Десятиліття без вироку: чи понесе Неля Штепа відповідальність за підтримку бойовиків у Слов`янську
Рейтинг користувача: 3 / 5
Десять років минуло з моменту відкриття кримінального провадження проти колишньої очільниці Слов’янська Нелі Штепи. Проте справа, яка мала б стати прецедентною в історії судочинства незалежної України, перетворилася на символ безкарності та затягування правосуддя.
Журналісти «Вчасно» з’ясували, на якому етапі сьогодні перебуває розгляд резонансного процесу щодо колишньої голови Слов’янська Нелі Штепи.
Неля Штепа увійшла у велику політику у 2010 році, коли з високим результатом — понад 60% — виграла вибори міського голови Слов’янська. Вона балотувалася від провладної Партії регіонів — політичної сили, яка тоді мала найбільший вплив на Донбасі.
Втім, її каденція запам’яталася не досягненнями, а публічними скандалами. Штепа дозволяла собі грубі висловлювання, обзивала ЗМІ нецензурними словами, а одного разу взагалі назвала журналістів «працівниками древньої професії». Такі заяви не залишилися непоміченими — Національна спілка журналістів України включила її до списку «ворогів преси».
Весна 2014: гучні заяви та стрімке падіння
У квітні 2014 року, коли проросійські бойовики захопили Слов’янськ, Штепа публічно підтримала їхні дії, назвала захоплення «народним повстанням» і похвалила путіна. Вона з’являлася на проросійських телеканалах, озвучувала тези про «референдум» і «Новоросію».
Згодом Штепа зникла з публічного простору, а після звільнення міста ЗСУ в липні пояснила, що всі її заяви були зроблені начебто під примусом бойовиків, які тримали її в полоні.
Та це не вберегло її від правових наслідків. 11 липня 2014 року СБУ затримала Нелю Штепу. Її звинуватили у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної організації. Прокуратура вимагала для неї найвищого покарання — довічне ув’язнення.
180 ухвал і нуль вироків
У СІЗО Штепа провела три роки. Ще рік — під домашнім арештом з електронним браслетом. Через надмірно тривале тримання під вартою без вироку Штепа подала скаргу до Європейського суду з прав людини. У 2019 році ЄСПЛ став на її бік: визнав порушення прав та постановив Україні сплатити експосадовиці 3 600 євро компенсації.
У 2021 році суд знову пом’якшив запобіжний захід — відтоді Штепа перебувала під нічним домашнім арештом. А з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році судову підсудність змінили: справу передали з Харкова до Київського райсуду Полтави. Здавалося б, це дасть процесу новий старт, проте — ні.
Розгляд справи постійно переносився, оскільки Штепа зникла. У листопаді 2023 року суд постановив доставити підозрювану примусово. Втім, усі дев’ять адрес, за якими її шукали, виявилися хибними. Адвокати повідомили: їхня підзахисна серйозно хвора.
На 4 квітня 2024 року було призначено підготовче засідання. Та про його результати досі нічого не відомо — у Єдиному реєстрі судових рішень жодних нових ухвал. Відтоді — повна тиша.
За десять років судова справа Нелі Штепи встигла обійти дев’ять судів різної підсудності та інстанцій — від районних до Верховного. У Єдиному державному реєстрі вже зафіксовано 180 судових ухвал, проте жодна з них не стала вироком. Процес постійно запускався наново: судді заявляли самовідводи, адвокати — відводи суддям, сторони ініціювали передачу справи з одного суду до іншого. І все це — на тлі регулярної відсутності обвинуваченої, яка або хворіла, або зникала з поля зору. Затягування справи стало нормою — і частиною тактики захисту.
Друга спроба
Попри серйозні обвинувачення, Неля Штепа почувалася досить упевнено. Ба більше — після звільнення з-під арешту вона вирішила повернутися у політику.
На місцевих виборах 2020 року Штепа балотувалася одразу на дві посади: міського голови Слов’янська та депутатки міськради від політичної сили — «Партії миру і розвитку». На мерських перегонах вона здобула близько 16% голосів — третє місце. Проте до ради її партія все ж потрапила, набравши майже 12% голосів.
За 2020 рік Штепа подавала щорічну декларацію як депутатка. З документів видно: вона офіційно отримувала заробітну плату в будівельній фірмі ПП «Донбасс-Ремстрой», яка ще з 1990-х зареєстрована у Краматорську.
Але далі — знову зникнення. У 2021 році Штепа подала останню декларацію «перед звільненням». Експосадовицю давно не бачили у Слов’янську, а соціальній мережі вона перестала вести ще у 2022 році.
Чи вийде Штепа сухою з води?
Чергове судове засідання у справі Нелі Штепи призначене на 9 травня 2025 року.
ЇЇ звинувачують у вчиненні двох особливо тяжких злочинів — посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 ККУ) та створенні терористичної організації (ч. 1 ст. 258−3 ККУ). Обидві статті передбачають покарання від восьми років до довічного позбавлення волі.
Хоча згідно з законом, особа може бути звільнена від відповідальності, якщо з моменту вчинення особливо тяжкого злочину минуло 15 років, — ця норма не діє щодо злочинів проти основ національної безпеки. Тобто юридично уникнути відповідальності Штепа не може, але фактично — цілком.
Сьогодні складається враження, що затягування справи — це свідома тактика сторони захисту, яка через нескінченні відводи, зміни підсудності та використання законних процедур унеможливлює реальний розгляд справи.
Історія Нелі Штепи — це не лише справа про сепаратизм чи державну зраду. Це — тест на здатність української системи правосуддя доводити справи до логічного завершення. На жаль, наразі цей тест провалено. І поки українські суди роками з’ясовують, де має розглядатися справа, у суспільства залишається лише одне питання: а чи буде справедливість узагалі?
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі