око написом "Сардина". І здебільшого ці банки - made in Latvia. 

"САРДИНА" З ОСЕЛЕДЦЯ

То в чому різниця між оселедцем і сардиною? Нагадаємо, що всю рибу біологи ділять на родини, за спільними ознаками формою тіла, будовою, забарвленням луски.

Так, "clupea harengus", або ж звичайний оселедець належить до родини оселедцевих. До неї ж входить понад 50 родів риб. І один з них - це сардини, які бувають 3 видів - сардина, сардинела, сардинопс. Саме ці слова мають зазначати у складі виробники. Це вимога ДСТУ і європейського стандарту, бо оселедець із сардиною, хоч і далекі родичі і схожі зовні, але все-таки різні рибини.  

"Оселедець і сардина - це зовсім різні риби. Сардина - більш елітна риба, вона частіше використовується в консервах. Оселедець - менше йде", - зазначає директор Інституту рибного господарства НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Ігор Грициняк.

Виробник із Латвії підтвердив те саме, але уточнює, що вони використовують "балтійську сардину".

"Це різні види риби. Ми використовуємо балтійську сардину. Вона невеликого розміру, але вона дуже смачна, бо свіжого вилову", - говорить власник латвійської компанії із виробництва консервованої риби Інгус Вацкаганц.

Зазначимо, що, приміром, про балтійські шпроти чули всі - це відомий бренд, а от про "балтійську сардину" - ні. І це не дивно, бо в Балтійському морі сардина взагалі не водиться.

Сардина - це риба з теплих вод Атлантики, плаває вздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели і Середземномор’я. Одна з версій: її назва походить від італійського острова Сардинія.

А оселедець – це мешканець північних вод Атлантичного океану – від Норвегії до Гренландії. Ну і ще водиться він у Північному і Балтійському морях.

ЯК РОБЛЯТЬ "САРДИНУ" 

Один з українських консервних завод налагодив поставки сардини аж із Західного узбережжя Африки, бо там її найбільше.

"Сардину ми завозимо напряму від промислових компаній, які працюють у Мавританії та Марокко. Це центрально-східна Атлантика", - розповів заступник директора з виробництва консервів Руслан Широкорад.

Виробничий процес починається із розморожування у велетенській ванній. Далі рибу чистять, миють, а спеціальна машина нарізає її на однакові шматки, що розфасовуються - в одну банку уміщається десь 3-4.

Потім банки зважують і докладають маленькі шматочки. Далі їх підсолюють, заливають олією, закручують і відправляють у автоклав, де при 120 градусах консерва готується.

Вже тоді, коли риба пройшла термічну обробку, визначити на око, яку саме рибу закручує виробник, у банки стає надзавданням. Але дороге обладнання лабораторій – з ним легко впорається. 

ДНК ПІДРОБКИ

ДНК оселедця і сардини мають дуже чіткі відмінності. І в лабораторії , куди журналістами були відправлені 10 банок "Сардин" родом із Латвії, це одразу виявили. 

"У баночках, де написано "Сардини в олії" та "Сардина в маслі" - знаходиться оселедець", - зазначила завідувачка  відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства, кандидатка сільськогосподарських наук Алла Маріуца.

"Я не рибалкак, по-перше, і не біолог. Але "балтійська сардина" -  це власна назва. А сардинелла - це сорт риби. Ми просто пишемо "балтійська сардина", - пояснив телефоном представник виробника. 

Тобто, виробник вирішив приготувати оселедець, а страву після приготування назвати "балтійською сардиною". І таких хитрунів десятки. І ціна різних сортів риби не єдина проблема проінспектованих банок.

"Є оселедці протерміновані, є ті, що кілька разів продавались і не продалися. Влітку продаж оселедця падає врази. І куди його діти? Його бланшують і закладають у консерви", - пояснює експерт.

Тим часом у супермаркетах Риги на тамтешніх банках склад ідеальний – зазначений точний різновид сардини, як і має бути – без жодних шифрів, бо за підробку Латвія не штрафує, а просто позбавляє недобросовісних виробників ліцензії.

Тобто, подібний непотріб в самій Латвії просто не може з'явитися на полицях, але є країна, в магазини якої цей фальсифікат легко можна реалізувати, бо ніякої відповідальності не буде. 

Слід зазначити, що в Україні поняття підробка просто не існує, бо немає закону про фальсифікат. Вже 2 роки він ніяк не дійде парламенту. І виходить, що зробивши сардини із оселедця, виробник чи імпортер може отримати покарання винятково за неправильне маркування. А це максимум – штраф: від 17 до 120 тисяч гривень. До того ж, за те, що стоїть на їхніх полицях, супермаркети не завжди сумлінно перевіряють. 

Побачите, щось подібне, кажуть у Держпродспоживслужбі, або хитрощі з іноземними мовами - одразу пишіть скаргу. На сайті відомства для цього є спеціальний розділ.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі