На інформаційні запити «Новин Краматорського району» відповіли одразу три установи — Краматорська міська військова адміністрація, Національна поліція та Головне управління ДСНС у Донецькій області. Їхні позиції виявилися різними, хоча й доповнюють одна одну.
МВА: комунальні служби не мають доступу до житла
У відповіді Краматорської міської військової адміністрації йдеться про загальну організацію робіт після обстрілів. На місце події прибувають наряди поліції, які беруть територію під охорону та надають допомогу постраждалим, а також підрозділи ДСНС, що займаються гасінням пожеж і ліквідацією наслідків.
Працівники комунальних служб підключаються лише після дозволу правоохоронних органів і виконують роботи з прибирання та вивезення сміття на подвір’ях та дорогах. У самі квартири й будинки, що постраждали від обстрілів, вони не заходять.
Таким чином, питання збереження чи фіксації особистих речей мешканців у компетенцію комунальних служб не входить.
Поліція: фіксують і повертають, але з нюансами
Найбільш розгорнуту відповідь надало Головне управління Нацполіції в Донецькій області. Правоохоронці пояснили, що у разі пошкодження чи руйнування житла громадянам необхідно телефонувати на лінію «102». Повідомлення реєструється, а дії кваліфікуються за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).
Щодо цінних речей діє чітка практика:
- якщо під час огляду майна речі опинилися на вулиці (наприклад, їх викинуло вибуховою хвилею), поліція вилучає їх та повертає власнику;
- речі, які залишилися всередині помешкання, не вилучаються;
- після завершення слідчих дій поліція зобов’язана організувати охорону майна громадян.
Водночас у відповіді підкреслюється, що остаточна підслідність за воєнними злочинами належить Службі безпеки України, але з огляду на завантаження СБУ частину дій виконують і слідчі поліції.
ДСНС: відповідальні за людей, а не за речі
Головне управління ДСНС у Донецькій області наголосило, що головним завданням рятувальників є пошук і порятунок людей, а також ліквідація небезпечних наслідків обстрілів.
Окремих нормативних актів, які б регламентували облік чи збереження особистих цінностей громадян, у ДСНС немає. Під час аварійно-рятувальних робіт рятувальники не займаються майном постраждалих, а зосереджуються на захисті життя.
Хто реально опікується збереженням речей?
З аналізу відповідей очевидно: ключову роль у долі цінних речей після обстрілів відіграє поліція. Саме вона фіксує факт руйнувань, проводить огляд місця події, вилучає знайдені на вулиці речі й забезпечує їх повернення власникам.
МВА координує загальну роботу, але комунальні служби мають обмежені повноваження. ДСНС, у свою чергу, працює виключно в межах рятувальних завдань і не відповідає за збереження матеріальних цінностей.
Висновок
Питання захисту особистого майна громадян у зоні бойових дій і надалі залишається складним. Відсутність єдиних чітких правил або спеціальних процедур створює прогалини, які часто змушують людей самостійно дбати про свої речі після обстрілів.
Разом із тим, офіційні відповіді демонструють, що правоохоронні органи визнають обов’язок забезпечувати охорону та повернення вилучених цінностей, і саме до поліції громадяни мають звертатися в першу чергу.