Нові меблі, смарт-дошки і нова філософія навчання: як у Краматорську запроваджується НУШ

Учні початкової школи вже три роки навчаються за новою системою освіти

Ранкові зустрічі перед уроками, поєднання кількох предметів в одну дисципліну, парти по колу, в рядок та хоч “квіточкою”, свідоцтво досягнень замість табеля успішності та багато іншого – вже третій рік учні початкових шкіл Краматорська вчаться за програмою “Нова українська школа” (НУШ).

2022-го року першопрохідці НУШ перейдуть до 5-го класу і тоді вже і середня ланка шкільної освіти поступово перейде на нові рейки. Поступово і вся шкільна система міста – як і в цілому в Україні – буде побудована по-іншому. Замість звичайних шкіл, які ми маємо зараз, будуть окремо початкові школи, окремо гімназії і окремо ліцеї з профільним навчанням.

Що ще передбачає реформа шкільної освіти і як діти навчатимуться по-новому – про все по черзі.

Сьогодні ми розповідаємо про перші підсумки “Нової української школи”, як по-новому навчається переважна більшість учнів молодших класів шкіл Краматорська.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ У КРАМАТОРСЬКИХ ШКОЛАХ ЗА ТРИ РОКИ НУШ

Директорка краматорської 25-ї школи Інна Страшко каже: “Нова українська школа” не обмежується лише новими меблями, одномісними партами для діточок 6-річного віку, мультимедійними дошками.

“Хоча ми цьому безмежно раді. За три останні роки ми практично оновили нашу матеріальну базу для малят. Не все є на 100 відсотків, як прописано у Міністерстві: наприклад, [початкових] класів на сьогодні дев’ять, а мультимедійок ми чотири отримали. А так у кожен клас хотілося б”, – сказала Інна Миколаївна журналісту Kramatorsk Post.

Страшко зазначає: змінилася філософія навчання. Якщо раніше була урочна система, діти сиділи за партами по двоє, і ці парти столи рядочком, роками не рухаючись, то зараз інший підхід. На першому уроці парти можуть стояти колом, на другому – групами, на третьому їх взагалі можуть прибрати.

“І це дає змогу дитині рухатися протягом робочого дня і безпосередньо брати участь у самому процесі творчому, обмінюватися думками, спілкуватися. Вони більш вільні у своїй поведінці”, – каже директорка 25-ї школи.

Змінилися навчальні плани для дітей: предмети поєднуються в одну дисципліну. Якщо раніше були окремо математика, читання, письмо, природознавство, та зараз ці предмети поєднуються і видаються блоками. Окремими галузями залишилися іноземна мова, фізкультура, математика і частково письмо.

“Це дало змогу нам скоротити кількість предметів. Наприклад, у плані може бути записано, що сьогодні буде математика і природознавство, а завтра – читання і природознавство. А можуть бути технології, і дітки практично щось виконують, інтегруючи той чи інший предмет. Це полегшило підготовку: дитина йде до школи і готує не чотири предмети, а два-три”, – каже Інна Страшко.

Ще одне нововведення – щоденні ранкові зустрічі. Перед тим, як приступити до навчання, вчитель витрачає 10-15 хвилин для спілкування з дітьми.

“Із попереднім класом ми робили подібне по п’ятницях – “коло подяки”, дітям “заходило”. А тепер у мене ранкові зустрічі будуть щодня: дітей налаштовуватимуть на навчання, повідомлятимуть якісь новини, буде якесь обговорення, якась спільна гра”, – каже вчителька молодших класів Ольга Віталіївна.

Якщо вчитель бачить, що у дитини зранку поганий настрій, тоді він обирає модель, як з нею працювати. Класи діляться на зони: є зона відпочинку, є зона усамітнення, зона для творчості, зона досягнення і так далі. Можливо, дитині з поганим настроєм варто побути на самоті? Тепер у неї є така можливість.

“НУШ передбачає багато психологічних аспектів, особливо у початковій школі. Програма розвантаження, налаштування дитини на навчання, ранкові зустрічі. Це і вербальна система оцінювання. Негативні оцінки не використовуються. З іншого боку, а де стимул?”, – каже начальниця Управління освіти Краматорського міської ради Марина Мозольова.

“Раніше був табель успішності, а тепер – Свідоцтво досягнень. Вчитель пише, що дитинка набула, які навички, на що звернути увагу. Робота додалася шкільному психологу, її роль підвищилася. Вона визначає ступені тривожності для дітей”, – зі свого боку додає директорка 25-ї школи.

Мозольова зазначає: НУШ – це, перш за все, зміна світогляду.

“Є виразна формула: “стара” школа “фарширувала” учнів знаннями, це наче фарширована риба, яка багато чого має, але не плаває. НУШ налаштована на те, щоб дитина могла вільно застосовувати знання, знала де і коли їх використовувати”, – каже Мозольова

Інна Страшко додає, що НУШ передбачає позбавлення дитини страху помилитися.

“Роботи перевіряють не червоним, а зеленим чи олівцем. Як дитина може, так вона і пише, як вона хоче себе проявити, так і проявляє, щоб не загубила свою особистість, щоб не підвести всіх дітей під один зразок”, – каже директорка.

Разом із тим і Мозольова, і Страшко переконані: і у НУШ, і у “старої школи” є свої переваги та недоліки. Порівнювати їх не варто, а ось вміти застосовувати дещо зі “старого” – цілком.

НУШ – КЛЮЧОВА РЕФОРМА МІНОСВІТИ

Ольга Віталіївна працює вчителькою молодших класів в одній із краматорських шкіл у Соцмісті. Вона просить не називати її справжнього імені. З нового навчального року вона приступає до роботи в рамках НУШ, але більшість елементів цієї програми за власною ініціативою запроваджувала із попереднім своїм класом, який працював ще за “старою” системою.

Діти з класу Ольги Віталіївни працювали у групах, проводили досліди, створювали різні проєкти, чи не щодня перелаштовували простір класу, переставляли парти. “Це все працює, це все дієве”, – каже вчителька.

“Головна мета НУШ – змінити підхід до навчання. Не так як раніше: вчитель видає інформацію, а діти її поглинають. Зараз дитина сама вчиться, а вчитель – її провідник, підказує шляхи, де і як знайти. Тобто дитина через власний досвід, через власне розуміння бере інформацію, навчається”, – каже Ольга Віталіївна.

З 2018/2019 навчального року усі перші класи Краматорська почали навчатися за програмою НУШ – тоді у школах міста загалом набрали 76 перших класів. За рік до цього два перші класи Краматорської української гімназії (КУГ) перевірили цю програму на собі, ставши учасниками загальноукраїнського експерименту з апробації нової шкільної системи.

“Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті”, – йдеться на сайті Міносвіти.

В рамках цієї реформи у вересні 2017 року парламент ухвалив новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти – саме цей документ прописує, як вчителі мають вчити своїх учнів і що саме діти повинні вміти і знати після завершення початкової школи.

Серед ключових умінь, які повинен опанувати учень у початковій школі – читання з розумінням, вміння висловити власну думку, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Паралельно з новими вимогами до навчання, уряд запровадив модернізацію початкової школи: у перший рік реформи на це виділили 1,9 млрд грн. Майже мільярд – на обладнання класів сучасними меблями і засобами для навчання (на створення інтерактивних класів).

Краматорськ на впровадження НУШ тоді отримав державну субвенцію в 3 млн грн. За ці гроші придбали меблі і обладнання: класи отримали нові парти, розраховані на одну людину, легкі меблі, які можна вільно компонувати і переставляти. Окрім того, для перших класів придбали смарт-дошки – це мультимедійний комплекс для навчання, який поєднує у собі проєктор, інтерактивну дошку та ноутбук для вчителя.

Меблі і смарт-дошки для нових перших класів продовжують купувати. Наприклад, цього року Краматорськ придбає 50 таких дошок загальною сумою 2,35 млн грн. Щоправда, на всіх першачків цих приладів не вистачить – у краматорських школах цього року буде 71 клас.

Реформа торкнеться і базової середньої освіти, тобто учнів 5-9 класів. У січні цього року народні депутати ухвалили новий закон “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриває зміни, закладені шкільною освітньою реформою. А у березні Міносвіти оприлюднило для громадського обговорення проєкт нового Державного стандарту для базової середньої освіти. Цей документ визначає чіткі критерії, що саме мають знати учні 5-9 класів.

“Він не лише про нові вимоги до того, що має знати учень у 21 столітті. Ми також змінили форму документа – тепер вчителі мають дуже конкретні вимоги до того, що дитина має знати, при цьому ми лишаємо вчителю повну свободу у виборі навчальних інструментів. Цей стандарт стане органічною частиною реформи “Нова українська школа”, яка вже у 2022 році торкнеться базової середньої освіти”, – казала тодішня міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Ось календар шкільної освітньої реформи:

ЩО БАТЬКАМ ПОДОБАЄТЬСЯ І НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ В НУШ

“Мені подобається предмет “Я досліджую світ”, там завжди цікаво. Подобаються уроки фізкультури на повітрі, дошка інтерактивна і малювати багато подобається. Подобається відповідати на уроках, спілкуватися. Більше за все не подобаються застиглі холодні макарони”, – так учениця 24-ї школи Саша відповідає на питання про те, що їй подобається та не подобається у школі. Цього року вона перейшла до другого класу.

Валерія – мама Саші та її сестри-дев’ятикласниці Маші. Її старша донька у початковій школі навчалася за “старою” програмою, а молодша навчається зараз за програмою “Нова українська школа”. Тож Валерія може порівнювати.

“По-перше, все одно дуже багато залежить від вчителя. Якщо він зумів налагодити контакт з дітьми і побудувати довірчі відносини, то вважай півсправи зроблено. По-друге, звичайно завдяки НУШ молодшій доньці було легше адаптуватися. Вільне переміщення по класу, навчання з ігровою формою, багато нових “фішок”, яких раніше не було. Плюс мені дуже подобається те, що нарешті наші вчені мужі зрозуміли, що діти зараз візуали і сприймають інформацію очима легше, ніж вухами, і тепер в класах є інтерактивні дошки і телевізори, на яких і базується процес навчання. Взагалі, я вважаю, в першому класі найголовніше завдання – це не налякати дитину, а показати їй, що в школі цікаво і не нудно”, – розповідає Валерія журналісту Kramatorsk Post

Краматорчанка вважає, що багато вчителів не дуже підтримують реформу у школі і зі скрипом виконують рекомендації Міносвіти, тож багато принципів НУШ залишаються лише на папері.

“Мені пощастило: наша вчителька сама горить цими ідеями, діти її полюбили і схема запрацювала. Саша полюбила вчительку, тому полюбила писати і рахувати”, – каже Валерія.

Зовсім інше ставлення до НУШ у Галини – її старший син щойно закінчив школу, а молодша донька перейшла до п’ятого класу. В її школі активно запроваджують систему НУШ навіть у тих класах початкової школи, які під неї не підпадають.

“На мій погляд, у початковій школі вчитися стало важче. Таке враження, що для деяких учнів освіта повинна закінчитися після чотирьох років навчання у початковій школі, тому “як галопом по Європі” швидко проскакали по всій програмі принаймні восьмирічної освіти. А логічних ланцюжків у більшості дітей в голові не залишається, тому що часу на закріплення матеріалу не відводять в графіку навчання, швидко перескакують на іншу тему, причому ніяк не пов’язану з попередньою. Тому у багатьох дітей знання не закріплюються, і отже, потім просто вивітрюються з голови”, – вважає Галина.

НЕ ВСЕ ГАРАЗД

Вчителі, які працюють у НУШ, кажуть, що роботи у них стало більше. Потрібно більше приділяти часу на підготовку до уроків, разом із тим залишається багато паперової роботи.

“Здається, вчителі звикли до нововведень у школах. Це відбувається вже протягом багатьох років. Але звітності не зменшилось, хоча кожен новий міністр освіти повідомляє, що він (вона) зменшили паперову роботу. Щодо роботи саме вчителів, то за останні три роки вона збільшилась: змінюються програми, вимоги, складніше утримувати увагу дітей під час уроків”, – каже вчителька англійської мови у 9-й школі Альона Зінченко. Вона викладає англійську у молодших класах, які працюють за програмою НУШ.

Вчителька зазначає, що їй доводиться витрачати не лише більше часу на підготовку до уроків, ба навіть більше власних грошей!

“Оскільки працюю вчителем англійської мови, то більше друкую роздаткових матеріалів (картинок, карток з лексикою, роздаткових карток, ігор) саме для НУШ. Більше часу витрачаю на підготовку до уроків: у НУШ ми вивчаємо іноземну мову граючись, тому придбала ляльок, які вдягаються на руку, для розігрування діалогів, також граємо в рольові ігри. На підбір саме ігрових технологій витрачається більшість часу”, – каже вона.

За словами Зінченко, у неї є багато вчителів-друзів по всій країні. Дехто їй розповідав, що вони отримували наочність з англійської від місцевих Управлінь освіти. “У нашому місті саме для вивчення англійської у НУШ ми нічого не отримували, все купується вчителями за власний рахунок”, – констатує педагог.

Але є і “плюси”. Тепер учитель сам може вибирати на школу підручник для вивчення іноземної мови.

“Я вибрала автентичний підручник, адаптований для України – “Smart Junior”, автор – Mitchell. До нього є робочий зошит, аудіо, багато пісень з лексикою, яку ми вивчаємо, книга для вчителя та флеш-картки для вивчення нових слів. Це дуже зручно, що є повний комплект. Одне тільки – робочий зошит купують батьки, а диски з аудіо та відео (тільки для першого класу) я купувала сама. А книгу для вчителя компанія Linguist надавала безкоштовно за заявкою”, – розповідає Альона Зінченко.

Вчителька молодших класів Ольга Віталіївна каже, що дійсно, НУШ обіцяє свободу роботі вчителя: якими методами, за якими програмами вчити дітей. Але на практиці усе далеко не так.

“Перші НУШівці, які зараз пішли до третього класу, обрали якусь програму, то під цю програму їм надали підручники. Наступним НУШівцям теж сказали: обирайте програму, але підручники будуть ті, що вже обрали попередні. Я можу обрати іншу програму, але книжок на неї немає”, – каже вона.

Ольга Віталіївна також скаржиться на відсутність техніки для навчання дітей.

“Все, що ми отримали для перших класів, це нові меблі. Але це не найнеобхідніше. Діти не сиділи на пеньках. А техніка потрібна – треба багато друкувати, роздавати матеріал. Сучасні діти не зрозуміють, коли їм скажеш: “Давайте уявимо котика”. Їм треба його показати”, – каже вона.

Але новина про 50 смарт-дошок, що мають придбати цього року для краматорських шкіл, у тому числі і для її класу, Ольгу Віталіївну потішила. Втім, вона сподівалася, що це станеться раніше. За умовами тендеру, дошки мають доставити до 30 вересня. Тобто, щонайменше місяць дітям доведеться все ж “уявляти котиків”.

Про інший бік негараздів, дотично пов’язаних із НУШ, розповідає начальниця Управління освіти Марина Мозольова. Вона каже, що багато приладів, які управління придбало для НУШ, просто лежать без діла.

“Не все обладнання використовується. Дуже болісно бачити, коли приїжджаємо до школи, як ті килимки лежать у кутку, і ми розуміємо, що вони не використовуються. Ми планували цього року купити каремати, щоб можна було провести урок природознавства на природі. Та будь-який урок у початковій школі можна провести надворі! У шкільному дворі сісти і провести. Я думала, що вчителі буду раді. Але ні! Не кожна вчителька готова провести урок на свіжому повітрі. У перший рік НУШ ми закупили мольберти. Будь ласка! Яке малювання в класі? У вересні, квітні, травні взяла кожна дитинка по мольберту і малює [на вулиці]. Діти люблять малювати! А малювання можна використовувати і на інших предметах: природознавстві, читанні та на будь-якому уроці. Але воно не працює…”, – журиться Марина Валеріївна.

“Але це проблема не НУШ. Не думаю, що це проблема Краматорська, це проблема будь-якого міста. Бо не всі вчителі готові працювати натхненно і з повною віддачею, коли є нові можливості”, – додає вона.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі