У Краматорську презентували альбом "Спадщина" - фінальний етап спецпроєкту про місто, містян і нашу культурну спадщину
Рейтинг користувача: 5 / 5
Проєкт пов'язує історію Краматорська з його сьогоденням, містить фото відомих людей сучасності та демонструє зв'язок часів.
Вчора, 9 вересня, в кафе "Smachno Go" відбулася презентація альбому "Спадщина".
Проєкт складається з трьох частин.
Перша частина - фотосесія. У травні 2021 року 28 відомих мешканців міста сфотографувались на фоні старовинних будівель та у впізнаваних місцях Краматорська.
Учасники проєкту знялись в українських костюмах, вишиванках на площі Миру та біля арт-об’єктів: Козак Мамай, муралів, Відлуння Скіфії, Коло Життя, Народжені в Україні, Марія Примаченко та інших.
Деякі знімки зроблені серед експонатів Музею історії Краматорська, пов’язаних з українським побутом та поруч із історичними будівлями міста Краматорська: вілла Протце, Цегельний завод Едгара Адельмана.
Ініціатори проєкту - Клуб підприємців Краматорська - мали на меті показати мешканцям міста нашу історичну спадщину та привернути увагу до необхідності ії збереження.
Моделями виступили відомі підприємці міста, міський голова, народний депутат, представники та представниці міської влади і депутатського корпусу, творчі працівники.
Другу частину "Спадщини" презентували у музеї історії міста до Дня Конституції України.
Проект "Спадщина" пов'язує історію з сучасністю, яскравий візуальний ряд з цікавою пізнавальною інформацією.
Над проєктом "Спадщина" під керівництвом директорки Музею історії міста, Заслуженої працівниці культури України Наталії Волошиної декілька тижнів працювали співробітники музею.
Під час підготовки була зроблена реконструкція святкового жіночого і чоловічого вбрання: автентичні старовинні сорочки, керсетки, плахти, крайки, хустки з фонду музею доповнили репліками поясного одягу, а саме спідницями, обгортками, фартухами.
Чоловічий і жіночий стан підв’язали поясом або крайкою з орнаментом і кутасиками.
Авторські намиста та прикраси з натуральних каменів надала для проєкту майстриня Тетяна Войтюк з "KrasaPani".
Головні убори-віночки та намітки були представлені спеціально для проєкту "Спадщина" майстринею Веронікою Романьковою.
Проєкт мав успіх, тому організатори проекту вирішили видати альбом "Спадщина", куди увійшли найкращі фото та спогади учасників, матеріали з виставки в музеї міста та інші.
Альбом виданий у Краматорську, має тираж 200 екземплярів (50 у твердому переплеті).
У альбомі є фото п’яти старовинних будівель Краматорська.
Є фото ансамбля "Надія" із села Семенівка Краматорського району, якого вже нажаль немає, але за посиланням на Sound Сloud у альбому можна послухати їх пісні.
Всім учасникам та партнерам проєкту організатори вручили альбом та подякували за співпрацю.
Частину видання організатори передадуть в музеї та бібліотеки міста.
Источник: "Краматорск пост"
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
Коментарі
с окраины, почему с латиницы, потому что после распада киевской руси центральные земли с разной периодичность были захвачены немцами, поляками, сами поляки в прошлом славяне, но были окатоличены на все про все ушло не мало лет 700 с 13 века, и сегодня опять идет экспансия, с запада сюда на восток, опять наглососы= католики рвутся сюда уже в современной манере закабаления, а слобожанщина это старословянское слово от слова ослабонить, послабить, то есть на время освободить от каких-то налогов. на слобожанщине расселялись все те кто желал ехать на юг страны царской россии, здесь же расселялись все те кто бежал от польского гнёта, мои предки по материнской линии как раз и бежали сюда из под винницы на эти свободные земли и заселялись неся свой быт, мову, культуру и стали называться украинцами от того что селились на краю империи, но все они изначально были русскими, потому как русь и украина это одна земля, один народ, просто очень большая земля, русские цари еще с 16 века пытались расширить свою территорию к выходу к черному морю, чтобы обезопасить свои южные окраины от набегов турков, мои предки по отцовской линии охраняли рубежи от турков в армении там так же заселялись казачьи гарнизоны, семьи , войско, если бы я могла здесь выставить фото дома моих дедушки и бабушки, то вы наверно удивились сравнив, что они идентичны ,та же наружная веранда, правда заборы там были выложена из камня. чужих здесь нет, чужими руками здесь снова разделяют один народ, одну нацию, а многие этому потакают не понимая, что убив в себе русского навсегда потеряешь и землю и родину. станешь как поляки без роду, без племени.