Перечинська зачіпка: як у справі про дискредитацію журналістки зник ключовий відеодоказ

Після розслідувань про діяльність релокованого з Краматорська бізнесу журналістку наклепницьки звинуватили у нібито розкраданні гранту. Сліди ведуть в Перечин і там зникають

У справі закарпатської журналістки-розслідувачки Олени Мудрої, яка раніше заявляла про тиск і кампанію з дискредитації після своїх матеріалів про забудову Карпат вітротурбінами компанією «Вітряні парки України», пов'язаною з краматорським бізнесменом та політиком Максимом Єфімовим, з’явилися нові деталі. Частину зачіпок вдалося знайти не в інтернеті, а у фізичних доказах, зокрема, у місті Перечин, де відправили лист зі звинуваченнями на її адресу.

Про це йдеться в матеріалі NGL.media.

Як зазначається, одним з ключових епізодів став паперовий лист, надісланий до поліції на початку липня 2025 року людиною на ім'я Марік Федірко, якої, як з'ясували журналісти, не існує. У самому листі журналістку звинувачували у нібито розкраданні грантових коштів.

 

Лист із Перечина та зникле відео

Лист відправили з поштового відділення поруч з будівлею Перечинської міськради, де встановлені камери відеоспостереження, які могли допомогти встановити особу відправника.

Спершу, за даними розслідувачів, у міськраді погодилися надати доступ до записів, навіть почали підбирати відповідні камери для аналізу. Однак після того, як стало відомо, для чого саме потрібне відео, передачу записів журналістам заборонили.

Згодом адвокатка Мудрої офіційно звернулася і до міської ради, і до поліції з проханням зберегти та вилучити відео, але виникла інша проблема: записи з камер у міськраді зберігаються лише 30 днів.

Міськрада відмовила у наданні відео, пославшись на необхідність згоди третіх осіб або рішення суду. Поліція ж задовольнила клопотання про вилучення записів лише через кілька днів, а офіційний запит направила ще пізніше, коли записи вже були автоматично видалені.

Отже, відео, яке могло допомогти встановити відправника листа, було втрачено.

 

«Орися Б.» або номер без історії

Попри це, журналісти змогли знайти іншу зачіпку — номер телефону, який використовували під час відправлення листа.

У Telegram цей номер був підписаний як «Орися Б.», а замість фото профілю — зображення букета троянд. Власниця номера не відповідала на повідомлення і дзвінки, а після кількох спроб контакту взагалі припинила виходити на зв’язок.

Аналітики Molfar Intelligence Institute встановили, що акаунт створили, ймовірно, у липні 2024 року. Він був учасником лише одного локального чату і не мав прив’язки до інших соціальних мереж чи месенджерів, що може свідчити про обмежене використання номера.

Ще одним способом встановити особу могла стати інформація про платіжну картку, якою оплатили поштове відправлення. Однак, за даними розслідувачів, ці дані правоохоронці також не отримали.

Пів року без встановлених винних

Минуло понад пів року, однак особу відправника листа досі не встановили.

У поліції Закарпатської області повідомили, що очікують результати експертизи матеріалів, опублікованих проти журналістки. Вона має визначити, чи містили ці публікації ознаки переслідування або перешкоджання її роботі.

Водночас, за словами самої Мудрої, правоохоронці не встановили навіть заявника у справі проти неї, а також не з’ясували, хто саме стоїть за публікаціями з ознаками дискредитації.

На момент виходу розслідування поліція відмовилася надати розширений коментар щодо перебігу справи.

Проєкт, через який почалася історія, рухається далі

Попри конфлікт і розслідування, саме будівництво вітрової електростанції на полонині Руна отримав погодження уряду.

Йдеться про частину більш масштабного проєкту, у межах якого на території Карпат «Вітряні парки України» планують встановити понад 300 вітроустановок.

Фейкова афіша як приклад дискредитації журналістів

В серпні 2025 року Kramatorsk Post проводив власний фактчек одного з матеріалів, спрямованого проти журналістки Мудрої.

У фейковій афіші йшлося про нібито «Екологічне ЛГБТ-віче на полонині Руна». Перевірка показала:

• організація «ЛГБТ Актив Україна», що вказана як організатор, взагалі не існує;

• електронна адреса не має згадок в мережі;

• QR-код веде на сайт зі створення кодів, а не на ресурс заходу;

• люди на фото згенеровані штучним інтелектом (ймовірність — 84%).

У підсумку: жодного заходу не планувалося, а сама афіша була вигаданим інструментом дискредитації. Це підтверджує, що атаки на Мудру мали відверто маніпулятивний характер.

Що відомо про «Вітряні парки України»

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, це товариство було зареєстроване у 2011 році в Краматорську, а в 2022 році — релоковане у місто Перечин Закарпатської області. Серед учасників і засновників компанії є офшорна «Астрелла Холдінгз Лімітед», яка має зв’язок з Максимом Єфімовим. Кінцевий бенефіціар — Едуард Мкртчан.

«Вітряні парки України» входять до однієї фінансово-промислової групи (ФПГ) братів Едуарда та Рафаеля Мкртчан, та мають зв’язок з ФПГ Максима Єфімова.

Батько братів Мкртчан, колишній мільярдер Олег Мкртчан, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України — «Індустріального союзу Донбасу», де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута та половина акцій якого належала російським інвесторам.

З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання в Росії за шахрайство в особливо великому розмірі.

З-поміж пов’язаних з «Вітряними парками України» компаній є ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», яке також релокувалося через повномасштабну війну до Перечина.

Під цей завод у Перечині створили «Френдлі Вінд Технолоджі» — новий індустріальний парк. Одним із засновників і кінцевих бенефіціарів компанії є гендиректор «Вітряних парків України» Владислав Єременко. Він також є засновником та бенефіціаром ТОВ «Управляюча компанія індустріального парку «Френдлі Вінд Технолоджі», директором якого значиться ужгородська юристка із оточення нардепа Роберта Горвата та Ярослава Рішко. 

За даними журналістів «Закарпаття екологічне», до серпня 2022 року тоді ще нардеп Максим Єфімов разом із Робертом Горватом входили до депутатської групи «Довіра».

Також до групи «Вітряних парків України» через Максима Єфімова входять кілька ТОВ: «Вітряний парк Верховинський», «Вітряний парк Островський» та «Вітряний парк Щасливий». Усі вони теж пов’язані з будівництвом вітроелектростанцій на Закарпатті.

Фото обкладинки — колаж з фото Олени Мудрої та ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» у Фейсбуці

Джерело

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі