З Краматорська до Чернівців: як самотужки вивезти цілий стоматкабінет та почати бізнес з нуля
Рейтинг користувача: 3 / 5
У 150-тисячному Краматорську до початку повномасштабного вторгнення працювало 18 стоматологічних клінік та кабінетів. Але з приходом “руського міра” більшість лікарів міста опинилися перед дилемою: залишатись та працювати під обстрілами чи пробувати розвивати свою справу у більш спокійних регіонах. «Східний Варіант» розповідає історію однієї релокації.
На початку повномасштабної війни стоматології чи не першими відкрили свої двері для пацієнтів з невідкладними випадками, часто абсолютно безплатно. Лікарі стоматології Vlasov з Краматорська до останнього вірили, що війна скоро закінчиться, а вони продовжать працювати. Але врешті-решт були вимушені покинути місто та перевезти свій стоматологічний кабінет до Чернівців.
Журналістка «Східного Варіанту» розпитала стоматологів Олексія Власова та Олену Шестакову про вимушену евакуацію, переселенське життя та особливості роботи на новому місці.
У Краматорську клієнтів не бракувало
У 2014 році Краматорськ майже три місяці був окупований. Лікарі стоматології Олексій Власов та Олена Шестакова тоді до останнього знаходились в місті, аж до його звільнення.
Стоматологія доктора Власова в Краматорську розташована у районі Станкобуд, також відомому, як селище Біленьке. Завдяки близькості та зручному сполученню з авто- та залізничним вокзалом до початку повномасштабного вторгнення росії пацієнтів клініці не бракувало: приїздили люди з Маріуполя, Слов’янська, навколишніх селищ.
За словами Олени, постійному потоку клієнтів сприяло і те, що їхня стоматологія мала лікарів усіх напрямків: терапевтів для безпосереднього лікування зубів, хірурга, що займався видалення зубів та імплантацією, ортопеда, який ставив коронки та протезував, а також фахівців з дитячого прийому — ортодонта та дитячого лікаря, який ставив дітям пломби.
«У нас у кожній ніші був свій спеціаліст, який їздив лише на свої курси та займався тільки своєю справою», — пояснює стоматологиня.
Олексій згадує, що 24 лютого 2022 року його розбудили вибухи, після чого він зайшов подивитись новини в інтернет і спітнів.
Але ані Олена, ані Олексій, згадуючи 2014 рік, їхати з міста не поспішали. Олексій був упевнений, що все вирішиться дипломатичним шляхом.
«У новинах про це було написано неодноразово, що знайдемо якийсь консенсус, вирішимо без великої крові», — каже лікар.
Дива не сталося, і через три тижні, 14 березня, лікар Власов вивіз свою сім'ю у західну Україну.
Олена Шестакова ще залишалась в місті. Вона з сім’єю жили поруч із бомбосховищем, тим, яким користувалися ще за часів Другої Світової війни. Жінка разом з сусідами максимально пристосували його до життя: принесли необхідні речі, полагодили воду. Там і пересиджували обстріли та повітряні тривоги. Але з кожним днем ситуація погіршувалась: нестача елементарних продуктів, черги, постійні сирени, вибухи, пошкодження будинків.
«Олексій щоразу говорив: «Виїжджайте, виїжджайте, чому ви сидите?» Я спершу відповідала, що не знаю куди. Невідомість лякала найбільше і здавалося, що тут такого не буде, цього разу обійдеться. У черговий приліт Олексій зателефонував і скомандував: «Вивозь, збирай»», — розповідає лікарка.
«Хвіртка не зачинялася, бо сусіди постійно щось приносили»
Олені Шестаковій довелось взяти на себе евакуацію стоматологічного кабінету до Чернівців. Там Олексій пригледів приміщення під нову клініку. Жінка почала шукати вантажників. Згодом вдалося знайти фірму, що за великі гроші пообіцяла завантажити та доставити устаткування до найближчого відділення Нової Пошти.
«Коли ми приїхали на Нову Пошту, вона працювала. Кілометрова черга, я думаю, піду довідаюсь, у нас же багато вантажу. Я виходжу з черги й питаю: «Вибачте, може мені відразу на багажне відділення пройти?» — «А ми на відправлення взагалі не працюємо»», — ділиться стоматологиня.
Як каже Олена, в той момент вона пережила шок. Олексій телефоном порадив їй їхати до найближчої Нової Пошти, що працювало на відправлення. На той момент це було в Павлограді, Дніпропетровської області. Лікарці довелося терміново шукати нових вантажників, які й доставили обладнання наступного дня до поштового відділення на Дніпропетровщині.
«Той водій, який збирався нас везти далі, запропонував залишити обладнання «переночувати» у нього в гаражі. Незрозуміло, у яких гаражах мав стояти цілий стоматкабінет. А там усе дуже дороге. Вранці попереду їхала «газель», ззаду я з дітьми й з документами на все це устаткування», — коментує Олена Шестакова.
Після відправки стоматкабінету Олені, як водію-початківцю, довелося з двома дітьми та частиною крихкого устаткування проїхати ще понад 1000 кілометрів до місця призначення. На пасажирському сидінні, поряд з 2 дітьми, лікарка везла одне з найцінніших та найкорисніших речей для роботи терапевта-стоматолога — мікроскоп.
Жінка поділила собі весь шлях по 300 км, зупиняючись на ночівлю у знайомих та волонтерів.
«Напередодні війни склалося так, що я заправила повний бак. Коли почалися перебої з бензином: то є, то ні, то черги, в мене вже все було, і я на ньому і поїхала», — додає Олена Шестакова.
Оселились сім’ї лікарів з Краматорська в Балинцях. Це селище на кордоні Івано-Франківської та Чернівецької областей. Дорога до Чернівців, де тепер розташована стоматологічна клініка Vlasov, займає в Олексія та Олени 4 години в обидва боки. Ближче житла за адекватну ціну для себе та своїх сімей вони знайти не змогли. А в Балинцях переселенцям надали хату абсолютно безплатно.
«Спочатку Олексій шукав приміщення під стоматологію, а житло вже потім. Ціни просто космос. Ми подивилися кілька квартир, які нам пропонували, але 600 доларів за трикімнатну квартиру дозволити собі не могли. А в сусідніх передмістях та селах вже все було зайнято», — скаржиться Олена.
Але, на думку жінки, їм дуже пощастило з людьми, які їх прийняли на Івано-Франківщині. Сусіди обладнали краматорцям спальні місця, полагодили крани та розетки, діляться продуктами та побутовими речами, яких після переїзду часто бракує.
«Перші два дні хвіртка просто не зачинялася, бо постійно щось несли, допомагали. Завезли нас до ЦНАПу своїми машинами, допомогли оформитись. Казали: «Не витрачайте гроші, якщо це можна не купувати», — з вдячністю розповідає Олена Шестакова.
Стоматологиня зізнається, що в неї була можливість виїхати до Німеччини з дітьми: вже подавала туди документи, мерія міста Краматорська домовилась про поселення.
«В останній момент, коли я була в «газелі» та з речами, мені зателефонували й сказали: «Ваш виїзд завтра». На щастя чи на жаль, я відповіла, що вже виїхала. Перспектива працювати мене утримала в Україні».
«Зайшли, дізнались, спробували та потоваришували з нами»
Коли керівник клініки Олексій Власов виїжджав з Краматорська, він взагалі не задумувався про перенесення бізнесу. Вперше це спало йому на думку, як він побачив новини про надання банками підприємцям безвідсоткових кредитів.
«Я цим скористався. Питання вирішувалося більше місяця, але вирішилося позитивно. Вдячний працівникам Укргазбанку», — підтверджує Олексій.
Наступним кроком до успішної релокації став пошук відповідного приміщення. Ріелтори з Чернівців запропонували кілька варіантів і так знайшли ЖК «Водограй». Власники приміщення теж допомогли «евакуйованій» стоматології та погодились віддати його в користування фактично без передоплати, щоб лікарі скоріше могли почати працювати.
Питання з доставкою обладнання вирішувалось трохи довше, ніж обіцяли: понад два тижні.
Але саме евакуація устаткування та кредит на вигідних умовах зробили можливим повторне відкриття стоматології.
«На місці залишилось купити тільки компресор, бо його не вдалося забрати, столи, стільці, ще якісь меблі, урни, засоби холодної стерилізації. Решту вдалося вивезти», — говорить Олексій Власов.
Разом з Олексієм та Оленою в клініці працює лікарка-ортодонт, яка переселилась в Чернівці з Харкова, а також хірург — колега стоматологів з Краматорська, який готовий приїжджати за потреби клієнтів.
«Ми забезпечуємо весь терапевтичний прийом: лікування карієсу, видалення нервів під мікроскопом, роботу зі складними каналами, відбілювання зубів. Якщо буде попит серед клієнтів, Олексій готовий поставити ще одне крісло і взяти на роботу спеціаліста-переселенця», — розповідає Олена Шестакова.
Як відмічають і Олена, і Олексій, основна маса їхніх пацієнтів — переселенці. Звертаються найчастіше з невідкладними випадками, а потім приходять повторно на планове лікування, приводять членів сім’ї, дружин, дітей. Лікарі намагаються йти таким клієнтам на поступки, робити знижки.
Першими клієнтами стоматології виявились переселенці з Києва, які винаймали житло неподалік.
«Географія моїх пацієнтів значно розширилася: Київ, Миколаїв, Херсон, Буча, Харків, Чернігів. Клієнти заходять до нас, просто побачивши вивіску. Зайшли, дізнались, спробували та потоваришувати з нами», — посміхається Олексій.
Знаходять своїх стоматологів і «старі клієнти». За словами Олени, продовжують телефонувати пацієнти з Краматорська, вона їх спрямовує до колег, що ще працюють в місті.
«У нас більшість пацієнтів роз'їхалися Україною, але був випадок, що ми зустріли трьох своїх пацієнтів із Краматорська. Також наші клієнти з Маріуполя, які оселилися в Івано-Франківську, планують днями приїхати, хочуть для цього винайняти квартиру. Їдуть саме до нас», — пишається Олена.
«Всі лікарі нашої стоматологічної клініки постійно збільшували свій рівень кваліфікації. Сертифікати Олексія залишились у Краматорську. А мої були у конверті з собою. Ми хотіли розширюватися і я думала вже на новому місці розвішаю. Так і вийшло», — додає лікарка.
Щоб мати змогу більше допомагати й вимушеним переселенцям, і військовим ЗСУ, і іншим вразливим категоріям населення, стоматологія Vlasov має на меті залучати спонсорську допомогу іноземних донорів та благодійних фондів. Лікарі клініки готові не тільки якісно виконувати свою роботу, а й надати фото- та відеозвіт до і після та потрібні супутні документи.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі