У пошуках інформації про штучний інтелект SPEKA поцікавилася думкою інвестора та IT-бізнесмена Сергія Токарєва щодо розвитку ШІ в Україні та світі. У розмові вдалося дізнатися про величезний вплив ШІ на різноманітні галузі, включно з програмуванням і медициною, а також важливість у розвитку цього напрямку.

AI-революція у програмуванні

Сергій Токарєв повідомив, що ключова сфера інтересів технологічної компанії Roosh пов’язана саме з AI та ML, адже це новий тип автоматизації. Сьогодні будь-який технологічний стартап використовує машинне навчання. На думку інвестора, вже через 3-5 років ML перетвориться на commodity. Тому перед Roosh встановлено глобальне завдання – стати центром тяжіння для ML- та AI-фахівців не тільки в Україні, а й у цій частині світу. 

Головними осередками розвитку AI у світі вважаються Китай та США. І саме Китай наразі виривається у світові лідери, оскільки ще 10 років тому почав на державному рівні активно підтримувати стартапи. Щороку у цій країні за підтримки держави запускається понад 1000 проектів, пов’язаних з AI.

Як вважає інвестор, США та Китай вже зайняли перший ешелон розвитку ШІ, тому Україна повинна встигнути до другого. І тут є з ким конкурувати. Йдеться про Францію і Німеччину, які також підтримують розвиток AI. Але у цих країнах усе відбувається у наукових колах. Наприклад, професор, як носій знань, може запропонувати студентам виконувати деякі завдання, а потім разом запустити стартап.

Вплив AI на програмування і девелоперів

Скоріше за все ШІ просто замінить їх, вважає Сергій Токарєв. Він зазначає, що людей буде поділено на кілька груп: тих, хто буде писати алгоритм, і тих, хто буде його використовувати. Машине навчання вже призвело до перевороту у програмуванні, а саме до створення lowcode- та nocode-платформ.

Приблизно 30% портфельних компаній Roosh уже пишуть під себе такі платформи. Підприємець відзначає їхню фантастичну швидкість, а також економію. Машина знаходить найкращі рішення і не потребує витрат на зайві обчислення. Наприклад, кошти, які йдуть на оплату хостингу, можна буде скоротити втричі. 

Зростання попиту на розробників

Через пандемію усі люди сиділи вдома, що призвело до бажання оновити електроніку для роботи та розваг онлайн. Раніше попит збільшувався на 30% на рік, а сьогодні – на 200-300%. Це торкнулося не лише напівпровідників і девайсів, а й програмного забезпечення. Зараз йдеться навіть не про диджиталізацію, а про редиджиталізацію. Це повне переосмислення процесів, які раніше було диджиталізовано. Допомогти з цим зможе саме машинне навчання.

Тому попит на програмістів зростатиме ще багато років. «Простим» програмістам достатньо буде лише перенавчитися на нові технології. А от ледачі залишаться без роботи, зазначив інвестор.

Тестувальникам приготуватися

ШІ повністю замінить цю професію. Це стосуватиметься усіх сфер, навіть ігрової індустрії. Сергій Токарєв повідомив, що в його венчурній студії Pawa вже є кілька прототипів з рішень штучного інтелекту. Тому напрямок QA «помре». У свою чергу значно спроститься робота для дизайнерів: достатньо буде генерувати ідеї через машинне навчання. Вже багато хто бачив результати роботи нейромережі. 

На плечі людини ляже інше завдання – ідеї. Тобто дизайнерам залишиться вигадувати те, що машина не може згенерувати самостійно, бо креативність ШІ залишає ще дуже багато питань. 

Вплив AI на медичну галузь

Сергій Токарєв пояснив, що найбільших змін зазнає медицина. Він зазначив, що це відбудеться у будь-якому випадку навіть без AI. Жорсткі норми та правила є антиінноваційними, що у деяких випадках робить нетрадиційну медицину більш ефективною. 

Засновник Roosh зазначив, що йому дуже подобається підхід компанії Whoop, яка створює фітнес-трекери з аналітичним застосунком. Людина навчає machine learning через свої звички, а через місяць – детектить заняття спортом, вживані спиртні напої і тютюнові вироби. Фітнес-трекер ставить запитання, а його носій мусить чесно на них відповісти. 

Як вважає Сергій Токарєв, революція у медицині станеться саме через можливість AI накопичувати та аналізувати дані. Подібні пристрої знадобляться для усіх людей, особливо для дітей. Через декілька років вони зможуть накопичити достатню кількість інформації про роботу організму. І це буде набагато ефективніше, ніж використання традиційного медичного обладнання. Наприклад, оцінка роботи серця за 5 років носіння трекера стане більш об’єктивною, а ніж результати 10-хвилинної кардіограми. 

Звичайно, фармацевтичні компанії і регулятори будуть заважати, оскільки у більшості випадків вони та їхні продукти стануть непотрібними. Прорив відбудеться навіть з точки зору подовження і підвищення якості життя. 

Що планує робити Roosh у Healthtech

Серед партнерів компанії Pawa, як зауважив Сергій Токарєв, є людина, яка у минулому працювала хірургом. Він розробив медичного АІ-помічника з камерою та планшетом. Завдяки камері відбувається огляд місця оперування, усі дані виводяться на планшет. Опираючись на підказки, лікар може швидко та ефективно виконати надріз за вказаною лінією. Цю програму придбав гігант ринку Medtronic і зробив колишнього хірурга віце-президентом з диджиталізації. Наразі Roosh веде переговори з цим партнером щодо подібного проекту для конкретного напрямку хірургії.

Зі слів Сергія Токарєва, Україна вже зараз є передовою державою у цифровій медицині. Взяти хоча б систему Е-health – вся медична інформація громадян зберігається в одній базі. У США з цим все дуже погано, оскільки система намагається приховати від людини навіть його власні дані, аби вона не почала займатися самолікуванням. 

Інвестор також зазначив, що, якщо володіти повною картиною медичних даних громадян, можна легко побудувати скорингові моделі, зробити крутий предикшн, а також зрозуміти, коли слід звернутися до превентивної медицини. Це не тільки вигідно для бізнесу, а й етично – не давати людині хворіти.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі