«Полювання» на призовників: що робити, якщо вас силоміць ведуть до військкомату

Законом передбачено, що військкомати мають право звернутися до Національної поліції для розшуку, затримання і доставлення особи, що ухиляється від служби, але самостійно це робити вони не мають права (на фото — відправка призовників до військових частин ЗСУ з обласного збірного пункту у Запоріжжі, 24 жовтня 2017 року)  

Про такі випадки стало відомо з соцмереж. Про «вуличні облави» повідомляли у Києві та Рівному. Громадському про такі інциденти також повідомили користувачі Facebook.

У якому випадку дії військкомату є правомірними, а коли — ні? Чи є ситуація масовою? Що робити, якщо вас затримали? Питання на ці та інші відповіді ми зібрали в матеріалі.

Що треба знати?

• Осінній призов в Україні продовжений до 31 грудня.
• Чоловіки віком від 18 до 27 років є військовозобов’язаними.
• У разі, якщо повістка не прийшла, особа зобов’язана з’явитися у військкомат самостійно у десятиденний термін.
• Неявка або невчасна явка без поважних причин на виклик до військового комісаріату тягне за собою адміністративну відповідальність, ухилення від призову — кримінальну.
• Строкова служба не зобов’язує до служби в Операції Об’єднаних Сил.

Що сталося?

Про затримання призовників біля станції київського метро Лісова та у місті Рівне стало відомо з соцмереж. В усіх випадках ситуація схожа: працівники військкомату разом із поліцейськими перевіряють документи у людей призовного віку. Потім їх саджають в автобус і відвозять у військкомат.

У Юлії Пономаренко таким чином затримали 22-річного брата. «Їх возили в автобусі майже весь день, він був голодний. Ставлення представників військкомату було досить грубим, його утримували силоміць і додому так і не відпустили», — розповіла вона у коментарі Громадському. Нині хлопець у Запоріжжі — уже проходить службу у Нацгвардії. «Там умови набагато кращі, і ставлення хороше, — переказує вона слова брата. – Зв’язується сам, бо телефони забирають, але ніби тільки ті, у яких є камера та доступ до Інтернету».

Юля пояснює, що брат спершу нервував, однак потім заспокоївся, оскільки хотів служити в армії, проте з особистих причин планував це зробити згодом.

Схожа ситуація трапилася з сином Марини Рягузової.

«Їх [сина Марії та його колегу — ред.] затримали та сказали, що відвезуть у поліцейський відділок. Але насправді доставили у Голосіївський військкомат», — розповіла вона в ефірі Громадського. Після проходження медкомісії, сина Марини розподілили в учбову частину у Львівській області.

Що кажуть у Збройних Силах України?

Спершу облави на вулицях у Збройних Силах назвали фейком. «Фейкові повідомлення у ЗМІ та соцмережах робляться або на замовлення противників відбудови Збройних Сил України або для саморекламування», — йшлося у публікації на офіційній сторінці сухопутних військ.

Нступного дня у Генштабі визнали випадки перевищення деякими особами своїх повноважень та пообіцяли їх покарати.

«Ті дії, які мали місце на станції метро "Лісова" і позавчора в Рівному, — це поодинокі випадки, — запевнив під час брифінгу 10 грудня заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Артур Артеменко. — Я впевнений, що посадові особи, які цю ситуацію спровокували, будуть покарані».

Громадському це підтвердив і прес-секретар командування Сухопутних військ ЗСУ Іван Арєф’єв. «Командування сухопутних військ вдячне представникам ЗМІ, небайдужим громадянам і діячам за виявлення недоліків проведення призовної кампанії. Однак просимо врахувати чинне законодавство при висвітленні критичних матеріалів», — сказав він в ефірі Громадського.

Що кажуть юристи?

Відповідно до статті 65 Конституції України, «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. До строкової служби зобов’язані особи віком від 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Більш детальна інформація міститься у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Юрист Роман Стойчев в ефірі Громадського наголосив, що особу можуть затримувати лише тоді, коли вона перебуває у розшуку. В іншому випадку їй повинні вручити повістку, однак не вимагати в особи проходити медичну комісію. «Коли це робиться проти волі особи, і вона не знає, що вона має право не йти з працівниками військкомату, їхні дії є неправомірними», – розповів він.

«Законом передбачено, що військкомат має право звернутися до Національної поліції для розшуку, затримання і доставлення особи, що ухиляється від служби», — сказав він. Самостійно це робити вони не мають права. Юрист додав, що особа, яка отримала повістку й не з’явилася у військкомат, може отримати за це адміністративне покарання.

При затриманні працівниками поліції, вони повинні скласти протокол. Особу не мають права утримувати більше трьох годин. Водночас, якщо призовник пройшов медкомісію та потім ухиляється від військової служби, він несе кримінальну відповідальність.

«Усі випадки такого виловлювання з подальшою перевіркою обґрунтовуються, що нібито особа не була затримана, а сама погодилась пройти з військовими та пройшла всі необхідні огляди та комісії», — сказав юрист, однак підкреслив, що всі випадки треба розглядати окремо, оскільки можуть бути різні фактичні дані щодо призовників.

Якщо працівники військкомату діють неправомірно, юрист радить відразу телефонувати на гарячу лінію військової прокуратури (інформацію можна знайти тут) та подавати заяву про вчинення правопорушень.

«Фактично, представники військкомату не мають повноважень на затримання і примусове доставлення призовників до підрозділів. Тобто це є перевищення службових повноважень, що тягне за собою кримінальну відповідальність», – наголосив юрист.

 

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі