Школу імені Степана Чубенка планують перенести на Закарпаття? Її долю розглянули у Верховній Раді

Питання реорганізації Краматорського закладу загальної середньої освіти №12 імені Степана Чубенка та звільнення його матері Сталіни Чубенко з посади вчительки розглянули на засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради (ТСК ВР) з питань захисту прав ВПО. Про це повідомила депутатка Краматорської міської ради Ангеліна Шостак.

За її словами, під час засідання її однопартієць, народний депутат Артур Герасимов, підняв питання закриття школи, креативного простору та звільнення матері загиблого Героя України.

Як уточнила у коментарі Kramatorsk Post Ангеліна Шостак, під час комісії представники Донецької обласної військової адміністрації у відповідь на запитання нардепа зазначили, що навчальний заклад планують перенести на Закарпаття. За словами депутатки, про такий намір керівництву ОВА раніше повідомив начальник Краматорської МВА Олександр Гончаренко, тоді як безпосереднім ініціатором процесу реорганізації школи виступав секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Також депутатка пояснила, що на розв'язання ситуації навколо навчального закладу міській адміністрації дали два тижні — саме стільки часу залишилося до наступного засідання, де очікують на звіт щодо «повернення імені Степана Чубенка в освітній простір міста».

За словами Ангеліни Шостак, це питання тепер перебуває на контролі председателя Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Що відомо про зупинення роботи ЗЗСО №12 ім. Степана Чубенка

Реорганізувати школу № 12 шляхом приєднання до іншої, № 35, міська адміністрація Краматорська вирішила цього літа. Це пояснили зменшенням кількості учнів та необхідністю економії бюджетних коштів під час воєнного стану.

Школа носить ім'я 16-річного краматорця Степана Чубенка, катованого і розстріляного проросійськими бойовиками у 2014 році за українську позицію. На базі закладу функціонував меморіальний та креативний простір, а очолювала його мати загиблого хлопця — Сталіна Чубенко. У результаті оптимізації посаду вчительки скоротили, а діяльність самого закладу призупинили на час воєнного стану.

Що відомо про Степана Чубенка та як вшановують його пам'ять

Степан Чубенко, за інформацією Донецької ОВА, народився 11 листопада 1997 року в Краматорську. Навчався у місцевій школі №12. Писав вірші, був переможцем обласних літературних конкурсів, грав у КВК. Займався греко-римською боротьбою, а також був воротарем молодіжної команди ФК «Авангард». Разом із друзями опікувався вихованцями дитячого будинку «Антошка».

Із початком російської агресії у 2014 році 16-річний Степан брав участь у проукраїнських мітингах у Краматорську, допомагав українським військовим, разом із друзями зняв з площі прапор так званої «ДНР» та облаштовував бомбосховища для цивільних під час окупації міста. На початку липня їздив до Києва, де перебував у сотні Майдану.

Наприкінці липня 2014 року Степан повертався потягом із Києва до Краматорська через Донецьк. Там, на залізничному вокзалі його затримали бойовики так званої «ДНР» за синьо-жовту стрічку та шарф футбольного клубу «Карпати». Далі хлопця перевезли до с. Горбачево-Михайлівка у розпорядження батальйону «Керч». За проукраїнську позицію хлопця жорстоко катували і згодом розстріляли. Завдяки зусиллям його матері, Сталіни Чубенко, тіло підлітка вдалося повернути до Краматорська лише через три з половиною місяці. Поховали Степана 8 листопада 2014 року.

У 2017 році Торецький міський суд заочно засудив до довічного ув'язнення трьох бойовиків батальйону «Керч» — Юрія Москальова, Вадима Погодіна та Максима Сухомлинова, які скоїли вбивство. Однак засуджені і досі переховуються на території Росії та тимчасово окупованого Криму. У вересні 2025 року стало відомо, що Вадим Погодін мобілізувався до російської армії.

Степан Чубенко посмертно відзначений орденами «Народний Герой України», «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За жертовність і любов до України» та нагрудним знаком «Кров за Україну». 1 жовтня 2025 року йому присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

У серпні 2021 року його ім'я присвоїли краматорській школі №12 і встановили там меморіальну дошку . ФК «Авангард» назавжди закріпив за Степаном №1, теж встановив меморіальну дошку на стадіоні, а також щороку до повномасштабної війни проводив футбольні турніри його пам'яті.

Також у Краматорську на честь хлопця перейменована вулиця. У грудні 2021 року в Саду Бернацького відкрили гранітний пам'ятник Степану в повний зріст. У квітні 2025 році через загрозу пошкодження від обстрілів монумент передали на відповідальне зберігання ФК «Карпати» у Львові на до закінчення воєнного стану.

Джерело

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі