"Жінка Донеччини". Номінація "Підприємниця року" - Олена Кучерук

Олена Кучерук або "Шалена Олена", так її знають у Краматорську і Донецькій області, бо 13 років поспіль вона керувала організацією "Шалене Свято".

За цей період Олена провела неймовірну кількість заходів. Це як приватні свята, так і всеукраїнські заходи. На рахунку дівчини та її команди такі яскраві події, як "Паради наречених", "Весільні виставки", Всеукраїнські конкурси талантів для дітей і молоді "Шалений Фест", конкурси моделей "Show Models" тощо. У неї була велика команда аніматорів, понад 200 костюмів і тони реквізиту. Вони любили свою роботу, бо вона заряджала їх.

Постійні клієнти зростали разом з командою Олени. Спочатку дитячі свята, міські заходи, потім випускні, студентські свята, весілля, корпоративи. А народження нових дітей, то взагалі було диво. Олена майже не мала вихідних і часом дуже втомлювалася. Але, яка то була приємна втома. Якщо до неї зверталися за допомогою, вона завжди була «за». Бо благодійність для дітей навіть не обговорювалася.

Весь цей час вона створювала свою команду. І це був нелегкий шлях. Родина завжди підтримувала її, а чоловік був і є опорою. Як каже сама Олена, то їй завжди щастить на світлих людей. І коли в думках вже крутився новий проєкт поряд з'являлися підковані, талановиті, амбіційні, молоді та енергійні: студенти ВНЗ, аніматори, хореографи, ведучі, співаки, дизайнери, артисти, музиканти, візажисти, перукарі, адміністратори, журналісти, фотографи, відеооператори, кондитери....

Підприємці міста погоджувалися бути спонсорами великих заходів.

Під час першого covid-карантину Олена почала вести канал про здорове харчування і викладала тренування. Навіть запустила марафон із переможницями. Спорт завжди був з нею поряд з самого дитинства.

Потім ще карантини. Covid підкосив роботу, але потроху Олена знову розкрутилася.

Повномасштабне вторгнення перевернуло життя усіх. І Олена не виняток. 7 березня вона із дітьми та собакою поїхала в невідомість. Чоловік настояв на цьому, бо життя і здоров'я дітей — це найголовніше. Два місяці у Закарпатті, чотири місяці у Болгарії, тисячі кілометрів, і Олена перетворилася у водія з великим досвідом.

Гріх жалітися, діти були й на морі, й в горах. Але, коли ти закордоном, то новини з України переживаєш більш емоційно. Велика частина родини Олени не виїжджала. Тому їй було дуже сумно на чужині та тягнуло додому.

Олена вирішила переїхати до Києва, бо додому ще небезпечно їхати із дітьми. Наразі організація свят не працює у Краматорську. Бо всі підлеглі роз'їхалися Україною. Олена перевезла маленьку частину "Свята" у Київ. І почала створювати композиції із кульок, різноманітні подарункові бокси. В Києві можна замовити вітання ростових ляльок, а по всій Україні Олена відправляє бокси поштою.

В серці — рідний Краматорськ, і Олена мріє повернутися, бо нереалізованих проєктів ще багато. А головне, що рідні там. Тому, як тільки ворога відкинуть на безпечну відстань, вона планує повернутися.

Ця війна змінила нас усіх. Наприклад в Олени з її приходом, з'явилися нові звички: донатити, допомагати, цінувати прості речі, дякувати та навчатися. Бо не знаєш, що буде завтра, і де ти можеш опинитися.

Кожного дня вона дякує нашим захисникам і вірить, що обов'язково повернеться у Краматорськ. Бо кому, як не їм — молодим підприємцям підіймати економіку і покращувати наші міста.