«Мій прапор»: ті, які лишилися вірними своєму стягові
Фільм Суспільного «Мій прапор» – це історії трьох мешканців Донбасу, які під час окупації регіону 2014 року залишилися вірними Україні й національному стягові.
Перша історія про Ангеліну Шостак та її чоловіка, на яких напали у Донецьку в 2014 році за український прапорець і жовто-блакитну стрічку на дзеркалі автівки. Після чого подружжя стало волонтерами. За весь час війни Ангеліна пошила понад 600 українських прапорів для воїнів, медиків та волонтерів.
Другий герой стрічки – місцевий мешканець Дружківки, пенсіонер Анатолій Водолазький, який під час окупації містечка, вийшов на центральний майдан до пам’ятника Леніну з прапором України. Тоді бойовики викрали його й побили, і лише дивом чоловік залишився живим. Завдяки випадковому відео, яке потрапило до мережі, суспільство дізналося про вчинок Анатолія.
Та історія 16-річного футболіста краматорського клубу Степана Чубенка, якого затримали в Донецьку за жовто-блакитну стрічку. Кілька днів хлопця катували, а потім розстріляли. Його мати, Сталіна Чубенко, розповіла справжню історію сина.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.










Коментарі