Новые правила на рынке нефтепродуктов. Кого коснется война с нелегальными АЗС

Український ринок нафтопродуктів заживе за новими правилами. Головна мета реформи – боротьба з контрафактом і "підзаборними" заправками.

Утім, як це часто буває, зачепить нововведення і представників "білого" бізнесу, які навіть не мають прямого відношення до торгівлі нафтопродуктами, - пише "Українська правда".

В першу чергу йдеться про аграріїв, які до 1 липня повинні були отримати ліцензії на зберігання пального на своїй території. Для цього їм треба отримати мінімум 16 дозволів в 5 різних структурах.

На порушників чекають штрафи від 500 тис. до 1 млн гривень. Загалом введення штрафів було передбачено з 1 липня, однак Верховна Рада відтермінувала каральну частину до 1 січня 2020 року.

Проведене напередодні опитування засвідчило, що у 97% фермерів немає повного комплекту документів і отримати їх вчасно вони не зможуть.

Бій з тінню

З чого все почалось? У листопаді минулого року нардепи ухвалили закон № 2628, який передбачає впровадження заходів адміністрування обороту палива і місць виробництва, зберігання і торгівлі цим продуктом.

Офіційне обґрунтування — необхідно перекрити повітря нелегальним АЗС та вивести таким чином нафтогазовий ринок з тіні.

На думку авторів законопроекту, запропонований комплекс заходів допоможе покласти край "підзаборним" заправкам, які в останні роки заполонили ринок. За різними оцінками через нелегалів повз бюджет щороку проходить близько 10 млрд гривень.

Однак закон торкнеться не тільки нелегалів, постраждають і інші учасники ринку, які не мають стосунку до паливного бізнесу. Про що саме йдеться?

Запроваджені зміни можна окреслити чотирма умовними пунктами.

Перший — з 1 липня запроваджується ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі паливом. Інакшими словами, навіть діжку з соляркою на подвір’ї фермера тепер треба ліцензувати.

А щоб отримати ліцензію, потрібно подати такі документи:

1. право власності або право на користування земельною ділянкою, де розташований резервуар;
2. акт вводу в експлуатацію та акт готовності резервуарів для палива;
3. дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатування машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

На підготовку документації до введення ліцензування бізнес отримав сім місяців, однак, судячи із заяв підприємців, цього часу їм не вистачило.

Другий пункт — запуск нової версії СЕАРП — системи електронного адміністрування реалізації палива.

Йдеться про запроваджену ще в 2016 році, а нині доопрацьовану систему, яка контролює сплату акцизного податку з усіх обсягів палива від імпортера чи виробника до кінцевого споживача на всіх етапах поставок.

Її створення було зумовлено масштабними схемами несплати акцизного податку, відповідно до яких нафтопродукти змішувалися з присадками, які не обкладалися акцизом, нібито для поліпшення якості пального.

Обсяг присадок, з яких не сплачувався податок, за даними президента "Нафтогазової асоціації України" Нелі Привалової, досягав 50%.

Третій пункт — запланований запуск нової системи контролю за фактичним обігом і залишками палива на акцизних складах з використанням спеціального обладнання.

Так, на складах мають бути встановлені витратоміри-лічильники та рівнеміри, а саме: на кожному місці відпуску пального наливом встановлюється витратомір-лічильник, а на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі встановлюється рівнемір.

Зазначається, що встановлення обладнання й передача даних з нього до ДФС потрібні з метою побудови системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на НПЗ, нафтобазах та АЗС.

Акцизні склади, витратоміри-лічильники, рівнеміри та резервуари потрібно зареєструвати в ДФС. За порушення передбачені штрафи від 20 до 50 тис. грн.

І четвертий пункт — посилення відповідальності за нелегальні операції з паливом.

Той, хто не встигне навести лад із документами, заплатить чималі штрафи. З самого початку карати порушників хотіли з 1 липня, але згодом парламент "змістив" цю дату на 1 січня 2020 року.

За діяльність без ліцензій передбачені наступні штрафи: за місце виробництва палива —1 млн грн, оптової торгівлі або зберігання палива — 500 тис. грн, роздрібної торгівлі — 250 тис грн.

Чи потрібна ліцензія фермерам

Вартість ліцензії на виробництво і зберігання палива — 780 грн на рік, на роздрібну торгівлю паливом — 2 тис. грн на рік, на оптову торгівлю з нафтобаз — 5 тис. грн на рік, на оптову торгівлю без нафтобаз — 10 тис. грн на рік.

Ліцензія видається терміном на 5 років, проте для її отримання потрібно взяти дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є зберігання, транспортування горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує 5 тис. тонн.

Так, для отримання вищезазначеного дозволу, фермер повинен подати до Держпраці висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання. А чиновники повинні підтвердити спроможність компанії виконувати небезпечні роботи.

Проте фермери, які протягом року отримують менше 10 тис. кубів пального апріорі не мають потужностей. На практиці вони можуть зіткнутися зі складнощами при отриманні дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а відтак — і ліцензії на зберігання пального.

Сам висновок експертизи, що надається до територіального органу Держпраці —задоволення не з дешевих і коштує, за даними Всеукраїнської аграрної ради, від 8 до 25 тис. грн.

Що стосується вартості обладнання, яке відповідно до нових правил повинні встановити аграрії, то наразі ніхто не знає, скільки воно може коштувати. Зараз усі зайняті паперовою роботою паралельно зі збором врожаю.

"До цього руки ще не дійшли. Все-таки ми сподіваємося, що парламент скасує ліцензування восени, оскільки в цьому, на нашу думку, немає жодного сенсу", —розповів не під запис представник одного з великих агрохолдингів.

Але "підзаборний" ринок процвітає…

Ні для кого не є секретом, що тіньовий ринок нафтопродуктів в Україні дійсно набув загрозливих масштабів і в цьому контексті анонсована боротьба з "нелегалами" виглядає цілком виправданою.

За експертними оцінками в Україні не менше 1,5 тисячі АЗС працюють нелегально. Обсяг продажів палива через такі заправки становить близько 40 тис. тонн на місяць. "Чорний" ринок, зокрема в сегменті дизельного палива становить 20%, а зрідженого газу — 30-50% залежно від регіону.

Для створення нелегального бізнесу не треба мати неабияких підприємницьких здібностей, великої кількості фахового персоналу і великих інвестицій. Для старту достатньо кількох десятків тисяч доларів та "згода" від місцевих правоохоронців. Мінімальний перелік необхідних атрибутів — діжка, колонка та стілець для оператора.

Усі "чорні" точки продажів розміщуються та експлуатуються без оформлення необхідних документів. Але це не заважає "підзаборникам" збільшувати свою частку на ринку. Тільки за 2018 рік через такі заправки було реалізовано понад 1,2 млн тонн, а в 2019 році цей показник може сягнути 1,5 млн тонн.

Усе це — відібраний у офіційних трейдерів "хліб".Ціни у таких ділків на декілька гривень нижчі найдешевшої офіційної заправки. Однак це не означає, що вони заробляють менше: вони можуть ухилитися від податків і зекономити на документах.

Правоохоронці часто звітують про закриття десятків, а інколи і сотень "чорних" заправок, однак на місці однієї ліквідованої нелегальної АЗС виростають дві.

Перманентна "боротьба" правоохоронців змусила учасників ринку шукати свої шляхи вирішення проблеми. Наприкінці 2018 року "Нафтогазова асоціація України" випустила інтерактивну карту, на якій вказано місце розташування "чорних" АЗС. Додавати туди нові об’єкти може кожен бажаючий.

Якщо вірити карті, цей бізнес процвітає ледь на у кожній області України. З початку її роботи було виявлено та помічено 1,257 нелегальних об'єктів з продажу пального, з них досі працює — 987.

Згаданий закон покликаний дати ще більше важелів впливу правоохоронцям у боротьбі з цим незаконним явищем, що, безумовно, правильно. Утім, постраждати можуть і інші учасники ринку. І вони вирішили не мовчати.

Аграрії б’ють на сполох

Нововведення стосуються усіх: і агрохолдингів, і малих фермерів. "Всеукраїнська аграрна рада" навіть встигла провести власне опитування, яке показало, що 97% аграріїв не встигають до 1 липня оформити потрібні документи.

Опитані ЕП аграрні компанії зайняли одностайну позицію: усі вони — проти ліцензування, а штраф у півмільйона вважають захмарним.

У прес-службі агрохолдингу "Астарта" заявили, що вже почали процес ліцензування, проте скаржаться на велике документальне навантаження, оскільки тільки у них 7 таких пунктів зберігання, а наразі йде збір урожаю.

"Немає впевненості, що ліцензії будуть отримані вчасно, до початку жнив. Крім того, не виключені додаткові інспекції, а тим часом роботи в полі будуть паралізовані? І головне, ці зміни не здатні побороти тіньовий обіг пального. Навпаки — вони стимулюватимуть корупцію", — наголосили в "Астарті".

Директор агробізнесу "Кернела" Ігор Чикін вітає відкладення штрафів до 31 грудня, проте вказує на іншу проблему.

"Незмінним залишилося те, що з 1 липня вводиться в дію новий, вкрай складний порядок адміністрування акцизного податку. Аграрії, які не виробляють паливо, а лише використовують його для власних потреб, не повинні платити акцизний податок незалежно від обсягів споживання та не повинні отримувати жодних ліцензій", — впевнений Чикін.

За його словами, зобов’язавши аграріїв проводити ліцензування паливних сховищ, реєструвати акцизні склади та встановлювати лічильники, держава не отримає жодного економічного ефекту, а тільки створить проблеми виробникам.

Заступник голови ВАР Денис Марчук називає нонсенсом необхідність фермерам отримувати ліцензію на роботу з підвищеною небезпекою.

"Хіба аграрії до цього часу не працювали з паливно-мастильними матеріалами? Чому раптом зараз знадобилась ця ліцензія. Ми працюємо над тим, щоб ця норма закону для аграріїв була скасована взагалі", — заявив Марчук.

Своє негативне відношення до новацій висловив і директор компанії "Авантаж" Володимир Шуляк,.

"У світі ніде такого немає. Якщо у державі хочуть ліквідувати чорний ринок пального, то хай наводять порядок на процесі видобування нафти і її переробці", — радить він.

Наглядно описує складність отримання ліцензії директор підприємства "Перемога" Микола Малієнко.

"У нас досі існує колективне сільське господарство, в якому ми викупили майновий комплекс. Але земельна ділянка ще не перейшла у наше користування. І оскільки вона ще не оформлена, я не зможу надати повний пакет документів",— пояснює Малієнко.

"Окрім того, задекларовані штрафи в 500 тисяч гривень — "захмарні". Це розмір річного доходу маленького фермера", — зазначає він.

Потяг пішов

На фоні наближення парламентських виборів заступитися за бізнес вирішив прем’єр Володимир Гройсман.

"Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх", —сказав Гройсман.

Чи можливо перенести нововведення з урахуванням працездатності діючого парламенту – питання риторичне. "У мене великі сумніви, що цей парламент зможе ухвалити хоча б якесь рішення. З 1 липня все запрацює", — вважає директор науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

"Часу вже не залишилось. Будемо виправляти все згодом", — зазначає експерт Сергій Сапегин.

На його думку, в першу чергу до цього не готова сама Фіскальна служба. "Незрозуміло як цей механізм запрацює, оскільки все це вводиться посеред року", — розводить руками експерт.

Більш оптимістично налаштований директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Він вважає, що тягнути із реформою більше не можна.

"Дійсно, вижити зможуть не всі, маса об'єктів працює без дозвільних документів і тому не зможе отримати ліцензію. І стосується це як аграріїв, так і професійних нафтотрейдерів. Жодної трагедії в закритті старих складів немає. Паливо доведеться купувати у "ліцензованих" операторів, які використовують "ліцензовані" нафтобази і автотранспорт", — заявив Куюн.

"Так, це буде трохи дорожче, ніж заправлятися "безакцизною" бодягою, але в результаті виграють усі — і бюджет країни, і громадяни, і "білий" бізнес", — додав він.

Саме "білий" бізнес і був лобістом вказаних змін. "Ідею активно проштовхували усі легальні учасники ринку, починаючи від групи Приват, і закінчуючи імпортерами. В цьому питанні була рідкісна одностайність", — каже Рябцев.

Тож не дивно, що в "Нафтогазовій асоціації України", до якої входить більшість легальних АЗС, наполягають, що відтермінування реформи є неприпустимим. Мовляв, нові правила — це скорочення обсягів тіньового ринку, збільшення податкових надходжень і поліпшення якості нафтопродуктів для споживачів.

Поряд з цим, позбувшись тіньової частки ринку, легальні трейдери зможуть збільшити власні обсяги продажів, перебравши цей обсяг на себе.

"Це зроблено не тільки з ціллю наведення порядку, а й перерозподілу ринку. Аграріям треба знаходити способи забезпечення себе паливом. Це призведе до того, що вони будуть заправлятися на АЗС, замовлятимуть сторонні послуги постачання, а це буде дорожче", — вважає Сапегін.

"Ніхто не заперечує проти боротьби із тіньовим ринком. Але не можна вводити такі жорсткі міри в короткі терміни. Досвід показує, що коли аграріям створюють проблеми, вони просто кидають техніку посеред дороги і все блокують. Не хотілося б доводити до такого стану", — додає він.

А що ж буде з ринком? "До кінця ми ринок не очистимо, але він точно стане більш прозорим. А з іншого боку ті, хто був  в тіні, отримають можливість зайти ще глибше в тінь", — каже Сапегін.

Компетентні органи вже найближчим часом дійсно можуть отримати усі інструменти для знищення тіньового ринку нафтопродуктів. Утім, нелегальні АЗС щорічно генерують десятки мільярдів "чорної" готівки. Чи вдасться встояти перед такою спокусою?

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі