«Мені просто знайома бідність та біль. Ми, на жаль, рано чи пізно всі повертаємось до цього»,-підприємець з Краматорська Михайло Вірко

Звичайний слюсар з заводу зміг самостійно відкрити власну справу. Що зараз з його справою?

Сьогодні редакція поспілкувалася ще з однією дивовижною людиною з Краматорска, й це Михайло Вірко. Чоловік зміг самотужки відкрити у місті власну справу та займатися тим, що йому до душі.

Можливо мешканці міста бачили фасад біля одного з будинків міста. Михайло власноруч зробив усю фасадну частину свого офіса, забор, карету, арку, банери, вітрину, вивіску, а букви вирізав. Чоловік каже, що роботу яку зазвичай роблять 10 чоловік, він зробив сам.

А всі ж бачили 3-х метровий кросівок у центральній частині міста Краматорська? Кілька років тому, майстер зробив його повністю сам із міліметрової сталі, а каркас із профільної труби. Далі наше з ним інтерв'ю.

Нам известно, что Вы работали на СКМЗ. Кем трудились там и с какого по какой период времени?

Якщо чесно, то моє прагнення підкорити метал почалося із ЗАТ НКМЗ, я на цьому підприємстві відпрацював сумлінно слюсарем збирачем металоконструкцій, повні 10 років з 1999 по 2009 рік. На жаль, довелося залишити завод через травми спини.

Після своєї реабілітації я довгий час намагався знайти себе як у будівництві, ремонті, а також у виготовленні корпусних меблів не один рік. Але переважно потрапляв на розумників, які просто хотіли нажитися та не платити обіцяні гроші за мою працю.

Потом Ваша жизнь несколько изменилась, и Вы стали работать на себя. Как это получилось или благодаря кому, или чему?

У 2011 році познайомився з хлопцями з компанії «Вікна плюс», і їхня пропозиція працювати в ательє вхідних дверей ПанДверський цілком була прийнятна і до душі. Але у 2014 самі знаєте, що в нас сталося і все зникло у прямому значенні цього слова…

Коли місто було звільнено від окупації мені запропонували у 2015 році роботу на підприємстві ЗАТ СКМЗ також слюсарем збирачем, де я захоплено пропрацював до 2020 року. Але дізнавшись, що підприємство будуть закривати, я зміг підготувати заздалегідь вже своє місце роботи, де я об'єднав усі свої вміння у професії, відкривши офіційно студію дизайну Mi-Lion, де я був як дизайнером, так і виробником різних галузей продукції, що виконується під індивідуальне замовлення. Так як інколи вироби не мають аналогів.

Почему такое название студии Mi-Lion?

Чому така назва студії Mi-Lion? В усьому винен мій гороскоп, і характер. А також ставлення до якості, і відповідальності до своєї роботи.

Мне известно о том, что Вы есть человеком, который изготовил гигантский кроссовок, установленный по ул. Василия Стуса. Кому принадлежит идея создания этого шедевра? Сколько ушло времени на его реализацию?

Так прикладом робіт є красунь на який я витратив приблизно два робочих тижні. Ця ідея належить клієнтам, вони хотіли здивувати місто, але отримали відмову від багатьох майстрів. Якимось чином вийшли на мене, тому що їм сказали що я в основному роблю те, що ніхто не придумав як робити. За майже два роки роботи я лише встиг подарувати в дитячий садок дві скульптури і поставити прикрасу у своє подвір'я так як плачевна понорама багатьох пригноблювала, і мені довелося додати те, що викликало та й зараз викликає у багатьох перехожих посмішку

Мне известно, что Вы не эвакуировались из города. Почему приняли такое решение для себя?

Так я залишився у місті і зараз у ньому живу. Ні це не забаганка і я не намагаюся комусь щось цією дією показати, головна причина тому мій батько. Після аварії та смерті матері його здоров'я не дозволяє йому їздити далеко в транспорті. Тому я на свій страх та ризик залишився з ним.

Почему не стали эвакуировать свой бизнес в другой город?

Ви питаєте можна було б вивезти бізнес із міста? Так це було б можливо, якщо я був би фінансово стабільний, і мав певну рекламу у своїй галузі. Але, на жаль, цього немає, і я навіть не розглядав подібний варіант дій. Потрібно дивитися правді в очі, якщо починати складно в рідному місті, то кому я потрібен у чужому?!

Сейчас Вы вынуждены находится, скажем так, в «режиме ожидания». С чем это связано?

Так, робота студії зупинилася від слова повністю. Бо немає ні сировини, ні замовлень. Тому я лише допомагаю з дрібниць людям у місті, які також по різним причинам теж залишилися.

Скажімо так, я, не раз падав але вставав, тому я лише заморозив своє підприємство, і після перемоги, я також продовжуватиму приносити користь рідному місту.  

Расскажите о Вашем музыкальном увлечении. Об этом знают только Ваши подписчики в фейсбук и понятное дело близкие люди.

Музика це лише привід не думати про погане, точніше мені це гріє душу. І цим я займаюся лише для себе та близьких, так само є жителі яких просто навчаю. Повірте за великого житла це не складно.

Михаил Вирко до 24 февраля и после, это два разных человека? Как война изменила Вас?

Чи змінився я? Думаю -ні. Мені просто знайома бідність та біль. Ми, на жаль, рано чи пізно всі повертаємось до цього. І у будь-якому положенні я всіляко намагаюся залишитися людиною і жити правдиво. Але про це вже краще нехай скажуть люди, ніж я. У мережі я одна людината, а в житті інша людина.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі